КАЛЕНДАР ЗАХОДІВ МЕДІАГРУПИ «ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІННОВАЦІЇ»: ПЛАНУЄМО СЕЗОН 2027
Український залізобетон замість імпорту: як українські стовпчики стають опорою для інтенсивних садів
Ще кілька років тому бетонні стовпчики для садів і виноградників в Україні практично не виробляли, тому аграрії змушені були завозити їх з Італії, Румунії, Молдови тощо. Але сьогодні компанія BetonEnergo доводить: надійна українська альтернатива існує, і вона не поступається імпортній ані за якістю, ані за технологічним рівнем. Про новий для ринку продукт, амбіції та виклики журналу «Садівництво і Овочівництво. Технології та Інновації» розповів керівник проєктів ТОВ «ЗЗВ «ДЕК» торгової марки BetonEnergo Павло ЧОРНОУС.
Завод із 12-річним досвідом відкриває новий напрям діяльності
BetonEnergo – не новачок на промисловому ринку України. Завод залізобетонних виробів працює вже понад 12 років і давно здобув репутацію надійного постачальника продукції для будівництва об’єктів енергетики, міських та інженерних мереж, інфраструктурних та промислових об’єктів. . Виробничі потужності розташовані у трьох локаціях: у Києві, Дніпрі та Калуші (Івано-Франківська область). Таке стратегічне розміщення дає змогу оперативно постачати продукцію в усі регіони країни з меншими логістичними витратами.
Проте два роки тому компанія зробила несподіваний для себе поворот – у бік садівництва. Поштовхом стало просте спостереження, що на ринку бракувало якісного продукту українського виробнництва.
– Останніми роками ми бачили, що багато стовпчиків для садів імпортують з-за кордону – з Італії, Румунії, Молдови тощо. І не розуміли, чому так, чому їх не виготовляють в Україні. Адже перевезення стовпчиків з-за кордону – це колосальні витрати на логістику, – розповів Павло Чорноус.
З’ясувалося, що частина аграріїв використовувала старі, відпрацьовані стовпчики з виноградників повторно, але ті вже давно «віджили свій вік». Тож потреба в новому якісному продукті була очевидною. І компанія BetonEnergo вирішила її закрити.
Від 2000 стовпчиків на добу: промисловий масштаб
Вийшовши на ринок садівництва, компанія відразу орієнтувалась на великі обсяги. Сьогодні виробничі потужності BetonEnergo дають змогу випускати понад 2000 стовпчиків довжиною 1500 мм щодоби, а також 1200 стовпчиків завдовжки 2400 мм.
Продуктова лінійка охоплює два стандартні типорозміри: СТ 15.6.6 (1500 мм, переріз 60×60 мм, вага 12 кг) та СТ 24.8.8 (2400 мм, переріз 80×80 мм, вага 40 кг). За запитом виробництво може виготовляти стовпчики інших типорозмірів довжиною до 3000 мм – таким чином компанія відкрита до нових замовлень, орієнтованих під потреби конкретного господарства.
– Якщо замовник хоче щось виготовити індивідуально, змінити каркас або збільшити товщину виробу, ми можемо це зробити, – пояснив Павло Чорноус.
Сфера застосування стовпчиків BetonEnergo охоплює інтенсивні яблуневі та грушеві сади, виноградники, ягідні насадження ожини та малини, фундукові сади, розсадники та фермерські господарства. Коротші стовпчики (завдовжки 1500 мм) ідеально підходять для кущових і ягідних насаджень, тоді як довжиною 2400 міліметри активно використовуються для зберігання тюків соломи та будівництва шпалер у садах кісточкових і зерняткових культур.
Формула якості: бетон, що не пускає воду
Ключова конкурентна перевага продукту – інженерна. BetonEnergo виробляє стовпчики з бетону марки С25/30 W12 F150 з низьким водоцементним співвідношенням. Саме цей показник робить вироби водонепроникними: стовпчик не вбирає вологу, а отже, не руйнується під час зимових морозів.
Для порівняння: звичайний бетон із високим водоцементним співвідношенням утворює мікротріщини, у які проникає вода. Взимку вона замерзає, розширюється і поступово руйнує конструкцію зсередини. Вироби BetonEnergo цього ефекту позбавлені принципово.
Армування стовпчиків здійснюється композитною (пластиковою) арматурою, на відміну від традиційної металевої. Це рішення повністю запобігає корозії всередині конструкції: жоден з елементів не окислюється, не розширюється і не руйнує бетонний моноліт.
– Ми використовуємо не звичайну металеву, а композитну арматуру, яка не піддається корозії – наголошує Павло Чорноус.
Точна геометрія виробів – іще одна важлива деталь. Ідеально рівні лінії стовпчика спрощують і прискорюють монтаж шпалерної системи, забезпечують рівні ряди насаджень і максимальне навантаження від врожаю та вітру.
Чому бетон, а не дерево чи метал?
Питання вибору матеріалу для стовпчиків – не лише економічне, а й екологічне та довгострокове. Павло Чорноус охоче пояснює переваги свого продукту, порівнюючи його з альтернативами.
– Виготовлення дерев’яних передбачає термін експлуатації 3-5 років. . З металевими ситуація інша: вони піддаються корозії, їх потрібно додатково цинкувати. Бетонні довговічніші, термін їх використання становить 50 років, їх можна використовувати повторно а потім відправити на переробку, – розповів фахівець.
