Уряд зняв заборону на експорт жита: чому це важливо для агроринку

5 березня після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну під обмеження на вивіз за кордон стратегічно важливих культур потрапило жито. Пізніше уряд зняв експортні обмеження з пшениці, кукурудзи, інших аграрних культур. Однак, жито 5 місяців було з нульовою квотою на експорт. 26 липня уряд зняв заборону, яка для цієї культури рівноцінна зникненню з ринку. А також по низхідній впливає на виробників насіння: якщо немає попиту на товарну продукцію, виробник немотивований сіяти знову, а немає запиту на насіння, то припиняється його вирощування й виробництво. Чому зняття заборони на експорт жита таке важливе для всього аграрного ринку України, розповіли у Насіннєвій асоціації України.

Річ у тім, що жита в Україні виробляється значно більше, ніж споживається. За останні кілька років, за даними Держстату, за рік перероблялося близько 54-57 тис. тонн жита, тоді як на експорт ішло 180-190 тис. тонн. Враховуючи перехідні залишки з минулого року, під кінець збору врожаю цьогоріч в Україні буде 300 тис. тонн продукції, яку держава не зможе спожити. Навіть сформувавши стратегічний запас на 2 роки у 120 тис. тонн, залишиться ще 180 тис. тонн. Відтак запиту на товар не буде ще 2-3 роки. Враховуючи ці обсяги перевиробництва, виробники в попередні роки постійно шукали нові ринки збуту.

Ситуація ускладнюється тим, що зона для вирощування жита – піщані ґрунти Полісся, а це Волинська, Рівненська і Житомирська, а також деокуповані Київська, Чернігівська та Сумська. Так, з 62, 7 тис. га жита, висіяного 2022-го, 58,4% полів розміщені на деокупованих територіях.

– Інші культури (пшениця, кукурудза чи соняшник) там не ростуть, вони «згоряють» або ж дають на 20-30 % менші врожаї, ніж у сусідніх регіонах. Тож для агровиробників нічим замінити жито цієї осінньої посівної або наступного, 2023 року. І якби експорт не розблокували, цю культуру просто не вирощували б більше або аграрії взагалі б припинили ведення бізнесу через відсутність обігових коштів та ще й після окупації, – наголошує виконавча директорка Насіннєвої асоціації України (НАУ) Сюзана Григоренко.

Тому розблокування експорту – важливий сигнал і мотивація для агровиробників продовжувати роботу. Це дасть кошти аграріям підготуватися до посівної та принесе гроші в український бюджет. А виробники й постачальники насіннєвого жита отримають нові замовлення та можливість для торгівлі.

– Якби заборона продовжила діяти, постраждали б і зазнали б збитків інші пов’язані сектори. Тому Насіннєва асоціація України вітає можливість експорту жита й вбачає в цьому перспективи для розвитку цієї нішевої культури, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Презентуємо новий випуск журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І.»