Власні сорти та перевірені технології: як ФГ «Колодка і партнери “Екоягода”» зробило Львівщину «персиковим» регіоном

Кліматичні зміни та виклики, зумовлені війною, дедалі помітніше змінюють карту українського садівництва. Як наслідок, культури, які донедавна вважалися «південними», поступово освоюють в інших регіонах країни. Ще кілька років тому мало хто міг уявити, що персикові сади можна закладати та успішно вирощувати на заході України. Однак фермерське господарство з міста Мостиська на Львівщині, доводить, що це цілком реальна та успішна практика. Завдяки досвіду й наполегливій праці агронома Любомира Стельмащука тут вирощують соковиті та смачні плоди, що нічим не поступаються південним. Понад те, фахівець має персиковий сад і у власному приватному господарстві. Як агроному вдається успішно справлятись з усіма сезонними викликами та вирощувати конкурентний продукт, дізнавалася засновниця медіагрупи «Технології та Інновації» Катерина КОНЄВА, яка в середині серпня побувала у господарстві на Львівщині.  

Від експерименту до власних сортів

Зараз у фермерському господарстві «Колодка і партнери “Екоягода”» вирощують персиковий сад площею 25 гектарів. На 20 гектарах вже збирають повноцінний врожай, ще п’ять гектарів займає молодий сад. Окрім персиків, у ФГ також ростуть сливи та ожина. За час роботи з персиком Любомир Стельмащук впевнився: в умовах клімату Львівщини ця культура росте ідеально. А досвід роботи в агронома вже дуже вагомий: персиками він займається більш як 20 років.

– Коли у 2003-му ми лише збиралися висаджувати сад та обирали культуру, я дослухався до поради одного польського колеги. Він тоді сказав: яблука вирощують усі. А ви спробуйте щось інше – черешню, персик, абрикос. От ми й спробували. Щоправда, з абрикосом не склалося: за один сезон довелося викорчувати близько 800 дерев. Черешню ще плануємо садити. А от  персик у нас росте чудово, попри традиційні переконання, що Львівщина – «неперсиковий» регіон. Однак зараз клімат змінюється, і це дається взнаки, – розповідає Любомир Стельмащук.

Саме у 2003 році в господарстві висадили перших пів гектара персика. А через рік уже зібрали врожай на цих площах. 

У ФГ вирощують саджанці власного виробництва, щеплені на Маньчжурському персику. Усі персикові дерева сформовані у вигляді «веретена». За роки роботи агроном впевнився, що саме цей тип формування крони оптимально підходить для західного регіону України. Дерева висаджені за схемою 4 на 2 метри або ж 4 на 1,5 метра. Практично весь персиковий сад росте на шпалері, яку монтують одразу після висаджування дерев. Шпалера добре підтримує їх під час сильних злив та вітрів.

• 

• 

• 

Зараз у саду ростуть переважно пізні сорти цієї культури, що дозрівають в середині серпня: Олстар, PF-23, PF-24-Cold Hardy, Мостиський Діамант і Харроу Бьюті. Висаджено й півтора гектара персиків раннього сорту PF-5B та два ряди сорту середнього дозрівання Ред Хейвен. На пізніх сортах зосередилися з огляду на кліматичні умови регіону. Особлива гордість Любомира Стельмащука – сорти власної селекції Мостиський і Мостиський діамант. Вони внесені до Державного реєстру сортів рослин.

Саме правильний вибір сортів великою мірою визначає майбутню врожайність персикового саду та успіх цієї справи загалом. Особливо, якщо йдеться про ті регіони, де раніше персики у промислових масштабах не вирощували взагалі. Тому в господарстві роблять ставку на перевірені роками сорти.

• 

Захист від морозів та хвороб – основа майбутнього врожаю

З огляду на особливості клімату одним з найголовніших завдань для фермерів із Львівщини є якісний захист персикових насаджень від приморозків. Від цього залежить майбутній врожай, каже фахівець.

– У нашому регіоні заморозки навесні трапляються часто. Якби ми не захищали персиковий сад від морозів мінус 4–5 градусів, то про врожай взагалі не йшлося б. Але за час роботи навчилися давати раду із заморозками. Цієї весни протягом трьох днів задимлювали сад, спалили загалом 350 тюків соломи. Застосовували техніку: трактор перевозив між деревами платформу, на якій у пристосованій місткості тліла солома. Завдяки переміщенню трактора можна було ефективно контролювати рух диму. Таким чином підігрівали повітря. Зрештою цвіт та зав’язь вдалося врятувати, і  врожай цього року непоганий, – зауважує агроном.

Окрім задимлення, на підприємстві практикують й інші способи захисту від наслідків весняних морозів. Зокрема у міжряддях встановлюють 300-літрові бочки, в яких у морозні ночі спалюють гілля, щоб обігріти сад. У саду також застосовують спеціальні препарати, внесення яких захищає квіти від підмерзання. Зокрема вносять засіб Амінофрост від компанії «Квантум». Також навесні сад підживлюють калійними добривами. 

Персиковий сад потребує щосезонного захисту не лише від приморозків, а й від хвороб та шкідників. Щоправда, обробляти персикові насадження можна рідше, аніж яблуневі, зазначає Любомир Стельмащук. Цьогоріч у саду ФГ провели близько 10 обробок та забезпечили достатнє підживлення дерев.

