Стратегія захисту плодових насаджень України від західного травневого хруща

В аналізі літератури світових джерел цей вид описано як один із особливо небезпечних шкідників лісових, паркових і садових насаджень, а також багатьох польових культур. На території України цей фітофаг поширений у зоні Полісся та Лісостепу, на захід – північний захід від лінії Харків, Зміїв, Новомосковськ, Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Одеса. На схід і південь від цієї межі він майже не шкодить.

Цілком справедливо вважати західного травневого хруща одним з найнебезпечніших шкідників масивів зерняткових, кісточкових, горіхоплідних і ягідних культур у Лісостепу, Поліссі та північній частині Степу України, а тому розроблення стратегії захисту садових і ягідних насаджень від цього виду є надзвичайно актуальною частиною виробництва сучасного асортименту продукції садів, ягідників і їхнього садивного матеріалу та вимагає ще раз загострити увагу садівників на особливостях біології цього фітофага й розроблення ефективних прийомів обмеження його шкідливості на основі застосування високоефективних інсектицидів із сучасного асортименту й урахуванням їхнього механізму дії та санітарно-токсикологічних особливостей і впливу на довкілля.

За результатами наших досліджень, упродовж 1986–2023 років установлено, що жуки під час додаткового живлення пошкоджують листя, квітки і зав’язь сливи, черешні, вишні, яблуні (рис. 1), а також листя багатьох лісових і декоративних порід, особливо тополі, кленів, верби, осики, берези, дуба, вільхи тощо. Найбільшої шкоди завдають личинки, які обгризають корені рослин у насадженнях плодових культур, особливо суниць, малини, аґрусу, черешні, сливи, смородини, лохини, вишні, груші, яблуні, абрикоса. Важливо, що личинки західного травневого хруща, підгризаючи корені деревних рослин, порушують рух рослинного соку і цим спричиняють гниття пошкоджених місць. Молоді рослини за таких пошкоджень швидко гинуть (рис. 2), дерева старшого віку гальмуються в рості, а за значного пошкодження личинками, особливо в умовах нестачі ґрунтової вологи – всихають (рис. 3).

Цей фітофаг заселяв у середньому близько 83 % усіх площ у полях розсадників яблуні та груші. За умови відсутності захисних заходів проти личинок шкідника чисельність його в шкілці сіянців яблуні та груші досягала 2,7– 3,3 екз./м2 відповідно, у I-му полі розсадника яблуні та груші – 3,2– 5,2 екз./м2 відповідно, в полі саджанців ІІ-го року вирощування – 3,4–3,8 екз./м2 відповідно. Загибель вегетативних і насіннєвих підщеп яблуні та груші становила 24,9–31,9 % відповідно. Вихід стандартних саджанців яблуні та груші, черешні та вишні знижувався на 43–67 % відповідно. В молодих насадженнях зерняткових, горіхоплідних і кісточкових культур загибель рослин становила в середньому 15, 12 і 19 % відповідно, а ягідників – до 33 %.

Необхідно пам’ятати, що західний травневий хрущ в Україні розвивається впродовж чотирьох років, віддає перевагу відкритим і добре прогрітим місцям, в основному поблизу дерев. Менше заселяє ділянки задернілі і затінені, не оселяється в ґрунтах із близьким заляганням ґрунтових вод. Його личинки мігрують вертикально і частково горизонтально – за умови підсихання верхніх горизонтів переповзають вглиб.

За середніми багаторічними даними, в лісостеповій і на заході степової зони вихід із ґрунту і початок льоту жуків відбувається в другій половині квітня – у травні, а закінчення льоту шкідника – в кінці червня з помітним послабленням із середини третьої декади травня. Літ окремих жуків ми спостерігали на початку липня і навіть 20 лип- ня. Перші самці вилітають з ґрунту, коли його температура на глибині 10 см досягає 9,6 °С, а самиці – 13 °С. Вони заселяють листяні дерева, а за відсутності дерев можуть перелітати іноді на декілька кілометрів. Жуки літають в сутінках, після заходу сонця, вдень сидять на деревах, якими харчують- ся (рис. 4). У західного травневого хруща чітко виражені роки масового льоту, так звані льотні роки, які повторюються залежно від тривалості генерації через 4–5 років, зокрема і в 2024 році.

Юрій Яновський, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри захисту і карантину рослин  Уманського національного університету садівництва МОН України

Продовження статті безкоштовно читайте в журналі «Садівництво та Овочівництво. Технології та інновації» № 1 тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2024 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Все буде Україна!

Нагадуємо, триває передплата журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І.» на 2024 рік!  Журнал «Садівництво і Овочівництво. Технології та Інновації» містить актуальну інформацію про нові технології в овочівництві і садівництві, враховуючи вирощування фруктів, горіхів, ягід, винограду. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року 5 разів на рік.

Контакти для замовлення передплати:

• Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
• Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
• Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Tags: захист винограду захист рослин