Як розвивається українське садівництво в умовах воєнного стану?

Через війну українським фермерам щодня доводиться зіштовхуватися з новими викликами і шукати можливі шляхи розв’язання всіх актуальних питань. Про те, які проблеми виникають під час вирощування, перероблення та реалізації продукції, говорили учасники дискусійної панелі «Українське садівництво та овочівництво в умовах воєнного стану. Сезон 2023: підсумки та висновки». Захід відбувся під час IX Міжнародної благодійної науково-практичної конференції «Успішне садівництво, овочівництво й переробка: технології та інновації. Вчимося перемагати!», яку організувала медіагрупа «Технології та Інновації» 26 жовтня у Вінниці.

Модератором дискусійної панелі став Володимир ПЕЧКО – голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ», яка об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів і винограду, а також підприємства, які переробляють фрукти та ягоди, виробляють вино. Участь в обговоренні взяли представник проєкту USAID Сергій ОСТАПЕЦЬ, директор корпорації «Вінницясадвинпром» Сергій БОЙЧУК, директор ТОВ «Тріада МК» Сергій УКРАЇНЕЦЬ, директор компанії «Фруктона- ВН» Костянтин КУЗЬМЕНКО. Учасники дискусійної панелі говорили про можливості отримання бюджетної підтримки на розвиток садівництва, виноградарства, перероблення, про необхідність вирощування продукції садівничої та овочевої груп, яка орієнтована на експорт, про диверсифікацію виробництва, про перспективу та необхідність виготовляти фруктові вина й дистиляти тощо.

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ГАЛУЗІ: НА ЩО РОЗРАХОВУВАТИ САДІВНИКАМ?

Одне з ключових питань, яке обговорювали учасники дискусійної панелі, стосувалося державної підтримки аграрного сектору України та грантової програми уряду. За словами експерта експертної групи з упровадження грантів Міністерства аграрної політики та продовольства України Сергія Остапця, наразі МінАПК видало 159 наказів на отримання грантів, з яких 131 наказ на створення садів і ягідників, а 28 наказів – на будівництво теплиць (станом на момент проведення дискусійної панелі – ред.)

– Загальна сума цих грантів становить 734 мільйони гривень. Важливо, що програма й далі працює, а МінАПК дослухається до фермерів і вносить відповідні зміни до неї. Зокрема, зараз внесені зміни щодо кількості працівників для отримання гранту на розвиток теплиць. Визначено не менше як 4 постійних і 10 сезонних працівників. Окрім того, з метою ефективного використання бюджетних коштів скорочено список областей для вирощування мигдалю. Оптимальними за природно-кліматичними умовами для цієї культури визначено окремі райони Одеської області: Ізмаїльський, Болградський, Роздільнянський та Одеський, – розповів Сергій Остапець.

За словами Сергія Українця, компанія «Тріада МК» – одне з тих підприємств, яке отримало грант на будівництво теплиці, а також на розвиток садівництва та ягідництва. Перший проєкт реалізовується в Одеській області, а другий – у Вінницькій області, де, зокрема, вирощуватимуть суницю та малину для переробки на підприємстві «Фруктона-ВН».

– Я нещодавно був на зустрічі з українськими дистриб’юторами, на яку були запрошені представники всіх торговельних мереж, які в один голос говорили, що більшість свіжих ягід, коли потрапляють на полиці магазинів, до вечора псуються. І після цієї зустрічі я зробив висновок, що мало хто розуміє, що ягоду, особливо м’яку (малину, суницю, ожину тощо), для реалізації в торговельних мережах треба вирощувати зовсім за іншою технологією, що відрізняється від відкритого ґрунту. Водночас закритий ґрунт дає дуже багато переваг, основна з яких – організований, правильний і планований процес збору врожаю, – зазначив Сергій Українець.

Державна грантова підтримка садівничого та ягідного сектору – це чудова можливість для створення та розвитку власної справи. Але, за словами директора корпорації «Вінницясадвинпром» Сергія Бойчука, у нинішній програмі є чимало нюансів:

– Передусім розвиток садівництва завдяки грантовій програмі Уряду стримують деякі обмеження. Зокрема, щодо працевлаштування. Так, щоб закласти 25 гектарів саду, садівник повинен взяти на себе зобов’язання працевлаштувати 250 сезонних працівників. А сьогодні одна з основних проблем фермерів – нестача трудових ресурсів. І працевлаштування 250 людей – це нереальна цифра! Тому ми в корпорації докладаємо багато зусиль, щоб розв’язати це питання. Якщо все-таки вдасться внести зміни до цієї постанови Кабміну, то українські садівники зможуть користуватися цією програмою, і причому дуже успішно. Так, представники тепличного сектору порушили це питання, і МінАПК внесло відповідні зміни щодо працевлаштування та кількості працівників. Сподіваюся, що так буде і в грантовій програмі на розвиток садівництва.

