Успішне садівництво: практичні кейси та цінний досвід
Учасники бізнес-туру побували на двох передових садівничих підприємствах Буковини
Не лише фахові дискусії, а й успішні практичні приклади: у межах XII Міжнародної науково-практичної конференції «Успішне садівництво і переробка: Кісточкові. Зерняткові. Горіхоплідні», яку традиційно організувала в Кам’янці-Подільському медіагрупа «Технології та Інновації», відбувся бізнес-тур на провідні садівничі підприємства Чернівецької області. Цього разу учасники конференції побували у СВК ім. Ольги Кобилянської, де вирощують фундук, та на підприємстві «Голд Ромі», що спеціалізується на кісточкових культурах.
Ставка – на фундук
Спочатку учасники бізнес-туру відвідали молоді фундукові сади СВК ім. Ольги Кобилянської. Про досвід аграріїв із сільськогосподарського виробничого кооперативу, що у селі Слобода Чернівецької області, можна розповісти дуже багато. Адже господарство працює ще з 2000 року. Нині там займаються вирощуванням сої. А з 2018-го на підприємстві розпочали втілювати новий напрямок – горіхівництво, що наразі стало для аграріїв основною сферою діяльності.
Уже скоро! Міжнародна науково-практична конференція SMARTBERRY 2025 — ТЕХНОЛОГІЇ. ІННОВАЦІЇ. УСПІХ. відбудеться 11 грудня 2025 року. Конгрес «Сила холоду: ефективні рішення для бізнесу» відбудеться одночасно з конференцією, присвяченою технологіям вирощування ягід. На другий день, 12 грудня, заплановано бізнес-тур потужними ягідними підприємствами регіону.
Читайте також: 11-12 грудня SmartBerry Conference 2025 та Конгрес у рамках конференції: «Сила холоду: ефективні рішення для бізнесу»
На 64 гектарах площі у СВК ім. Ольги Кобилянської вирощують фундук різних сортів. Засаджуючи горіхову плантацію, обрали популярні на той час сорти фундука, зазначає директор підприємства Віктор ГОРДАШ.
– Вирощуємо кілька американських сортів, які висадили у 2018–2019 роках. Щоб швидше отримати результат, обрали тоді дворічні саджанці. А пізніше придбали ще й італійські сорти, що оптимально підходять саме для вирощування в умовах клімату нашого регіону. Згодом встановили систему краплинного поливу, бо отримати високий врожай фундука можна лише за умови регулярного зрошування.

Достатній полив має вагомий вплив на успіх у процесі вирощування фундука. Однак забезпечити його доволі проблемно, оскільки надміру води у господарстві немає. Вода для поливу акумулюється у басейні об’ємом 5,5 тисяч кубометрів, а беруть її з двох глибоких свердловин.
– На такі площі, як у нас, потрібно не дві, а сім свердловин. Однак дістатися до води у нашому регіоні непросто: глибина свердловин сягає 90–100 метрів. Тому поливати сад 24 години на добу не виходить. Та все одно намагаємося постійно проводити зрошування. Горіх «хоче» води, тому крапельна система поливу для тих, хто вирощує горіхові культури – незамінна частка інфраструктури саду. Нашу систему зрошування встановили фахівці компанії «ПрофПолив». Вони провели дуже велику роботу, і ми повністю задоволені як системою поливу, так і нашою подальшою співпрацею. За потреби вони оперативно доставляють необхідні запчастини, завжди надають потрібні консультації, – каже керівник підприємства.
Популярні сорти та правильний догляд
На площах господарства ростуть сорти фундука Каталонський (Барселонський), Тонда ді Джиффоні, Джефферсон та Ямхіл. Кожен з них має певні особливості та переваги. Барселонський – високопродуктивний сорт з горіхами середнього розміру, що мають доволі великі ядра. Йому притаманна висока стійкість до хвороб та шкідників.
Ранній італійський Тонда ді Джиффоні також має високу продуктивність. Ці горіхи дозрівають приблизно на 10 днів раніше порівняно з плодами фундука сорту Каталонський. Десертний американський сорт Джефферсон вирізняють великі плоди та ядра високої якості. Ще один американський сорт Ямхіл достигає досить рано. Його плоди дещо менші за розміром, в той час, як врожайність доволі висока.
Формуючи рослини, у господарстві спочатку обрали штамбову форму. Однак згодом таки вирішили практикувати кущову систему, що дає змогу раніше отримати плоди. Для цього з 2023 року перестали обрізувати пагони, які раніше видаляли, і з них поступово сформували повноцінні кущі.

