Для успіху господарства та підтримки однодумців у ФГ «Гадз» на 80 гектарах площі висадили власний розсадник

Вирощуючи великий сад із чималим різноманіттям культур та сортів, варто мати власний розсадник. Саме такого висновку дійшли у фермерському господарстві «Гадз», що на Тернопільщині, і взялися розвивати відносно новий для себе напрямок. Утім, для підприємства, де вирощують понад 600 гектарів саду, мають надсучасне технологічне забезпечення та розвинену інфраструктуру, будь-яка новація – це не виклик, а радше нові можливості. Передусім – вдосконалити власний виробничий ланцюжок, забезпечивши потреби у якісному садивному матеріалі. Однак працювати у розсаднику мають намір не лише для «себе», а й для тих колег-садівників, котрі також відчувають нестачу якісного та перевіреного українського посадкового матеріалу для промислового саду. Саджанці яких саме культур вирощуватимуть у розсаднику ФГ «Гадз» та як новий напрямок дає змогу налагоджувати контакти з однодумцями і здобувати новий досвід, нашим читачам розповіли керівник ФГ «Гадз», Герой України Петро ГАДЗ та керівник напрямку розсадництва господарства, канд. с.-г. наук, Заслужений працівник сільського господарства України Євген РОЗСОХА.

ВКЛАДАТИ НЕ ЛИШЕ ІНВЕСТИЦІЇ, А Й ПОТЕНЦІАЛ ЛЮДСЬКОГО РЕСУРСУ

У ФГ «Гадз» садівництво розвивають уже близько 20 років, вирощуючи сад у кліматичній зоні, де раніше практично ніхто професійно цього не робив. За цей час не тільки розширили сад, не зупиняючись навіть у доволі скрутні роки, а й налагодили повний цикл перероблення своєї продукції. На потужностях підприємства виготовляють соки, пюре, сушену продукцію, використовуючи некондиційні плоди. Відтак нині ФГ «Гадз» можна впевнено назвати одним з найсучасніших садівничих підприємств не лише в Україні, а й у Європі, зазначає Євген Розсоха.

– Ми маємо велику площу інтенсивних насаджень зі значною щільністю, ретельно підібрані сорти різних культур й отримуємо плоди, що відповідають високим стандартам якості. Звісно, за час господарювання траплялися помилки, бували невдалі спроби. Іноді на заваді ставали й примхи природи. Але з усіма випробуваннями вдалося впоратися. Насамперед – завдяки професіоналам, які працюють у господарстві. У нас досить молода команда, і фахівцям притаманний професійний гонор – вони працелюбні та мають про все власну думку. Тому одним із важливих факторів успіху вважаю осмислений поступ виробництва, коли у розвиток підприємства вкладається не лише фінансовий, а й потужний людський ресурс, – розповідає Євген Розсоха.

Здобутки ФГ «Гадз» справді вражають. Зокрема – висока врожайність, адже з гектара яблуневих насаджень там збирають 80– 100 тонн плодів, причому дуже високої якості. Відповідно, завдяки чітко вибудуваній системі збуту та перероблення врожаю мають і вагомий фінансовий результат. Це вселяє впевненість у тому, що фермерське господарство розвивається у правильному напрямку.

У нинішньому сезоні на потужностях підприємства зберігали близько 40 тисяч тонн яблук. Значну частину врожаю традиційно спрямували на експорт. Для цього на підприємстві налагодили чітку схему робіт, починаючи від пакування та завершуючи логістичними аспектами. Усе – професійно і за найвищими стандартами. Одним словом – по-європейськи.

– Усі ці напрацювання дають впевненість у майбутньому та певну фінансову подушку для подальшого розвитку. І одним із кроків розвитку стала саме ідея створити промисловий розсадник. Власне, саджанці ми вирощували й раніше, однак відносно небагато і тільки для власних потреб, Але згодом вирішили розвивати цю справу професійно. Для цього проаналізували ситуацію в садівництві України з посадковим матеріалом для інтенсивного використання, ретельно підібрали культури та сорти, придбали маточні рослини за кордоном для власних маточних насаджень та посадили ці культури і сорти у власному показовому саду. На практиці плануємо оцінювати, як культури та сорти «почуваються з перспективою» в умовах клімату нашого регіону та з інтенсивними підходами в використанні, – каже керівник напрямку розсадництва.

