ГІД ІЗ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ ЯГІД ТА ОВОЧІВ
Переробка – один з найперспективніших напрямів розвитку овочівництва та садівництва в Україні, а тенденція до автоматизації цієї галузі сприяє зростанню попиту на відповідне обладнання. Сьогодні за характеристиками таких машин передпродажну підготовку можна умовно поділити на 4 основні блоки: післяпольову доробку, фрешмаркет, глибоку переробку, мікровиробництво. Детальніше розібратися в цьому допоміг директор компанії «ПБ інжиніринг Україна» Богдан ПЄЄВ.
ПІСЛЯПОЛЬОВА ДОРОБКА
Післяпольовою доробкою називають процеси, що пов’язані з поверхневим очищенням та калібруванням сільськогосподарських культур після їхнього транспортування з поля. У цих типах робіт найчастіше використовують обладнання для транспортування коренеплодів, відділення ґрунту, первинного сортування, мийки, полірування, наповнення ящиків.
Для таких овочів, як цибуля, наприклад, є обладнання для обрізання кореневища та хвостиків, а також транспортери, приймальні бункери та буртоукладачі для заповнення овочесховищ. Перевагою устаткування для післяпольової доробки є його доступність на ринку України.
Машини для післяпольової доробки вирішують найбільш нагальні проблеми фермерів: прийом овочів з поля без їхнього пошкодження і транспортування до наступного обладнання в лінії переробки, а головне, первинна обробка врожаю дозволяє зробити з нього товар, який вже готовий опинитися на полицях супермаркету.
– Українським фермерам ми радимо перевірене роками обладнання польського виробника ProVega та нідерландського Bijlsma Hercules. Також за минулі роки з’явилося багато українських виробників, що роблять обладнання високої якості в цій категорії, – зазначає директор «ПБ інжиніринг».
Буртоукладач для врожаю, навальний спосіб зберігання овочів 
Лінія для миття та очищення картоплі
ФРЕШМАРКЕТ
Таким терміном називають готову до вживання овочеву групу з досить обмеженим терміном споживання. Усе популярнішими в магазинах стають миті салати, так звана «бебі керрот» (мініморква), готові борщові набори, нарізані фрукти, очищена картопля. Саме ці товари виробники умовно відносять до категорії «фрешмаркет». Основні етапи обробки, яких зазнають такі продукти, – це калібрування, проходження корундових (абразивних) або ножових чисток, ретельне миття, нарізання на автоматичних чи напівавтоматичних машинах, первинна обробка природними антиоксидантами, фасування в вакуумну упаковку або в упакування з газовим середовищем.
Сортувальник оптичний
– Гарним вибором для такої галузі обробки будуть італійські пакувальні машини від компанії Sorma, німецьке обладнання Flot, комплексні лінії від турецької Bigtem, – радить Богдан Пєєв.
Ця галузь швидко розвивається і надає можливості для невеликих фермерів, що працюють неподалік великих міст. Вони можуть швидко знайти клієнтів та налагодити постачання своєї продукції з мінімальними фінансовими вкладеннями. Також у зв’язку з дефіцитом робочої сили сьогодні сегмент HoReCa (готелі, ресторани, кафе) здебільшого переходить на подібні напівфабрикати.
Це перший крок до великої переробки, до створення великого підприємства. Він дозволяє оцінити власні можливості щодо роботи з виробництвом та управління персоналом, який працює з продуктом. До того ж у зв’язку з потенційним виходом на європейський ринок подальші роки фрешмаркет в Україні буде тільки зростати.
ГЛИБОКА ПЕРЕРОБКА
Виробництва, які виготовляють готові продукти, консерви та напівфабрикати включно з термічною обробкою, належать до сектору глибокої переробки. Найчастіше їм притаманні процеси сушіння, заморожування, виробництва томатної пасти, соків. Такі компанії потребують значних інвестицій та водночас є підприємствами, що переробляють велику кількість продукції за сезон. Ці виробництва розташовані по Україні залежно від регіону, де більш поширена сировина, з якою вони працюють. На півдні це томатна група, на півночі – коренеплоди та ягоди. Зазвичай потужності підприємств із глибокої переробки стартують від 1 т/год, тому близькість сировинної бази до них відіграє ключову роль.
Галузь глибокої переробки чи не найбільше постраждала з початком повномасштабного вторгнення. Значно знизилися інвестиції в цей сектор переробки та помітно скоротився штат працівників. Тепер акцент стоїть на реновації та впровадженні інновацій у заводах, які вже працюють. До прикладу, помітна тенденція коли консервні заводи змінюють устаткування на більш енергоефективне, а спеціалізовані виробництва із заморожування розширюють виробничі лінії та наповнюють їх альтернативним обладнанням для переробки більшої кількості продукції.
В Україні досі багато заводів працюють на радянському обладнанні, що не є енергоефективним. Гарним прикладом у сфері модернізації обладнання для нас може стати Польща, де за останні 20 років з’явилося близько 400 тунелів для заморожування і далі зростають потужності передпродажної обробки всіх видів.
Та попри наявні проблеми, у нас у країні входить у використання обладнання, що створене за передовими технологіями.