50 років служби – цифра, яку компанія наводить як базовий орієнтир довговічності бетону. Для аграрного бізнесу, де закладення саду – це інвестиція на десятиліття, такий термін є принципово важливим аргументом.
Виробнича лінія оснащена італійським обладнанням CGM – автоматизована система гарантує стабільно високу продуктивність і повторюваність характеристик кожного виробу. На підприємстві діє власна сертифікована лабораторія, яка контролює якість матеріалів і готової продукції. Доставка здійснюється в усі регіони України.
Що ще потрібне аграрію: від стовпчиків – до інфраструктури
BetonEnergo не обмежується стовпчиками для шпалер. Компанія пропонує аграріям комплексні залізобетонні рішення для всього господарства: водовідведення, прокладання інженерних мереж, залізобетон для облаштування силосних ям, склади різного призначення, промислові будівлі для зберігання та переробки ягід і плодів, різні варіанти для логістичних хабів.
– Аграрії купують й іншу нашу продукцію. Наприклад, рішення для відведення води, коли це потрібно. Пропонуємо варіанти для складів, промислові будівлі для зберігання та переробки ягід тощо, – каже Павло Чорноус.
Окремий напрям діяльності компанії – виготовлення металоконструкцій: ангарів, навісів, опор освітлення, блискавковідводів і громовідводів та різні індивідуальні замовлення. Цей підрозділ компанії також активно розвивається вже два роки і має власні виробничі майданчики.
З початку повномасштабного вторгнення BetonEnergo долучилася до виробництва захисних конструкцій, тож уже на дев’ятий день війни завод почав виготовляти укриття та захисні споруди. Нині компанія активно рухається у напрямку ьудівництва логістичних хабів і відновлення підприємств.
Виклики: кадри та бронювання
Попри динамічний розвиток, BetonEnergo стикається із системними проблемами, що є спільними для всієї промисловості та агросектору.
– Якщо дивитися глобально, то це складність із бронюванням і відсутність спеціалістів. Залізобетонні вироби – це переважно чоловіча робота, хоча в нас працює і багато жінок, зокрема, на кранах. Але не вистачає зварювальників, бетонників, арматурників для виготовлення готової продукції, – визнає Павло Чорноус.
Компанія намагається розв’язувати кадрову проблему через роботу з навчальними закладами, тому що знайти підготовлених людей дедалі складніше. Ця проблема, за словами Павла Чорноуса, однаково гостро стоїть і перед виробником.
Перспективи: рухатися в різних напрямках
Розвиток компанії йде паралельно кількома напрямками. BetonEnergo продовжує зміцнювати позиції у садівничому сегменті, нарощуючи виробничі потужності та розширюючи географію постачань. Три територіально стратегічно розташованих заводи – у Києві, Дніпрі та Калуші – дозволяють забезпечити логістично оптимальне постачання в будь-який куточок країни.
Водночас компанія активно розвиває конструктивний напрям: логістичні хаби, склади, промислові будівлі. Відновлення зруйнованої інфраструктури після перемоги – один із ключових векторів, на який орієнтується BetonEnergo у своєму стратегічному плануванні.
Садівничий напрям, хоч і відносно молодий для компанії, має очевидний потенціал. Попит на якісні вітчизняні стовпчики зростає, тож компанія BetonEnergo готова його задовольнити, поєднуючи промисловий масштаб, інженерну якість і гнучкість в індивідуальних рішеннях.
Завод «ЗЗВ «ДЕК»
01104, м. Київ, б-р М. Міхновського, 38 , тел. 0 67 923 61 88
E-mail: info@betonenergo.com.ua, betonenergo.com.ua

Більше цікавих матеріалів читайте у новому випуску журналу «Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації» медіагрупи «Технології та Інновації».
Оформити передплату на 2026 рік або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся:
+38 096 491 66 92 Ірина
або надсилайте заявку на e-mail: oksana.buh.ti@gmail.com
Не пропустіть нагоди бути в курсі останніх тенденцій та отримувати ексклюзивну інформацію, яка допоможе вам досягти успіху у вашій справі!
Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).
Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com
Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com
Читайте також: Berry&Fruit Academy запрошує на Осінню школу сучасного фермера
Нагадуємо, 16–18 вересня 2026 року у Рівному, в готелі Optima Collection Бергшлосс (вул. Петра Могили, 14), відбудеться 49-а Міжнародна науково-практична конференція «AgroBerry&Veg 2026: ягідно-овочевий бізнес та переробка. Технології, інновації, успіх».
Це масштабний галузевий захід, що об’єднає виробників ягід і овочів, керівників переробних підприємств, представників галузевих асоціацій, науковців та постачальників технологій і обладнання для обговорення майбутнього галузі
16 вересня — роботу освітньої платформи Berry&Veg Academy;
17 вересня — конференційний день із виступами експертів, обговоренням ключових трендів галузі та роботою технологічної виставки сучасних рішень для ягідництва, овочівництва, садівництва та переробної галузі;
18 вересня — бізнес-тур до провідних підприємств Рівненщини та Волині.
Реєстрація на конференцію https://forms.gle/SBeA5b64dmLjSVLr7
Реєстрація учасників та партнерів – за контактами:
Лариса, тел..: +38 097 96 89 516, sad.nti@ukr.net
Анна, тел: +38 097 759 25 83, reklama.nti@gmail.com
Ірина, тел: +38 096 49 166 92, oksana.buh.ti@gmail.com