ПОКАЗОВИЙ САД ДЛЯ ДОСЛІДІВ ТА ЕКСПЕРИМЕНТІВ

Професійно працювати в напрямку промислового розсадництва садівників із Тернопільщини спонукало бажання вдосконалити та підібрати асортимент культур, які вирощують у господарстві, завдяки збільшенню частки кісточкових культур та ягід суниці і смородини. Також відіграла роль і необхідність оновлювати насадження у власному саду. На чималій площі у господарстві дерева ростуть уже близько 15 років. Тож настає час замінювати сорти на актуальніші та застосовувати більш сучасні підходи до вирощування саду. Однак багаторічний досвід роботи засвідчив, що купувати великі партії садивного матеріалу за кордоном і затратно, і доволі складно з огляду на планування термінів висаджування площ. Натомість власний розсадник не лише суттєво здешевить процес вирощування саду, а й допоможе чітко планувати і втілювати в життя задумане у використанні сортового конвеєра і технологічних аспектів. До того ж до розвитку розсадника необхідно докласти багато ручної високопрофесійної праці. А це – можливість організувати нові робочі місця з гідною зарплатнею.

Під розсадник у господарстві відвели 80 гектарів землі. Придбали усю потрібну техніку, створили маточні насадження. Використання вегетативно розмножуваних (клонових) підщеп проти насіннєвих має багато переваг. Серед них Євген Розсоха називає такі:

• прогнозована кількість виробництва садивного матеріалу; • однорідні саджанці з потрібними параметрами;
• відсутність вірусних і мікоплазмових інфекцій;
• прискорення вступу у плодоношення;
• зменшення сили росту дерев і рівномірність їхнього росту в саду;
• можливість збільшити щільність і врожайність насаджень на одиниці площі;
• відсутність або незначна кількість парості в саду;
• поліпшення якості продукції і зростання ціни її реалізації;
• підвищення продуктивності роботи під час виконання основних технологічних операцій.

В Україні поки що невеликий досвід промислового вирощування черешні на карликових підщепах. Досвід обробітку садів на карликових підщепах черешні в Україні не завжди оптимістичний, а садівників, які почали вирощувати черешню за інтенсивною технологією на карликових підщепах, одиниці.

Кісточкові культури на Тернопільщині ростуть скрізь. Щоправда, врожай дикої черешні зазвичай некондиційний: його з’їдають птахи, або ж ягоди гниють внаслідок впливу опадів. Однак її промислове вирощування – це інша річ. Попри те, що черешня – технологічно складна культура, вирощувати її доречно з огляду на високий попит та привабливі ціни. Але щоб налагодити її вирощування, потрібно врахувати багато важливих моментів, наприклад, вибір підщепи та сортів, технологію вирощування, захист від опадів та ін. Важливо завжди пам’ятати про те, що черешня – ягода делікатна і потребує особливого ставлення.

Зваживши на всі перелічені аспекти, у ФГ «Гадз» зрештою вирішили дібрати сорти та підщепу черешні для власного використання. Серед іншого, таке рішення було зумовлене й бажанням розширити межі зайнятості працівників на літній період.

Адже черешня та суниця садова достигають значно раніше, і збір цих плодів може тривати до 60 днів. Це дає змогу значно розширити період збору врожаю. Тож наразі в господарстві на практиці планують вивчати властивості і підбирати для свого виробництва інші культури кісточкових та їх сортів із періодом збору з червня до вересня.

– Остаточно визначитися з сортами можна, лише спробувавши вирощувати їх у певній кліматичній зоні. Тому ми висадили 6 гектарів «пробного» саду, де росте по сотні дерев різних сортів. Вирощуємо там черешню на різних підщепах. У нас є Gisela 5, Gisela 6, Max 14, ВСЛ2 та інші підщепи. Їхні властивості та особливості оцінюємо саме у межах цього регіону. І не тільки властивості, бо актуальними є й питання розміщення в саду певної кількості дерев за певною схемою. Існують сучасні підходи, які дають змогу знизити силу росту дерев, спростити їхнє формування і загалом підвищити стандарт плодів. Це також потрібно вивчати, випробовувати. Тому в цьому «пробному» саду ми оцінимо кращі з тих варіантів, які зараз практикують сучасні садівники. Зможемо дібрати культури і їх сорти, щоб забезпечити конвеєр достигання. Адже це буде сприяти збільшенню фінансових надходжень і зайнятості працівників. Бо не буває так, що хтось просто сказав: посади цей сорт, і матимеш успіх, – зазначає Євген Розсоха.

Переваги слаборослих підщеп

• Швидкоплідність. Рання врожайність дерев – 2–3 роки.
• Більша вага плодів.
• Дерева менші на 30–50 % проти F12/1. Їх можна легко вкрити, щоб захистити від дощу і птахів.
• Зменшення витрат на збирання врожаю.
• Дерева можна висаджувати щільніше. Урожай = прибуток.