– Одне з найсучасніших рішень, втілених в Україні – гідростатичний апарат для бланшування компанії Bigtem. Ця машина дозволяє працювати майже з будь-якими продуктами, що можуть потребувати бланшування. Завдяки особливій технології водяних камер у ній, досягається максимальне використання енергії водяної пари паралельно зі зниженням її споживаного об’єму, а продукт водночас зберігає всі корисні властивості, – розповідає директор «ПБ інжиніринг».
Значний інноваційний вплив на галузь створює сучасне сортувальне обладнання. Нині воно є обов’язковим майже у всіх виробничих лініях у зв’язку з високими стандартами обробленої продукції, адже що ефективніше видалятимуться сторонні матеріали з сировини, то вищою буде якість готового продукту. Проте варто зазначити, що зазвичай таке обладнання є досить дорогим.
Лінія для виготовлення соків прямого віджиму
МІКРОВИРОБНИЦТВА
– Цей новий термін ми ввели в побут компанії, щоб описувати для себе подібні «мінімалістичні» запити клієнтів, – розповідає про термін «мікровиробництва» керівник «ПБ інжиніринг».
Це невеликі виробничі цехи з виходом готового продукту до 200 кг/ добу. До них належать виробництва картоплі фрі, джему, арахісових паст, яблучного пюре, крафтових соків прямого віджиму тощо. Основною відмінністю таких підприємств від звичайних є значна частина ручних, поетапних процесів у виробництві та невелика продуктивність. Завод перестає бути мікровиробництвом, коли всі його лінії налаштовані на безперервну роботу.
На підприємствах такого типу виробники часто відточують нові технології або працюють на початковому етапі до виробництва мрії за участю малої кількості персоналу на невеликій території. Також саме вони найчастіше отримують підтримку від держави та виграють гранти.
– Кількість запитів від мікровиробництв майже не змінилася з початком повномасштабного вторгнення, вона лишилася якою і була. Єдине, що суттєво змінилося, – держава надає більше грантів для малих підприємців, тому їм дещо комфортніше розпочинати свою справу з допомогою додаткового джерела інвестицій. А ми, своєю чергою, пропонуємо професійні консультації з підготовки до конкурсів на одержання грантів, – зазначає Богдан Пєєв.
Лінія для миття салатів
Найважче цьому сегменту переробки знайти сировинну базу у зв’язку з невеликими обсягами продукції. Виробникам доводиться домовлятися з декількома постачальниками, що може вливати на якість, а також суттєво збільшує вартість готового продукту. Тож, щоб залучити покупця, такі підприємства, частіше організовують піар-кампанії або експериментують з особливостями пакування.
Читайте також: Сучасні технології та досвід фахівців
Готові страви: новий досвід глибокої переробки продуктів
ЗАГАЛЬНІ РІШЕННЯ ЩОДО ПЕРЕДПРОДАЖНОЇ ПІДГОТОВКИ
Обладнання – це лише одна з декількох важливих ланок у створенні підприємства. Але не можна забувати про маркетинг, вивчення ринку й експортного потенціалу, логістичні, екологічні питання, сировинну базу. Враховуючи важливість такого складника як обладнання, усім виробникам потрібно пам’ятати про відповідальне користування ним. У зв’язку з неправильною експлуатацією, нехтуванням передбачених технологічних послідовностей або використанням неоригінальних компонентів будь-яка машина має ризик вийти з ладу.
Основними проблемами для переробників, окрім можливих збоїв у механіці, за словами директора «ПБ інжиніринг», є зміна мапи вирощування певних культур та нестача кваліфікованих технологів. Про останніх він говорить так:
– Найважче підприємствам зараз знайти технолога, який зможе спланувати майбутнє виробництво, тому цю функцію наша компанія бере на себе. Ми допомагаємо у плануванні виробничих процесів, надаємо рекомендації щодо персоналу, засобів і методів відбору сировини, але в ідеалі це завдання, які має виконувати технолог фабрики. Він же буде впливати на експлуатацію обраного обладнання та розуміти, що саме потрібно його виробництву.
Розв’язання питання культур потребуватиме ще більше часу. У зв’язку з окупацією українських територій, ми втратили значну частину столових овочів: томатів, баклажанів, перцю та баштанних культур. Від того, де така продукція знайде собі нове місце на мапі, залежатиме розташування нових заводів із глибокої переробки. Водночас Богдан Пєєв вважає, що перспективним стане ринок заморожених ягід та глибокої переробки крохмальних груп.
Початківцям у сфері обробки фахівець радить вивчити деталі роботи сегмента обробки, яким вони мріють займатися, та не боятися випробовувати себе в організації найпростіших виробничих процесів.
Наостанок директор ПБ інжиніринг додає:
– Дуже хочеться, щоб вибір обладнання став лише приємним клопотом у справі майбутнього підприємця, а не етапом, що буде «покладеним у стіл» до інших нереалізованих проєктів через брак ресурсів на обраній ділянці або банальну нестачу кваліфікованого персоналу.
+38 044 200 23 00
Більше цікавих статтей з журналу можна безкоштовно завантажити на сайті.
Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на 2025 рік або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).
Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com
Журнал «Садівництво і Овочівництво. Технології та Інновації» містить актуальну інформацію про нові технології в овочівництві і садівництві, враховуючи вирощування фруктів, горіхів, ягід, винограду. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року.
Триває передплата журналу “ Садівництво та Овочівництво. Технології та інновації ” на 2025 рік!
Ukrainian
Dutch
English
French
German
Italian
Polish
Russian
Spanish