Агрохімічна паспортизація земель в умовах сьогодення

Роман ПАЛАМАРЧУК, в. о. генерального директора ДУ «Держґрунтохорона»; Андрій БОРТНІК, кандидат сільськогосподарських наук, директор Північно-західного міжрегіонального центру ДУ «Держґрунтохорона»

В умовах сьогоднішніх реалій велике занепокоєння викликає екологічний стан усіх без винятку природних ресурсів. Особливо критичним у цьому питанні є деградація земельних ресурсів. Повномасштабне вторгнення з 24 лютого 2022 року ще більше загострило цю проблему, а висока інтенсивність бойових дій на окремих ділянках поставила під сумнів безпечність використання земель, що безпосередньо постраждали від воєнного впливу. Крім того, наслідки військової діяльності для властивостей ґрунту в багатьох випадках значні, особливо нині, коли зброя стає все більш руйнівною.

Не меншого занепокоєння викликають території, де воєнний вплив на земельні ресурси є менш інтенсивним. Адже інтенсифікація на цих територіях землеробства може також спричинити виникнення низки негативних наслідків, бо виробники нехтують всебічно науково обґрунтованими зональними системами збереження родючості ґрунтів, застосовуючи підхід, у якому домінують виключно бізнесові інтереси, що і спричиняє виснаження родючого потенціалу ґрунтів.

Варто зазначити, що порушення та деградація ґрунтів у перспективі можуть завдати важких соціально-економічних наслідків, що є неприпустимим, адже землі були й залишаються основною умовою життєдіяльності теперішніх та майбутніх поколінь, середовищем їх існування, джерелом матеріального добробуту народу та гарантом продовольчої безпеки держави.

Раціональне використання земель, підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур неможливе без глибоких знань особливостей ґрунтового покриву, його агрохімічних та агроекологічних властивостей. Агрохімічне та агроекологічне обстеження відіграє надзвичайно важливу роль і має статус загальнодержавного заходу для охорони, відтворення та підвищення родючості ґрунтів.

У структурі земельного фонду України категорія земель сільськогосподарського призначення посідає пріоритетне місце. Невіддільною складовою частиною цих земель є ґрунт, який завдяки своїм властивостям забезпечує родючість земель та згідно зі статтею 168 Земельного кодексу України є об’єктом правоохоронних відносин.

Тому системний моніторинг ґрунтів, зокрема сільськогосподарського призначення, що передбачає агрохімічну паспортизацію, є елементом загальнодержавного моніторингу навколишнього природного середовища.

Необхідність проведення агрохімічної паспортизації регулюється нормативно-правовими актами, зокрема Законами України «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про оцінку земель», Указом Президента України від 2 грудня 1995 р. № 1118 «Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення», наказами Мінагрополітики України від 26 лютого 2004 р. № 51 «Про затвердження Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення» та від 11 жовтня 2011 р. № 536 «Про затвердження Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки».

Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення проводиться з метою своєчасного виявлення зміни стану земель, забруднення і властивостей ґрунтів, оцінки здійснення заходів для охорони земель, збереження та відтворення родючості ґрунтів, запобігання впливу негативних процесів і ліквідації наслідків такого впливу.

Порядок проведення моніторингу земель і ґрунтів (далі – Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024 р. № 848, якою визначено, що моніторинг проводиться шляхом систематичних спостережень, спрямованих на оцінку стану земель і ґрунтів, та порівняння отриманих показників.

Моніторинг земель щодо забруднення ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення охоплює:

агрохімічне обстеження ґрунтів;
контроль за змінами якісного стану ґрунтів;
агрохімічну паспортизацію земельних ділянок.

Порядком визначено, що агрохімічна паспортизація орних земель проводиться один раз на п’ять років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень – один раз на 5–10 років, а суцільне ґрунтове обстеження земель сільськогосподарського призначення – один раз на 20 років.

Визначено чіткий перелік показників, що вимагають систематичного нагляду для певних категорій земель. Зокрема, на землях сільськогосподарського призначення контролю підлягають такі показники: pH водний, pH сольовий, гідролітична кислотність, сума ввібраних основ, ступінь засолення, гумус, легкогідролізований азот, нітратний азот, рухомі сполуки – фосфору, калію, сірки, бору, молібдену, марганцю, кобальту, міді, цинку, кадмію, свинцю, загальний вміст ртуті, залишкова кількість пестицидів (дихлордифенилтрихлоретан і його метаболіти, гексахлоран), радіонукліди (цезій-137, стронцій-90).

Сучасний підхід до моніторингу також передбачає запровадження та використання автоматизованої інформаційної системи моніторингу земель і ґрунтів, що забезпечить прозорість даних та обмін інформацією про стан земель і землекористування, а також інформаційних потреб у сфері охорони земель.

Варто також пам’ятати, що агрохімічна паспортизація земель є обов’язковою умовою у процесі регулювання земельних відносин при:

продажі у власність або наданні в користування, в тому числі оренду, земельної ділянки;
зміні власника земельної ділянки або землекористувача;
проведенні грошової оцінки земель;
визначенні розмірів плати за землю;
здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів.

Результатом агрохімічної паспортизації земель є агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки – документ затвердженого зразка, що містить дані агрохімічної характеристики ґрунтів та стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.

Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки є важливим засобом локалізації правового регулювання у сфері сільськогосподарського землекористування. У цьому документі фіксується стартовий (на момент початку експлуатації) якісний стан сільськогосподарських земель. Надалі в ньому відображається динаміка змін агрохімічних та екологічних показників під впливом господарської діяльності власників і користувачів земельних ділянок протягом певного часу.

У перспективі така фіксація динаміки змін основних властивостей ґрунтів дозволяє за продажу земельної ділянки покупцю отримати реальні відомості про стан земельної ділянки, її якісні характеристики та проаналізувати підходи до збереження ґрунтів, що застосовувалися протягом землекористування.

Фермери та власники селянських господарств на основі даних агрохімічного паспорта також можуть оцінити стан та зміни в ґрунті, які є наслідками їхнього господарювання та спрогнозувати подальше використання земельної ділянки, поля.

Власники земельних ділянок, які надають свої наділи в оренду, провівши обстеження та отримавши агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки, можуть фіксувати реальні показники початкового стану ґрунтів до передачі їх в оренду, а отже, мають можливість оцінити діяльність орендаря.

У цілому важливість проведення агрохімічної паспортизації не викликає сумнівів як на загальному національному, так і локальному рівнях, оскільки без повноцінної оцінки стану земель неможливо запровадити раціональні та ефективні заходи для збереження та охорони ґрунтів, їх відновлення чи запобігти прояву негативних деградаційних процесів. Не винятком є й території, які зазнали бойових дій. Адже, яких би глобальних змін ґрунти не зазнали б, все ж за правильного оцінювання та впровадження необхідних заходів вони можуть відновлювати свої функціональні властивості та нарощувати продуктивність, взаємозалежну в часі від типу ґрунту, типу воєнно-техногенного впливу та ландшафтних умов території.

В Україні з кожним роком та зі значною інтенсивністю зростає кількість приватних організацій, які надають послуги у сфері моніторингу земель і ґрунтів. Однак у цьому аспекті з’являється ще одна гостра проблема – науково обґрунтований підхід до оцінки стану земель, який неможливо провести без кваліфікованих спеціалістів, які мають значний досвід та необхідні знання в цій галузі. Адже від рівня правдивості проведення моніторингу залежить і ефективність впровадження охоронних та відновлювальних заходів.

Традиційно цими питаннями займається державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», яка має 60-річний досвід агрохімічного обстеження земель. У системі працюють спеціалісти, серед яких кандидати та доктори наук. Наукові дослідження здійснюються у 24 атестованих лабораторіях регіональних центрів установи, з яких 6 – акредитовані по ISO. Великомасштабна територіальна мережа дозволяє повноцінно «охопити» всю територію України та забезпечити висококваліфікований моніторинг земель у будь-якому куточку нашої країни.

Узагальнюючи результати багаторічних досліджень провідних наукових учених із питань правового регулювання моніторингу земель (В. І. Андрейцев, Г. І. Балюк, П. Ф. Кулинич, В. М. Єрмоленко, В. І. Семчик, Н. І. Титова, М. В. Шульга, Н. Р. Малишева, М. І. Єрофеєв, Д. В. Бусуйок, С. В. Шарапова та ін.), можна зробити висновок, що агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення є важливим заходом забезпечення раціонального використання та охорони земель і ґрунтового покриву, яка має обов’язковий характер. Кваліфіковане та науково обґрунтоване проведення паспортизації земель забезпечує:

виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;
оцінку, прогноз, запобігання впливу негативних процесів і ліквідацію наслідків такого впливу.

Саме тому агрохімічну паспортизацію слід розглядати як дієву правову форму охорони земель від негативного впливу як антропогенного, так і природного характеру, що є досить актуальним в умовах сьогодення.

Безкоштовно завантажити журнал можна на сайті.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на 2025 рік або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Журнал «Садівництво і Овочівництво. Технології та Інновації» містить актуальну інформацію про нові технології в овочівництві і садівництві, враховуючи вирощування фруктів, горіхів, ягід, винограду. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року.

Триває передплата журналу “ Садівництво та Овочівництво. Технології та інновації ” на 2025 рік!

Вартість журналів:

*Назва комплекту*	*К-ть журналів у рік*	*Ціна комплекту за 2025р, грн*	*Ціна комплекту за 2024р, грн*	*Ціна комплекту за 2023р, грн*
Комплект №1 – повний. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І. / Горішник» – 4 шт. + Журнал «Ягідник» – 4шт + Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» – 2 шт.	10	2100	2150	1300
Комплект №2 – АГРО. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І./ Горішник» – 4шт + Журнал «Ягідник» -4 шт	8	1600	1500	1300
Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» 2 шт	2	600	750
Журнал «Ягідник» 4 шт	4	950	850	750
Журнал «Садівництво та Виноградарство. Технології та Інновації/Горішник» 4 шт	4	950	850	650
Каталог Beer Inside. Пивна мапа України	1	100	100
Вартість примірника «Напої та ПИВО. Технології та Інновації»	300 грн
Вартість примірника «Садівництво та Овочівництво. Т.І. / Горішник»	237,5 грн
Вартість примірника «Ягідник»	237,5грн