Поки що горіхівники працюють без агронома, проте отримують постійно фахові консультації від позаштатного спеціаліста. Саме він допомагає з усіма технологічними аспектами та консультує у разі нагальної потреби. Утім, фундук – не надто примхлива культура. Його можна вирощувати на різних ґрунтах, а в процесі догляду за горіховими насадженнями важливо відстежувати їхній стан і одразу ж реагувати на прояви хвороб та атаки шкідників.
У процесі догляду за садом у СВК ім. Ольги Кобилянської використовують системні та контактні препарати проти борошнистої роси та для боротьби з довгоносиком. Протягом сезону засоби захисту, залежно від ситуації, вносять у кілька етапів. Застосовують також необхідні мінеральні добрива – по листу та під корінь.
На щастя, цьогорічні весняні приморозки практично не вплинули на горіховий сад. «Поталанило», – кажуть у господарстві, адже заморозки навесні трапляються практично щороку, і нижня частина кущів подекуди підмерзає, що згодом позначається на стані насаджень.

Працюють з перспективою: як техніка змінює підхід до горіхівництва
Фундуковий сад у господарстві ще досить молодий, тому про повну врожайність говорити нині зарано. Торік на 30 гектарах «дорослішого» саду загалом зібрали дві з половиною тонни плодів. Ще на 34 гектарах насаджень перший врожай очікується цьогоріч. Поки що врожай збирають вручну, однак у господарстві мають намір придбати сучасну техніку та механізувати цей процес. Адже залучати сезонних робітників на збір врожаю щороку все складніше.
Відстань між фундуком у саду становить 4 метри, міжряддя – п’ятиметрове, тож на площі зможуть працювати комбайни для збору горіхів. Площі у саду готують до цього вже зараз. Для якісного механізованого збору важливо, щоб поверхня саду була рівною, без рівчаків та заглибин, а трава – коротко скошеною. Щоб вирівняти поверхню та подолати бур’яни, в господарстві використовують фрезу, яку в господарстві вважають незамінним обладнанням.
– Цю фрезу нам порекомендували фахівці з компанії EFT GROUP. Без неї у саду працювати було б дуже важко. Щоправда, для 64 гектарів однієї фрези замало. Щоб обробити усію площу, потрібно близько місяця. Зрештою, проблема не лише з технікою, а й з робочою силою. Зараз у нас є тільки один тракторист – інші пішли до війська. Тому працювати відповідно до технології досить непросто, бо потрібно дуже багато встигати. Але ми все одно намагаємося, – каже очільник господарства.
Механізація виробництва позначається на кінцевому результаті. Однак техніку для садівництва потрібно підбирати відповідно до потреб підприємства та особливостей саду. Як працює один з сучасних «гаджетів» для саду – інноваційна фреза від компанії Calderoni – учасникам бізнес-туру продемонстрували фахівці компанії EFT GROUP.

Пристовбурова фреза Calderoni – оптимальний помічник у сучасному саду. Це обладнання дає змогу за допомогою однієї машини проводити одразу кілька видів робіт: фрезерування, окопування, підгортання, менеджер з продажів компанії EFT GROUP Марк КУЗЬМІНСЬКИЙ:
– Для того, щоб зібрати фундук механічним способом якісно та без втрат, поверхня у саду повинна бути максимально рівною. У перших кілька років в молодому саду не рекомендується застосовувати хімічні засоби для боротьби з бур’янами. Відтак регулярне використання фрези дасть змогу якісно підготувати пристовбурову зону для майбутнього збору фундука. Фреза працює з високою швидкістю, при цьому щуп не пошкоджує стовбури дерев. Фреза Calderoni підходить і для роботи у садах з розлогими кронами дерев. Завдяки її використанню можна зекономити на гербіцидах і згодом забезпечити якісний збір врожаю.
Сад починається з правильних рішень: шпалера, полив і якісні саджанці
За час вирощування фундука у СВК ім. Ольги Кобилянської вже встигли здобути неоціненний досвід, а подекуди й «набити гулі», як каже керівник підприємства. Зважаючи на це, означили низку важливих рекомендацій, які можуть допомогти початківцям уникнути помилок. Зокрема Віктор Гордаш радить монтувати у саду металеву шпалеру, яка не буде розтягуватися у спекотні дні. Не потрібно економити й на стовпчиках.
– Дерев’яні стовпчики недовговічні: за 5–7 років вони вже можуть зігнити. Тому краще обирати бетонні стовпи й встановлювати їх через кожні 10 метрів. Впевнилися ми й у тому, що крапельний полив краще облаштовувати на дротах. Важливо все робити правильно з самого початку справи, тоді й розвивати її буде простіше. Якщо ж упустити кілька років через помилки, то потім надолужити буде дуже важко. Тому початківцям раджу зважати на найважливіші речі. Передусім, придбати якісні саджанці. Краще заплатити більше, але висадити досконалий садивний матеріал, котрий не потрібно дорощувати. Якщо саджанці виростили професійно, з дотриманням технологічних вимог, у них буде імунітет до хвороб та високий потенціал, – зазначає Віктор Гордаш.
Ще один важливий фактор – достатня кількість води та якісна система крапельного поливу. Третя обов’язкова умова успіху – правильний догляд за садом, який в ідеалі має контролювати досвідчений агроном.
Горіхівники із СВК ім. Ольги Кобилянської не відкидають можливості у майбутньому розширити виробництво. Однак поки що прагнуть максимально чітко налагодити всі процеси в саду, який вирощують зараз. І впевнено працюють на перспективу.
– Кожну справу потрібно робити з творчим і ретельним підходом – як художник, а не маляр-штукатур. У нашій справі заробіток не може бути єдиною метою. От у Європі працюють так, щоб кожен клаптик землі приносив прибуток, а продукція була максимально якісною. На це й потрібно рівнятися, – вважає Віктор Гордаш.

