Горіхові перспективи. Чому в України є всі можливості стати лідером світового горіхового ринку

 Горіхові перспективи. Чому в України є всі можливості стати лідером світового горіхового ринку

Активний розвиток горіхового бізнесу в Україні зумовлений передусім рентабельністю цієї справи та можливістю збільшувати її експортний потенціал. Як науковці, так і практики підтверджують, що потенційно наша країна може стати одним із головних гравців на світовому ринку горіхів. Адже у світі ареал вирощування цієї культури достатньо вузький, натомість попит на плоди – високий. Це й стимулює розвиток вітчизняного експорту і долучає нових ентузіастів до цього бізнесу. Про ці та інші реалії вирощування горіхів, особливості їхнього збору та реалізації в сучасних умовах йшлося під час Горіхового форуму, який відбувся у межах V Міжнародної конференції «Від землі – до готового продукту».

ВІД МРІЇ – ДО ПРИБУТКІВ
Теми, які фахівці та горіхівники-практики порушували під час форуму, є актуальними з огляду на те, що горіхівництво в Україні цікавить не лише підприємців, які прагнуть розширювати і вдосконалювати вже розпочату справу, а й початківців, котрі зупинили свій вибір на цьому перспективному бізнесі. Адже, як доречно зазначив у ході форуму власник ФГ «Воля сад» Олег ВАЛЬКО, спочатку повинна з’явитися мрія, а вже потім – бізнесплан та чітке розуміння того, як потрібно діяти.

– П’ять років тому ми не знали в Україні нікого, хто займався б горіхами. Тоді поїхали до Молдови, вивчили технологію вирощування волоського горіха, познайомилися із проєктною організацією і розпочали свою справу. Звісно, були помилки, але вони є у всіх. Головне не зробити їх забагато і вчасно виправити, – вважає Олег Валько, розповідаючи про власний досвід горіхівництва.

Беззаперечним позитивом для початківців є можливість скористатися досвідом і численними напрацюваннями горіхівників, які вже мають відповідні знання і суттєві здобутки. Саме тому в ході форуму йшлося про найрізноманітнішу проблематику – від особливостей закладання горішників та переваг інтенсивних садів до можливостей впровадження механічного збору врожаю і способів переробки продукції.

Вдосконалення галузі садівництва, а особливо горіхівництва, важливе для подальшого розвитку, адже Україна вже входить у п’ятірку світових лідерів з виробництва волоських горіхів. Їх наші виробники успішно експортують до країн Європи та світу. Зокрема, торік такої продукції експортовано на загальну суму 138 мільйонів доларів. Якщо порівнювати ці цифри з показниками минулих років, чітко відслідковується тенденція до зростання експорту. Тому на розвиток горіхівництва в Україні робляться чималі ставки, стверджує директор ПП «Проєктно-консультаційний центр “Суцвіття”» Анатолій БУРЛАКА.

– Горіх – особлива культура, і експорт плодів уже приносить пристойні доходи. Тому їхнє вирощування вигідне і для виробників, і для держави загалом. Наше підприємство, яке займається проєктуванням – створенням насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних культур, а також проєктуванням зрошування цих культур, велику ставку робить саме на горіхівництво, – зазначає Анатолій Бурлака.

УКРАЇНСЬКИЙ ФУНДУК – НАЙСМАЧНІШИЙ

Перспективними культурами для України є не лише волоський горіх, а й фундук та мигдаль. І якщо площі насаджень мигдалю поки що невеликі, то чималі промислові плантації фундука вже починають плодоносити. У цієї культури високий експортний потенціал, стверджують фахівці. Понад те, навіть внутрішні
потреби у фундуку досить великі, аби на цю культуру звернули увагу ті, хто прагне займатися саме горіховим бізнесом.

