Що треба знати про українські ґрунти

5-го грудня міжнародна спільнота відзначала Всесвітній день ґрунтів, який у 2013-му році ініціювала та прийняла Продовольча сільськогосподарська організація ООН.

Про це повідомили на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

В Україні ґрунт визначений як національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави. Усе тому, що в українські чорноземи займають майже 60 % усієї території країни, вони дають величезний врожай багатьох сільськогосподарських культур, а за своїми характеристиками кореневмісного шару, властивостями, потенціалом родючості та придатністю до вирощування багатьох польових культур не мають собі рівних. Детальніше про ці властивості писав С.Позняк у статті «Природничо-географічні дослідження» , в Українському географічному журналі.

Його родючість впродовж історії настільки поціновувалась міжнародною спільнотою, що у 1941-1945 роках, під час Другої світової війни, українські чорноземи вантажівками вивозили до Німеччини. Цікаво, що четверта частина світового чорнозему знаходиться в Україні, а європейське товариство свого часу назвало її «житницею Європи» за один із найвищих показників експорту зернових.

Науковці дослідили чималі обсяги інформації про особливості українських ґрунтів і зібрали кілька важливих фактів, які слід знати кожному:

• Усього на території України є 650 видів ґрунтів, а загальна кількість ґрунтових відмін становить кілька тисяч.
  
• Україна розташована у середніх широтах помірного поясу, де родючий шар ґрунту завтовшки 0,5 – 2 см утворюється приблизно за 100 років. Для утворення на полі шару ґрунту товщиною 18-20 см потрібно кілька тисяч років. 
  
• Майже в усіх регіонах України з року в рік у ґрунтах зменшується частка гумусу. Цей процес відбувається внаслідок екстенсивного ведення в результаті чого відбувається інтенсивний розвиток ерозійних процесів.
  
• Спалювання сухостоїв є однією з ключових причин зниження родючості ґрунтів, адже при високих температурах відбувається розкладання гумусу. Кожного року згорають сотні гектарів полів, і збитки рахуються мільйонами.
  
• За рахунок використання соломи та рослинних решток на кожний гектар в ґрунт повертається 15–20 кілограмів азоту, 8–10 кілограмів фосфору і 30–40 кілограмів калію. Використовуючи 17–20 мільйонів тонн соломи, як органічного добрива, можна щороку заощаджувати понад 100 тисяч тонн азоту, 70 тисяч тонн фосфору і 250 тисяч тонн калію.

Читайте також: Поганого ґрунту не буває – буває неправильний полив.