«Голд Ромі»: інтенсивний сад зі ставкою на технології
Ще одне буковинське господарство, куди завітали учасники бізнес-туру, спеціалізується на вирощуванні кісточкових культур. Основна культура у садах ТОВ «Голд Ромі» – яблука. Сорти Гала Шніга, Шніга Ред, Гала, Ред Делішес, Фуджі, Голден вирощують на підщепі М9. Мають у господарстві також 30 гектарів груші, 5 гектарів слив та 10 гектарів черешні. Працюють там за інтенсивними технологіями, обробляючи загалом близько ста гектарів саду.
У «Голд Ромі» від початку діяльності зробили ставку на високотехнологічний бізнес. Передусім придбали якісні саджанці, стійкі до шкідників та хвороб. Садивний матеріал купували в Італії та в Нідерландах, і така інвестиція у майбутнє цілковито себе виправдала. Сорти яблук обирали з «експортним» прицілом, зупинившись на тих, що популярні у країнах, куди наразі чернівецькі садівники реалізують продукцію.
Яблуневий сад накритий протиградовою сіткою. Тут встановлена шпалера Spinazzè. Наймолодші насадження, де ростуть яблуні сорту Фуджі, також планують облаштовувати сіткою. Адже за нинішніх умов без такого вдосконалення саду важко обійтися. Вибір сітки – дуже важливий етап, що впливає на подальшу врожайність, зазначає директор компанії «Голд Ромі» Олександр МИГАЛАТЮК.

– Усе зазвичай пізнається на практиці. Близько 40 гектарів саду у нас вкрито темною сіткою, і наразі ми вже розуміємо, що сітка темного кольору погіршує закладання плодів. Натомість нова сітка Kristal для яблуневого саду підходить ідеально. Вона забезпечує високу стійкість до впливу УФ-випромінювання, а плоди під нею швидше дозрівають і краще забарвлюються. Загалом, досвід свідчить, що сітка – це обов’язкове вдосконалення. Адже без неї за 15 хвилин можна залишитися взагалі без врожаю. Навіть під час приморозків сітка забезпечує певний захист – якщо, скажімо, на вулиці мінус три, то у саду буде близько нуля. Ці технології давно відпрацьовані у Європі, зокрема в Італії – там усі прагнуть додаткового захисту. Ми проїхалися цією країною, й переконалися, що у них накриті практично всі сади.