– Торік в Україні висаджено близько 8 тисяч гектарів горіхоплідних культур, з яких 3,5 тисячі гектарів займає фундук. Зацікавленість фундуком особливо помітна у карпатському регіоні, де ми запроєктували близько 1500 гектарів плантацій цієї культури. У цьому регіоні клімат не надто підходить для волоського горіха, зате для насаджень фундука він сприятливий. Тому перспективи є, хоч ми і зараз маємо вагу на світовому ринку горіхів. Серед європейських експортерів горіхів Україна посідає третє місце. Як видно, є сенс розвивати цю галузь далі, і сучасні підходи дають змогу це робити, навіть маючи відносно невеликі площі землі. Свого часу горіх вважався екстенсивною культурою, адже на гектарі висаджували в середньому 100–125 саджанців волоського горіха, а фундука – близько 500. Сьогодні горіх волоський садять слаборослими, новими перспективними сортами з латеральним типом плодоношення, зі схемою садіння 7–8 на 6–7 метрів. Такі сади щедро плодоносять, даючи врожай у межах 5–7 тонн з гектара. Нині ж в Україні набирає обертів розвиток промислових садів, створених на основі фундука на деревоподібних підщепах, зокрема на ведмежому горіхові. Ведмежий горіх – найкраща підщепа для промислового фундука. Він дає змогу підвищити врожайність і довговічність насаджень, а також поширити ареал промислового вирощування у регіони з більш суворими кліматичними умовами. До того ж, рослини фундука, щеплені на ведмежому горіху, чудово приживаються і не виявляють жодних ознак несумісності. Ліщина деревоподібна більш врожайна, морозо- і посухостійка, невибаглива до ґрунтів і клімату. Ведмежий горіх як підщепа не дає кореневищної порослі, яка характерна для кореневласних фундуків, тому не потрібно щороку її видаляти, відпадає потреба в значних грошових і трудових ресурсах для проведення цієї операції. Крім цього, відсутність кореневої порослі та потреби в її живленні впливає на швидкоплідність фундука. Промисловий сад фундука на ведмежому горіху порівняно з кореневласним фундуком тільки у перші роки посадки саду потребує поливу для приживлення саджанців, надалі зрошення значно зменшують або зовсім не використовують. Застосування такої технології дає змогу висаджувати до 5 тисяч дерев на одному гектарі. І, відповідно, отримувати набагато вищий врожай. Якщо на традиційних плантаціях можна зібрати в середньому 2–3 тонни фундука з гектара, то на інтенсивних – до 5–8 тонн, – розповідає Анатолій Бурлака.

Тенденція переходу горіхівництва до інтенсивних технологій в останні роки справді доволі помітна, кажуть фахівці. Проте вирощування горіхів за такою схемою потребує особливого підходу до догляду та підбору сортів. Натомість за умови дотримання технології горіхівники зможуть не лише збирати значно більший
врожай, аніж при традиційному вирощуванні, а й робити це вже на 5–6-й рік після закладення інтенсивного горіхового саду.

– Є багато сортів для інтенсивного вирощування, які можна висаджувати достатньо густо. Інтенсивна технологія дає змогу садити дерева за схемою 8 на 4 метри, тобто 312 дерев на гектар. А найбільш популярні нині середньорослі сорти, які добре підходять для напівінтенсивної технології вирощування, – зазначає керівник фермерського господарства «Єфрем» Іван ЮКАЛ.

Для того, аби технології спрацювали, господарствам потрібно налагодити якісний контроль живлення
і забезпечення вологою. Важливо не подавати багато води, а регулювати вологість в оптимальному для рослини діапазоні, наголошує консультант із технологій крапельного зрошення компанії «Евкаліпт Р» Наталія БЄЛІХІНА:

– Серце автоматичних зрошувальних систем – це контроль зрошення, система моніторингу, які є основними інструментами в технологіях точного крапельного зрошення. Вони показують, скільки води треба вилити, щоб отримати бажаний результат, і вимірюють, скільки її ми вже вилили. Технологія допомагає економити воду завдяки її правильному розподілу та контролю глибини поливу. Не варто поливати дуже глибоко, де немає споживання води рослиною. Профільні зонди для коригування зрошення, які ми пропонуємо, допомагають визначити точну глибину коріння, вимірюють кількість вологи в ґрунті. Відповідно до цих даних спеціальна програма розраховує час, коли треба поливати насадження, та необхідний об’єм води. Таким чином спрощується робота агрономів і гідротехніків.

Про рентабельну та зручну технологію вирощування фундука на шпалері учасникам форуму розповів власник розсадника «Батьків сад» Ігор ЦИБЕНКО. Така технологія передбачає звичний догляд, дозволяє заощадити на поливі і в результаті отримати рентабельність до 60%.

Тим паче що попит на вітчизняні горіхи, зокрема фундук, в Україні дуже високий. Як розповідає комерційний директор компанії «Горіхи світу» Анатолій ФЕСАЙ, переробники заінтересовані у придбанні саме українського фундука, оскільки наші родючі землі дають продукт із високими смаковими якостями. До того ж купувати сировину в Україні – це зручно і комфортно.

