Зміна клімату дозволить вирощувати у Молдові нові нішеві культури

Заступник директора з науки Інституту садівництва НААН України Олександр Ярещенко вважає, що трансформація клімату, під час якої територія Молдови зміщується в зону морозостійкості USDA 6 a і b, відкриває хороші можливості для промислового виробництва широкого спектра теплолюбних фруктів. Серед них експерт особливо виділив суницю альпійську, а також зизифус, азиміну, хурму, актинідію (бебі-ківі), повідомляє east-fruit.

Голова асоціації Pomușoarele Moldovei Анета Ганенко зазначає, що зизифус, азіміна, хурма, актинідія (бебі-ківі) залежно від сорту і ґрунтово-кліматичних умов обробітку можуть набувати форми й дерев, і чагарників. За деякими агротехнологічними особливостями – опорні системи (шпалери та дріт), системи зрошення, мульчування – ці плодові культури схожі з виноградом, малиною, смородиною і деякими іншими ягодами. З цього погляду вони цілком можуть становити інтерес і для садівників, і для виноградарів, і для виробників ягід.

Суниця альпійська за агротехнологією та інвестиціями мало відрізняється від звичної фермерам Молдови суниці садової. При цьому ягода вигідно відрізняється високою маржинальністю: у низці європейських країн трейдери платять за суницю альпійську для свіжого ринку за ціною до 15 євро/кг, для заморозки – до 10 євро/кг. До ризиків виробництва суниці цього виду необхідно віднести високу потребу в робочій силі – до 100 осіб на гектар плантації (за зміну один робітник в змозі зібрати до 10 кг ягід).

Хурма стає перспективною культурою для вирощування в кліматичних умовах Молдови в міру появи у виробництві гібридних (східних+віргінських) сортів, що вирізняються високою зимостійкістю і досить близькою якістю до популярної на світовому ринку субтропічної хурми.

Азиміна трилопатева виділяється екзотичним зовнішнім виглядом і чудовими смаковими якостями («північне манго»). Це досить зимостійка культура, у якої через специфічну біологію практично немає серйозних шкідників. На ринку вона представлена переважно американськими сортами. Однак віднедавна фермерам доступні й сорти української селекції (Новокаховка, Мічурінка, Плодованка), які вирізняються вищою адаптивністю і продуктивністю в погодних умовах півдня України. До специфіки цієї культури відносять обов’язкове зрошення, потребу в затіненні в перші два-три роки вегетації, перехресне запилення (не бджолами, а іншими комахами). З маркетингового погляду ці плоди через їхню невисоку лежкість і транспортабельність здебільшого орієнтовані на внутрішній і недалекі зовнішні ринки.

Зізіфус (унабі) представляє особливий інтерес з погляду його дуже високої харчової цінності (вмісту макро- і мікроелементів). До сприятливих характеристик культури також належить його скороплідність – швидкий вступ у плодоношення, висока посухостійкість і відсутність небезпечних шкідників. У ринковому обігу перебувають переважно китайські сорти (але є і розробки українських селекціонерів). Єдиний недолік – відсутність у більшості європейців культури споживання цього продукту.

Актинідія (бебі- або мініківі) досить добре відома на ринках країн з високою платоспроможністю населення. До плюсів культури відносять тривалий термін експлуатації плантацій, морозостійкість, резистентність до шкідників, широке сортове розмаїття, лежкість плодів. З точки зору агротехнології в актинідії багато спільного з процесом вирощування винограду. З факторів ризику варто згадати високі стартові інвестиції, потребу в іригації та в дбайливому/кваліфікованому збиранні, необхідність якісного запилення.

Читайте також: У сезоні 2023 року Україна експортувала менше яблук і груш