Груша й слива: рішення для гарного врожаю
Частково накритий сіткою й грушевий сад. На 30 гектарах тут росте груша сорту Ноябрська, а також невелика кількість сорту Конференція. Грушу вирощують переважно на підщепі Q-Eline. Висаджували дерева за різними схемами – на відстані 60 і 80 сантиметрів.
– Знову-таки, на досвіді впевнилися, що 80 сантиметрів – кращий варіант. З огляду на схему висаджування формуємо дерева на один стовбур. Якщо формувати на два, вони виходять доволі загущеними, й відстані у 80 сантиметрів тоді замало: потрібно принаймні 1,2 метра. Якщо все робити відповідно до технології, то повне плодоношення груші відбувається на четвертий рік. Тому працюємо на те, щоб отримати запланований врожай, – розповідає керівник підприємства.
Сливовий сад у господарстві поки що зовсім молодий. Тут вирощують сливу сорту Хаганта, садивний матеріал якої придбали у Нідерландах. Це стійкий до хвороб та заморозків сорт з великим плодами, що мають привабливий товарний вигляд. У його стійкості до морозів садівники впевнилися цьогоріч: шкода від інтенсивних весняних морозів виявилася не надто великою.
Ще один морозостійкий сорт сливи Презеса росте у саду третій рік. Це пізній сорт, який наразі практично відсутні в Україні, натомість в Нідерландах він набуває популярності. Мають у господарстві також сорт Топ Хіт. Однак попри зовнішню привабливість, цим плодам не притаманні настільки яскраві смакові якості, як іншим сортам, що ростуть у господарстві. Сливу вирощують на підщепах Вавіт.
– Маємо також кілька сортів-запилювачів. Щоб забезпечити гарне запилення, використовуємо осмій. Також домовляємося з місцевими пасічниками, котрі привозять та встановлюють у садах вулики з бджолами, – розказує Олександр Мигалатюк.
Черешня: захистити сад і зібрати врожай
На черешневих площах «Голд Ромі» росте чотири сорти цієї культури: Кордія, Регіна, Карина та Ляпис. Останній «працює» як запилювач. Черешню вирощують на підщепі Gisela 5. Усі сорти – пізні, що дає змогу не хвилюватися щодо атак птахів. На той час шпаки та інші пернаті вже встигають насититися ранніми ягодами.
На відміну від інших культур, на черешню весняні морози цього року таки вплинули. Найгірше раптовий холод переніс сорт Кордія, зауважує директор господарства:
– Хоч бруньки на той час були ще закриті, але приморозки виявилися настільки інтенсивними, що проникли всередину. Низ дерев постраждав більше, верхівки мороз вразив не настільки сильно. Щоб зберегти врожай, вносимо бор, цинк та інші речовини у великих дозах. Адже в такому випадку рятує хіба що інтенсивне живлення та гібереліни. Жоден з методів боротьби із заморозками на таких площах не спрацює. Задимлювати чи прогрівати можна кілька гектарів. Якщо ж морози тривають тиждень, то це взагалі не має сенсу. Тому активно підживлюємо площі. А коли ягода наливається, важливо забезпечити достатній полив, – розповідає Олександр Мигалатюк.

До слова, у садах «Голд Ромі» встановлено систему крапельного зрошення від компанії Netafim. Воду акумулюють у басейні місткістю 18 тисяч тонн води.
Обрізування у черешневому саду проводять після збору врожаю – наприкінці літа. Тоді ж додатково підживлюють дерева.

Збір врожаю – окремий «квест», адже у «Голд Ромі», як і в більшості інших господарств, вкрай гостро постає проблема пошуку сезонних працівників.
– Якщо раніше я міг без проблем залучити до сотні працівників, то зараз і п’ятьох знайти нелегко. Але для мене важливо, щоб врожай збирали не швидко, а максимально якісно. За час роботи ми переконалися, що якість – це дуже важливо. Адже у садівництві дуже багато витрат, і не буває так, щоб просто посадити дерева, а за якийсь час отримати прибуток. Нещодавно ми «замахнулися» на досить великі обсяги: за рік висадили 50 гектарів молодого саду. Досвід засвідчив, що це надто багато, і за такими обсягами неможливо встигнути зробити усе, що потрібно. Краще садити по десять гектарів на рік і робити все максимально досконало. Тому поки що збільшувати площі більше не плануємо, – зазначає директор ТОВ «Голд Ромі».
На всі культури, що вирощують у господарстві, своєчасно вносять якісні засоби, що захищають сад від хвороб та шкідників. Серед таких засобів – препарати від компанії Bayer, що входять до технологічної схеми захисту садів у «Голд Ромі».
Про засоби, в ефективності яких уже впевнилися в господарстві, учасникам бізнес-туру розповів фахівець із маркетингу препаратів для захисту спеціальних культур компанії «Байєр-Україна» Ігор ТАРУШКІН.
– Серед продуктів компанії Bayer, які використовують на площах господарства «Голд Ромі» – гербіцид Бекано, що успішно застосовується проти однорічних однодольних та дводольних бур’янів. Вноситься також фунгіцид Флінт Стар. А завдяки внесенню високосистемного фунгіциду Луна Кер за умови не надто суттєвих опадів можна зменшити кількість обробок. Хороший ефект у боротьбі з сисними шкідниками дає внесення засобу Сіванто Прайм. А за допомогою інсектициду Ваєго можна успішно боротися з плодожеркою, – розповів Ігор Тарушкін.
Нагадуємо, що можна придбати друкований примірник журналу, оформити передплату на 2026 рік або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся: тел.: +38 097 89 72 099, Єва +38 096 491 66 92 Ірина, або надіслати заявку на e-mail: oksana.buh.ti@gmail.com
Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).
Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
Лариса, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Анна, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com
Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com
Читайте також: Вирощування сливи, основні типи насаджень