ДІБРАТИ СОРТ ТА ВБЕРЕГТИ ВІД ДОЩІВ І ПТАХІВ

Зараз у господарстві вирощують та досліджують 28 сортів черешні. Обрали переважно самозаплідні сорти, оскільки запилення цієї культури – справа не з простих. Стільки сортів випробовують для того, щоб зрештою садівники мали змогу обрати кілька з них, зважаючи на період дозрівання ягоди. Адже за умови ретельного підбору сортів збирати черешню можна без перерв упродовж двох місяців.

Однак мета вибору сортів – не лише створити плодовий конвеєр. Усе залежить від того, де господарство збирається продавати вирощену продукцію, які уподобання споживача на обраному ринку. За спостереженнями, споживачі воліють купувати темно забарвлені великі плоди черешні (від 32 мм у діаметрі). Подібно до десертного яблука, щоб виростити продукцію, садівник повинен добре опанувати технологію. Одним зі складних моментів є й підбір сортів-запилювачів. Часто потрібно, щоб на один основний сорт у саду було 3–4 сорти-запилювачі. Вимогливі до запилювачів сорти – Регіна, Кордія, Тамара. Запилення саду – процес складний і відповідальний, успіх залежатиме навіть від порядку розташування основних сортів і сортів-запилювачів та погоди в період запилення.

Ще один важливий фактор якості для черешні – стійкість ягід до розтріскування. Однак для того, щоб отримувати ідеальний врожай, черешневий сад все ж таки потребує накриття. Тому насадження в господарстві мають намір накрити, щоб захистити ягоду від впливу опадів.

Нашестя птахів – потенційна проблема, що може вплинути на кінцевий результат. Зазвичай захистити врожай від атак пернатих досить непросто. Однак поки що сади ФГ «Гадз» вони оминають.

Садівники з ФГ «Гадз» певні того, що черешня на Тернопільщині може давати промислові врожаї, тому мають намір і надалі розширювати насадження цієї культури. Важливо лише правильно обрати підщепу, сорт і схему висаджування дерев. І, звісно, дочекатися, доки у власному розсаднику виростуть саджанці.

– Ми придбали підщепи, посадили маточні насадження, щоб забезпечити власні потреби і запропонувати колегам-садівникам різні комбінації сортів та підщеп. Бо наразі маємо ситуацію, коли в Україні немає де придбати садивний матеріал на 10–20 гектарів площі. Хочемо налаштувати з колегами прагматичну співпрацю, щоб вони мали змогу заздалегідь замовити саджанці тих сортів та культур, які їм потрібні. Варіантів пропонуватимемо багато. І важливо, що наші покупці зможуть піти до саду та побачити всі переваги й недоліки певного сорту на певній підщепі. Бо одна справа – розповідати, а інша – продемонструвати все наочно. До того ж буде змога обмінятися думками й досвідом, що дуже важливо для всіх нас, – каже фахівець.

У процесі дослідницької роботи у показовому саду господарства фахівці очікують отримати цікаві, прагматичні результати, котрі потребуватимуть систематизації та втілення у використання.

ВРОЖАЙНА СУНИЦЯ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ ПЕРСИКИ

У господарстві мають намір вирощувати суницю садову, а також розсаду цієї ягоди. Суниця – це ще одна культура, вирощування якої дає змогу змістити зайнятість персоналу на літній період. На майбутнє садівники мають досить амбітні плани, прагнучи збільшити врожайність цієї культури, попри те, що нині вона становить 20 тонн з гектара. Наростити показники мають намір завдяки збільшенню кількості ягід на кущах, а також їхнього розміру. А для цього важливо якомога частіше замінювати насадження на молоді.

– Великі ягоди виростають лише на молодих кущах. Тому суниця може рости максимум два роки, а в ідеалі кущі потрібно оновлювати щороку. Тож вирощуємо посадковий матеріал суниці, бо в Україні придбати його важко. Звичайно, суницю можна завозити з-за кордону. Однак це зазвичай розсада, вирощена за технологією фріго. Працювати з нею зручно. Та основний недолік полягає в тому, що врожаю доводиться чекати протягом року. Натомість зі звичайної розсади, висадженої у серпні, уже навесні збираємо ягоди. Маючи власні саджанці, зможемо скоротити витрати на період очікування і зберегти терміни висаджування, – розповідає Євген Розсоха.