– Двадцять років тому, коли наша компанія тільки почала працювати, ми імпортували горіхи (кеш’ю, мигдаль, арахіс). Уже тоді в Україні була добре розвинена кондитерська промисловість, тому наша продукція мала попит. А згодом, у 2007 році відкрили підприємство з переробки фундука. Переробляємо також інші горіхи, крім волоського. Нас, як представників підприємства-переробника, тішить, що в Україні зародилася тенденція до вирощування фундука, причому якісного і смачного. Маємо сучасне виробництво, оснащене лінією від італійського виробника обладнання IMPIANTI, при цьому постійно вдосконалюємося, щоб покращити технологію та якість. Сирі горіхи смажимо, очищуємо, дробимо, виготовляємо з них борошно, пасту для потреб кондитерської галузі. Попит на неї на внутрішньому ринку є постійно, тому навіть немає потреби думати про експорт, – розповідає Анатолій Фесай.

ОРІЄНТУВАТИСЯ НА ЯКІСТЬ

Однак більшість виробників про експорт усе ж таки думають. І не просто думають, а діють у напрямку забезпечення потрібної якості врожаю. Адже від того, наскільки конкурентна продукція, залежить можливість виходу на нові ринки. Саме тому горіховий бізнес від самого початку повинен бути орієнтованим на досягнення високої якості. А йти до цього потрібно від азів, починаючи з підбору оптимальної земельної ділянки. Причому, як слушно зауважували доповідачі під час форуму, власник повинен бути впевненим у можливості користуватися ділянкою протягом тривалого часу, щоб максимально якісно підготувати її до висаджування горіхів.

– Правильний вибір та науково-практичне обґрунтування бізнесу дають змогу зекономити на всіх етапах у сукупності до 35% витрат. При цьому варто врахувати низку різних аспектів, зокрема розміщення саду, схеми посадки, запилення дерев, підживлення насаджень, – зауважує голова правління ГО «Зелені ініціативи Рівного», д.е.н., професор Національного університету водного господарства та природокористування Петро СКРИПЧУК.

Оскільки ж багато молодих промислових горіхових садів в Україні тільки через кілька років почнуть повноцінно плодоносити, для горіхівників актуальним є питання як механізації збору врожаю, так і оптимізації процесу його переробки. Саме тому особливу увагу учасники форуму приділяли інноваційним технологіям збору й переробки врожаю. Якісне сучасне обладнання дає змогу не лише спростити всі важливі процеси, а й отримати у підсумку максимально конкурентний продукт, який відповідатиме всім вимогам і, відповідно, буде гідно оцінений українськими та закордонними споживачами, зазначає директор ПП «Сорока» Ігор СОРОКА.

– У догляді за горіховим садом важливо застосовувати саме новітні технології, адже сучасна техніка не лише зручна, а й надійна. На всіх обприскувачах для саду, які ми комплектуємо, встановлюємо імпортне обладнання. Така техніка справно працюватиме багато років, – переконаний Ігор Сорока.

Утім, попри попит на продукцію українських горіхівників, проблеми виникають і на етапі збуту. Серед таких – складність у формуванні великих партій високоякісної продукції. Це призводить до здешевлення продукції і, відповідно, зменшення доходів.

Негативний вплив на рентабельність бізнесу подекуди спричиняє і неправильний підбір сортів. Хоча горіхівники зазвичай обирають зареєстровані сорти, реєстрація без попереднього багаторічного випробування призводить до того, що окремі з них потерпають від нестійкого українського клімату. Адже в Україні чимало «ризикових» регіонів з високою ймовірністю як заморозків, так і посух. На це треба зважати,
закладаючи горіхові сади, зауважує горіхівник-селекціонер Святослав ШУГІН.

– Клімат змінюється, і дуже багато українських фермерів, які посадили придбані за кордоном саджанці, не знають, як іноземні технології пристосувати до наших кліматичних особливостей. До наших умов краще пристосовані сіянці з бокоплідних горіхів. У них кращий імунітет та більші адаптаційні можливості, – вважає
Святослав Шугін.

Але попри всі проблеми галузі чимало виробників на власному прикладі доводить, що успішне вирощування та переробка горіхів в Україні – це мета, якої можна досягнути, взявши на озброєння напрацьований досвід. І саме такі історії успіху надихають найкраще.

Більше матеріалів читайте у друкованому журналі “Горішник”.

 

Журнал «Садівництво»

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *