Смачніші, ніж на Півдні

Як персики зі Львівщини здобули популярність на українському ринку (стаття з журналу «Садівництво і Виноградарство. Т.І.» № 1 (29) )

ВИСОКІ ВРОЖАЇ ТА СТАЛИЙ ПОПИТ

У Любомира Стельмащука зараз чотири гектари власного саду: два гектари персика різних сортів та гектар черешні. Ще один гектар площ садівник залишив для експериментів, вирощуючи там яблуні та саджанці різних культур. Тим часом у господарстві «Еко Ягода» персикові площі куди більші – загалом він росте на 20 гектарах. У господарстві зробили ставку на кісточкові: окрім персика там вирощують 8 гектарів абрикоса та 2 гектари слив. Щоправда, останні себе не надто виправдовують, каже очільник господарства. Адже у минулому сезоні ціна на сливи була, що називається «нижчою від плінтуса»: на гурт сливи купували по три гривні за кілограм. Тому у перспективі в господарстві мають намір залишити лише кілька ранніх сортів слив – Ненька, Карпатія, Китайська Красуня.

Натомість площі насаджень персика в «Еко Ягоді» мають намір збільшити ще на 10 гектарів. Адже ця культура дає високі врожаї, і на неї є стабільний попит.

– Торік ми зібрали близько 130 тонн персика та 10 тонн абрикоса. Маємо доволі хороші сорти абрикоса, він добре продається. Однак наш клімат не надто підходить для цієї культури. У нашій місцевості досить волого, і тому абрикоси в таких умовах ростуть погано. Раніше ми щороку досаджували абрикосові дерева замість тих, які гинули. Однак зараз цього не робимо. Думаю, що з часом повністю перейдемо на вирощування персика, – зауважує Любомир Стельмащук.

У господарстві вирощують саджанці власного виробництва, щеплені на Маньчжурському персику. Практикують схеми 4 на 2 метри або ж 4 на 1,5 метра, висаджуючи від 1250 до 1600 дерев на один гектар. Практично весь персиковий сад росте на шпалері, яку монтують одразу після висаджування дерев.

– Встановлюємо шпалеру самі – робимо стовпці, купуємо дроти й анкери, і потім все монтуємо. На персикових деревах під час дозрівання плодів немає такого навантаження, як на яблунях. У вертикальному стані важливо підтримувати дерева в перші кілька років. Однак і згодом шпалера ефективно підтримує дерева у сильні вітри та зливи, – каже керівник господарства.

СЕКРЕТИ ЯКОСТІ Й СМАКУ

В «Еко Ягоді» відмовилися від глибокого переорювання ґрунту перед висаджуванням дерев. Натомість підготовка площ розпочинається за рік до закладання саду та триває й після посадки дерев, розповідає Любомир Стельмащук.

– Висаджуючи дерева, глибоких ям не копаємо – лише відповідно до розміру кореня. А от добрива вносимо на наступний рік після посадки. Підживлюємо дерева фосфорно-калійними й азотними добривами. Вносимо їх двічі чи й тричі. Згодом щороку обов’язково даємо фосфорно-калійні добрива, а от азотні – залежно від потреби. Уже згодом, після цвітіння і утворення зав’язі, вносимо амінокислоти, кальцій, бор. Після внесення добрив загортаємо їх фрезою, щоб вони не залишалися на поверхні, – розказує керівник господарства.

Аби персикове дерево отримувало максимум поживних речовин, варто обирати саджанці з розвиненою кореневою системою. Якщо вона добре розгалужена, то першого врожаю можна очікувати вже через рік після висаджування. Що ж до сортового різноманіття, то у господарстві зробили ставку на пізні сорти.

– Ранні персики вирощуємо лише на двох гектарах площ. Серед них – сорт Мостиський, який ми й внесли до держреєстру. Більшість площ займають пізні сорти, врожай яких збираємо з кінця серпня до середини вересня. Вирощуємо персики сортів Мостиський діамант (також нашої селекції), Олстар, PF 23, PF 24.007, PF 24 Cold Hardy. Всі вони вже перевірені роками. Загалом випробовую понад 100 сортів. Однак ставку зробив на декілька типово промислових. Вони високоврожайні, стійкі до приморозків та хвороб. Як результат, маємо високу врожайність: торік з дерев, які посадили у 2017 році, зібрали в середньому по 30 тонн персиків з гектара, а з персиків, висаджених у 2019–2020 роках, десь по 15–16 тонн, – каже Любомир Стельмащук.

Попри те, що персик зазвичай не потребує додаткового поливу, на 50 гектарах площ повністю розведена система, щоб за потреби забезпечувати крапельний полив. Однак, як стверджує директор господарства, завдяки розвиненій кореневій системі дерева здатні поглинати достатньо вологи з глибоких шарів ґрунту. В «Еко Ягоді» сад росте на глинистих ґрунтах. Відтак, досі особливої потреби у додатковому поливі насаджень не виникало.

Натомість боротися зі шкідниками та хворобами доводиться постійно. Небезпечним шкідником для персикового саду є східна плодожерка. Проте в останні роки цього шкідника у садах «Еко Ягоди» практично немає. Як зауважує Любомир Стельмащук, у феромонні пастки, які застосовують у господарстві, за сезон залітає хіба кілька особин. Ці пастки використовуються і для відловлювання смугастої молі, яка пошкоджує персик. Однак і цього шкідника у саду торік не помітили. Тож обробку засобами захисту від шкідників проводять лише раз – після цвітіння, з метою запобігти атакам західного непарного короїда, який пошкоджує дерева.

Що ж до хвороб, то найчастіше персикові дерева вражає кучерявість, а також клястероспоріоз та моніліоз. Щоб запобігти їхній появі, у саду проводять профілактичні обробки. Спочатку сад обробляють у грудні, далі – наприкінці лютого, і втретє – влітку.

А от обрізування дерев практикують уже під час їхнього цвітіння. Тоді цей процес виходить значно більш філіграним, адже садівник бачить, де квіти розвиваються добре, а де є проблеми. Відколи у саду розпочали практикувати саме таке обрізування, врожай став більшим у порівнянні з тими роками, коли обрізку проводили до цвітіння.

Читайте продовження статті у журналі «Садівництво та Овочівництво. Т.І.» №1 (29) за 2022 рік.

Нагадуємо, триває передплата журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І.» на 2024 рік!  Журнал «Садівництво і Овочівництво. Технології та Інновації» містить актуальну інформацію про нові технології в овочівництві і садівництві, враховуючи вирощування фруктів, горіхів, ягід, винограду. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року 5 разів на рік.

Tags: вирощування персика Еко ягода персик персики