У саду господарства планують використовувати й інші кісточкові – персик, нектарин, абрикос, а також груша літніх сортів, на яку спостерігається сталий попит. Попри те, що персик свого часу вважали південною культурою, досвід останніх років засвідчив, що успішно вирощувати його можна і в західних регіонах України. Усе залежить від підбору сортів, схеми розміщення насаджень, формування дерев і технології догляду.

Персик, як і черешня, – це культура, на яку зазвичай є сталий попит і хороша ціна. Оскільки ж на українському ринку значна частина персика – це імпортний продукт, цю нішу потрібно заповнювати, впевнений Євген Розсоха.

Позатим, вирощування персика – справа не з дешевих. Дорогий садивний матеріал, потреба встановлювати опори для дерев та забезпечувати якісний полив – усе це потребує суттєвих інвестицій. Не менш важливий і супровід процесу досвідченими фахівцями. Потрібна системна праця та постійний догляд, і жодні онлайн-поради не дадуть змоги отримати очікуваний результат.

Саме на досвід штатних фахівців у господарстві розраховують і в догляді за абрикосом – доволі примхливою культурою. Вплив весняних приморозків може стати фатальним для абрикосових насаджень. До того ж важливо забезпечити надійний захист від підступних специфічних хвороб. Наразі ці проблеми у ФГ успішно вирішують.

РОЗВИВАТИСЯ У СПІВПРАЦІ З КОЛЕГАМИ

Вивчаючи реалії українського ринку садивного матеріалу, фахівці ФГ «Гадз» з’ясували, що в нашій країні практично немає можливості також придбати саджанці смородини для промислових площ. Тому висадили маточник цієї культури, і вже восени матимуть саджанці смородини для реалізації.

– Цієї осені плануємо також отримати садивний матеріал суниці садової. А от плодові дерева мають пройти дворічний цикл, тому чекатимемо на результат уже наступного року. Однак хотілося співпрацювати з колегами й отримувати зворотний зв’язок, у частині уподобань та замовлень від колег заздалегідь організовувати виробництво саме за схемою розумного передбачення посадки майбутніх насаджень. Розуміємо, що передусім партнерів цікавлять ціни. Запевняю, вони будуть адекватними, і формуватиме їх насамперед ринок. Думаю, з садівниками зможемо домовитися, бо вартість наших саджанців точно буде нижча, аніж за кордоном. Ми прагнемо брати участь із колегами в розв’язанні проблем з посадковим матеріалом й отримувати сталий попит на нашу продукцію, – каже фахівець.

Нині у ФГ «Гадз» налагоджують діалог з багатьма колегами – і з початківцями, і з досвідченими професіоналами. Відвідуючи підприємство, вони не лише дослухаються до порад від тамтешніх фахівців, а й охоче діляться власним досвідом. Така співпраця триватиме й надалі, оскільки в планах фермерів з Тернопільщини – дегустації сортів, спільні заходи з їхнього оцінювання та інші активності. Адже успішно розвиватися можна лише у тісній співпраці з однодумцями, переконані у господарстві.

Контакти: ФГ «Гадз», 48431, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Трибухівці, вул. Горішня, 79. Тел.: +380 67 352 61 38 e-mail: fg.gadz@gmail.com; fg.gadz.sales@gmail.com

Євген Розсоха, керівник напрямку розсадництва. Тел.: +380 50 348 31 30

Безкоштовно завантажити випуск журналу «Садівництво та Овочівництво. Технології та інновації» № 2 можна тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2024 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Все буде Україна!

Нагадуємо, триває передплата журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І.» на 2024 рік!  Журнал «Садівництво і Овочівництво. Технології та Інновації» містить актуальну інформацію про нові технології в овочівництві і садівництві, враховуючи вирощування фруктів, горіхів, ягід, винограду. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року 5 разів на рік.

Контакти для замовлення передплати:

• Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
• Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
• Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Назва комплекту	К-ть журналів у рік	Ціна комплекту за 2024р, грн	Ціна комплекту за 2023р, грн	Ціна комплекту за 2022р, грн	Ціна комплекту за 2021р, грн
Комплект №1 – повний. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І. / Горішник» 5 шт. + Журнал «Ягідник» – 5шт + Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» – 2 шт.	12	1900	1300	1300	1100
Комплект №2 АГРО. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І./ Горішник» – 5шт  + Журнал «Ягідник» 5 шт	10	1500	1300	1300	1000
Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» 2 шт	2	400			450
Журнал «Ягідник» 5 шт	5	850	750	750	650
Журнал «Садівництво та Виноградарство. Технології та Інновації/Горішник» 5 шт	5	850	650	650	450
Каталог Beer Inside. Пивна мапа України	1	100