– Важливо правильно захистити дерева від найпоширеніших захворювань. Дві основних хвороби персика – це кучерявість  та клястероспоріоз або дірчаста плямистість кісточкових. Цьогоріч проблем з кучерявістю у нас не було. А от з клястероспоріозом довелося поборотися. Для захисту від цього захворювання зазвичай двічі – наприкінці травня і в середині червня – обробляємо сад препаратом Делан  від BASF. Цьогоріч же довелося проводити чотири таких обробки. А для того, щоб захистити дерева від появи кучерявості, починаємо працювати з осені. Наприкінці листопада обробляємо сад мідьвмісними препаратами. Раніше використовували засоби Медян Екстра та Чемпіон, а зараз поступово переходимо на Нордокс від Biochem Agro. Це досить ефективний засіб, і норми витрат у нього менші. Застосовували також фунгіцид Сілліт. До речі, цього року обробляти сад фунгіцидами від кучерявості ми розпочали у січні. Це було правильним рішенням, бо ті, хто чекав березня, проґавили початок захворювання. А загалом, щоб боротися з хворобами рослин, треба добре знати їхню фізіологію, – розповідає фахівець.

• 

Догляд, запилення, підживлення

Найнебезпечніший шкідник у персиковому саду – східна плодожерка. Для боротьби з нею агроном застосовує інсектициди Циперметрин та Моспілан. Долати плодожерку дуже допомагають феромонові пастки від компанії «Біохімтех Україна». Фахівець використовує їх як своєрідні індикатори появи плодожерки: якщо у пастці накопичується багато особин, це свідчить про потребу проводити обробку інсектицидами. На відміну від хвороб, для боротьби з якими потрібно вживати профілактичних заходів, це дає змогу звести таку обробку до необхідного мінімуму.

А щоб плоди персика були смачними та солодкими, протягом літніх місяців агроном вносить достатню кількість добрив, зокрема – зі вмістом кальцію, бору, фосфору, калію.

Свого часу в саду спробували проріджувати зав’язь та квіти вручну. Однак проведення таких робіт на великих площах потребує багато часу та людського ресурсу. Натомість хімічне проріджування спрацьовує по-різному залежно від сорту. 

Персик – самоплідна, проте не самозапильна культура. Тому із запиленням у саду «допомагають» бджоли з пасіки, а також осмії та джмелі з природної популяції.

Утім, врожайність саду залежить не лише від перелічених факторів, а й від особливостей певного сезону. Саме його примхи іноді визначають застосування тих чи інших препаратів для обробітку персикових насаджень.

– Торік сезон був досить складним. Листя на деревах трималося майже до середини грудня, а в кінці місяця вдарив мороз мінус 25 з сильним вітром. Це позначилося на стані дерев. Зрештою на двох гектарах саду, що ріс на рівнинній площі, плодів взагалі не було. Тому торік восени обробив листя регулятором росту Церон від Bayer. Це спрацювало: у цьому сезоні добре визріла брунька, цвітіння було інтенсивним. І навіть попри весняні приморозки, матимемо непоганий врожай. Щоправда, праці у нього вкладено дуже багато. Цього року насадження обприскували, двічі задимлювали в період цвітіння, тричі – щоб вберегти зав’язь. У час приморозків працювали ночами, – пригадує агроном ФГ.

Щоб вберегти врожай, перед очікуваними приморозками, сад підживлювали комплексними добривами-антистресантами Натурамін, Квантум АміноМакс, вносили також фосфітний калій. Після того як заморозки відступили, вносили гібереліни, які інтенсивно стимулюють процес відродження тканин навіть після сильних морозів.

• 

Як вберегти сад від примх природи

У нинішньому сезоні актуальною проблемою для фермерів стало розтріскування плодів, до якого призвели рясні дощі після тривалої посухи.

– Раніше 10–15 % персиків тріскалося лише на ранніх сортах. Тепер це відбувається вже й на пізніх. Якщо протягом двох днів в сухий ґрунт випадає 120 мм опадів, то запобігти наслідкам важко: рослина одразу всотує воду, й плоди розтріскуються. Поки що препаратів, які б могли запобігти цьому, я ще не підібрав. Тому цьогоріч ця проблема дуже актуальна, – розповідає Любомир Стельмащук. Натомість ефективно захистити сад від граду можна з допомогою якісної антиградової сітки.  Сумнівів у необхідності її облаштування у саду в фермерів зі Львівщини немає, адже наслідки від цього природного явища можуть бути дуже відчутними. Скажімо, град, що випав у регіоні у липні цього року, пошкодив найкращі плоди на верхівках дерев. Відтак постраждала їхня якість та лежкість, що, відповідно, вплинуло на ціну та можливість реалізації.

• 

Продовження статті читайте у новому випуску журналу, який можна безкоштовно завантажити на сайті.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Придбати друкований примірник журналу, оформити передплату на 2026 рік  або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся: тел.: +38 097 89 72 099, Єва +38 096 491 66 92 Ірина, або надіслати заявку на e-mail: oksana.buh.ti@gmail.com

Читайте також: ЗАПРОШУЄМО ДО УЧАСТІ В ПОДІЯХ МЕДІАГРУПИ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІННОВАЦІЇ TECHNOLOGIES AND INNOVATIONS MEDIA GROUP FOUNDED IN 2011