РОЛЬ ЧОРНОГО ГОРІХА У ЗБЕРЕЖЕННІ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ

Яке значення, роль і місце займають горіхоплідні та інші плодові, медоносні культури у проблемах, пов’язаних зі збереженням родючості ґрунтів? Цьому питанню велику увагу приділяють у ТОВ «Агрофірма “КОЛОС”», що на Київщині, під керівництвом доктора сільськогосподарських наук Леоніда ЦЕНТИЛА. Агрономдослідник горіхоплідних культур Олександр ОРЕЛ особисто вивчає проблематику стану та необхідність впровадження в агролісомеліоративний комплекс горіхоплідних та інших культур. У статті фахівець детальніше розкрив вищезазначене питання.

Проблема стану та функціонування агролісомеліоративного комплексу є кричущою та недооціненою. Тому маємо розглянути комплексно декілька складових, а саме – функціональне призначення, тобто ґрунто-захисні властивості лісосмуг та відповідно їх ресурс, довговічність, ефективність, екологічна, економічна, енергетична та соціально-культурна необхідність привернення уваги держави, громад та агровиробників. Тож нагадаємо читачам, що полезахисна лісосмуга – це штучні лісові насадження, які створюються на полях із метою захисту ґрунтів та врожаю від суховіїв, пилових бур, для поліпшення водного режиму ґрунту й запобігання його ерозії, снігозатримання, для покращення на полях мікроклімату, боротьби з дефляцією, збереження і покращення родючості ґрунтів, підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Проблема полягає в тому, що більшість штучно утворених лісосмуг було майже одночасно висаджено у середині минулого століття з листяних порід. Уже в середині 1990-х, на початку 2000- х років і до нині велика кількість вчених постійно наголошує на необхідності реконструкції старих визрівших та створення нових захисних лісосмугсмуг так як науково обґрунтований вік стиглості порід дерев в нинішніх лісопосадках давно минув і такі дерева просто відмирають, а на фоні глобального потепління, змін клімату негативні процеси прискорюються тому втрачаємо той економічно-енергетичний ресурс який ще можна раціонально використати забезпечивши робочі місця доходи бюджетів всіх видів та рівнів .

Знову ж таки, більшість майже одночасно штучно висаджених дерев у лісосмугах аграрного та іншого призначення давно перезріла та по суті втратила свій функціонал. Подекуди такі лісосмуги стали епіцентром поширення шкідників та хвороб, наприклад омели.

Вчені наголошують на надзвичайній важливості реконструкції агролісомеліоративного комплексу. Вони зауважують, що без необхідних заходів можливі непомірні втрати та незворотні негативні процеси, які можуть стати наслідками нашої байдужості та бездіяльності. Уже зараз вони відчутні для нас і можуть стати катастрофічними для майбутніх поколінь.

За добре відомими всім загальними даними більшість листяних порід дерев є перестиглими уже з 50 річного віку, тому П. І. Лакида, доктор сільськогосподарських наук, та О. І. Гірс, кандидат сільськогосподарських наук, зазначають, що «призначення насаджень у рубку за віком природної стиглості має сенс тільки для обмеженої категорії лісостанів (памятки природи, деякі парки тощо), частка яких у лісовому фонді країни незначна. Навіть у лісах та лісопосадках, що мають рекреаційне, захисне чи, у деяких випадках, заповідне цільове призначення, дотримання насаджень до віку природної стиглості є нераціональним з погляду екології, оскільки старіння лісостанів супроводжується зниженням корисностей лісу, лісосмуг (захисних, розподільчих,санітарно-гігієнічних тощо).

Варто зазначити, що на сьогодні Україна займає останнє місце у Європі за рівнем заліснення і це не дивно, бо, маючи найродючіші чорноземи у кількості 25 % світового запасу, відбуваються раціональні процеси. А з огляду ще й на те, що Україна займає одне із перших місць по рубках аборигенних лісів, ми можемо досягти точки неповернення, з якої розпочнеться опустелення, екологічні катаклізми, втрата родючості грунтів, надмірна хімізація, порушення природного кругообігу тощо. Це призведе до втрати життя та здоров’я великої частини людства.

З огляду на вищезазначене, ми маємо терміново вжити заходів щодо збалансування темпів рубок та приросту, не співставне відновлення в аборигенних природних екосистемах, де провадиться господарська діяльність, втрати від наслідків бойових дій, пожеж тощо шляхом створення сталого, постійно циклічно-функціонуючого, ефективно-продуктивного, новітнього агролісомеліоративного комплексу, на основі інтродукованих, більш стійких до посух, низьких температур, шкідників та хвороб деревостанних культур, вони ж і забезпечать біорізноманіття та за рахунок швидкого зростання знизять негативні наслідки від змін клімату заповнять той вакуум – відрізок часу поки відновлюватимуться аборигенні лісові екосистеми. Саме таку функціональну роль має відігравати новітній штучно утворений (реконструйований) агролісомеліоративний комплекс для агроекології в контексті збереження родючості грунтів і відповідно він же шляхом підбору ефективно- продуктивних, культур, що швидко ростуть, до яких належать горіхоплідні, медоносні та плодово-ягідні багаторічні насадження, загальноекологічним балансом до господарської діяльності в природніх екосистемах лісів.

Отже, ми визначили стан, роль та значення агролісомеліоративного комплексу для агроекології та загальної екології. Ми розуміємо, що саме деревостани утримують воду у ґрунті, повітрі тощо. Ліс, а точніше рівень заліснення, – це вода. Вода забезпечує урожай, а урожай – це життя. Деревостани – це легені планети й людства, адже саме вони виробляють кисень, поглинаючи вуглекислий газ. Це життєво необхідний процес, що відбувається щосекунди й має ключове значення не лише для людей, а й для всієї планети флори та фауни.

У контексті збереження ресурсу ділової та енергетичної деревини, що існує в нинішньому застарілому, перезрілому агролісомеліоративному комплексі, необхідно якнайшвидше здійснити його реконструкцію, тобто заміну дерев.

Водночас варто осмислити потребу у зміні порід на більш ефективно продуктивні, а саме – насамперед ті, що швидко зростають. Це зумовлено тим, що зміна клімату вже вносить свої відчутні корективи, і адаптація до нових умов є критично важливою.

Визначивши значення агролісомеліоративного комплексу для екології, зокрема агроекології, розглянемо впровадження у грунто-поле захисних й інших лісосмугах ефективно продуктивних швидкозростаючих культур до яких відносяться горіхоплідні, кісточкові, зерняткові, плодово-ягідні, медоносні та інші види багаторічних насаджень. Вони також є привабливими з погляду раціонального використання земельних площ. Крім того, такі породи мають економічну, енергетичну, соціальну та культурну цінність, приносячи користь як громадам, так і агровиробникам та державі в цілому.

Читайте продовження у наступному номері.

Більше цікавих статтей читайте у журналі «Садівництво та Овочівництво. Т.І.». 

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Придбати друкований примірник журналу, оформити передплату на 2026 рік  або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся: тел.: +38 097 89 72 099, Єва +38 096 491 66 92 Ірина, або надіслати заявку на e-mail: oksana.buh.ti@gmail.com