Сергій Бойчук також розповів, що з 12 тисяч гектарів плодових і ягідних насаджень у Вінницькій області ягідні культури ростуть лише на 440 гектарах.

– У нашому регіоні це досить нішеві культури, і я вважаю, що в цьому напрямку нам можна розвиватися. Також варто зазначити, що лише на 140 гектарах на Вінниччині ростуть груші. Тому, крім яблука, є й інші напрямки, які можна успішно розвивати в нашій області. І це, зокрема, вирощування, суниці садової, малини й інших ягідних культур. Але є певні фактори, які обмежують нас у розвитку цієї галузі. Окрім недостатньої кількості працівників, це ще й брак водних ресурсів, – зазначив Сергій Бойчук.

ПЕРЕРОБЛЕННЯ ЯК ВЕКТОР РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ

Під час дискусійної панелі спікери одноголосно погодилися з тезою про те, що фермерам варто розвивати сферу перероблення, адже в ситуації, коли немає ціноутворення на ягоду, її доцільніше переробляти, створюючи додану вартість. Розвиваючи цю дискусію, виникло запитання: чи можна вважати заморожування плодово-ягідної продукції переробленням?

Нині багато українських фермерів, незалежно від площі насаджень, постійно мають проблеми з якістю ягід. За словами директора компанії «Фруктона-ВН» Костянтина Кузьменка, високоякісну продукцію продають у мережах, а менш якісну треба переробляти:

– І єдиний шлях, який може подовжити життя цієї ягоди, – заморожування. Тому говорити про те, що заморожування є не технологічним процесом, а доробкою, не зовсім правильно. Так, ми на нашому підприємстві продовжуємо життя ягоди і даємо можливість переробляти її на будь-які види продукції: мармелади, фруктові наповнювачі чи щось інше, що надалі потрібне для переробних підприємств. Тому на базі компанії «Фруктона-ВН» був створений так званий хаб, який дозволив фермерським господарствам переробляти в нас продукцію і надалі з нашою допомогою експортувати чи продавати на внутрішньому ринку заморожену ягоду належної якості для подальшого перероблення.

За словами Костянтина Кузьменка, важливо, щоб фермери отримували прибуток на всіх етапах своєї діяльності: під час продажу на свіжий ринок, заморожування та під час продажу замороженої ягоди для подальшого перероблення:

– Це ті шляхи, які ми разом повинні обговорювати, а також розв’язувати проблеми. Крім того, надзвичайно актуальним є питання державної підтримки переробних підприємств. На жаль, дуже часто уряд забуває про переробні підприємства, думаючи, що ми самі можемо вкладати кошти та розширювати посадкові площі, вирощувати продукцію, будувати теплиці, розвивати відкритий і закритий ґрунт тощо. Але вже зараз ми розуміємо, що є певне перевиробництво ягід. І коли на полицях магазинів з’являється 5–20 виробників, така ситуація дуже впливає на ціноутворення продукції, тому в країні обов’язково повинні працювати підприємства, які переробляють ягоди та зберігають цю продукцію.

Голова громадської спілки «Укрсадвинпром» Володимир Печко наголосив, що дуже важливою є системна та злагоджена робота фермерів, переробних підприємств і профільних асоціацій:

– Ми повинні розуміти, що садівництво – це довгострокова інвестиція, тому треба заздалегідь ретельно прорахувати, куди потрібно вкладати кошти та що саме розвивати. До того ж має бути і системний підхід до самого перероблення. Так, є безліч варіантів розвитку цього напрямку: і заморожування, і сублімаційна сушка, і виготовлення дистилятів тощо.

Але є цьому питанні існує й інший бік медалі. Так, за словами Сергія Українця, директора ТОВ «Тріада МК», до складу якого входить компанія «Фруктона-ВН», в Україні вже кілька років спостерігається така тенденція, коли чимало фермерів-виробників ягід будують біля свого підприємства невеликий комплекс зі статичного заморожування:

– І там фермери на власному обладнанні заморожують малину, чорницю, суницю тощо, а надалі за низькими цінами продають її закордон. Зокрема в Польщу, яка купує українські заморожені ягоди досить дешево, диктуючи ціни на ринку. Потім польські виробники переробляють ці заморожені ягоди, міняють їхнє походження і продають далі – в Німеччину, Бельгію, Францію. Тому чому б нам не замислитися про те, що створювати та збільшувати цю додану вартість доцільно тут, в Україні? Можливо, це підштовхне наших сільгоспвиробників змінити свою думку та перестати продавати дешево, а почати робити все правильно, як це повинно бути в Європі?

Продовжуючи тему об’єднання виробників, директор корпорації «Вінницясадвинпром» Сергій Бойчук розповів, що у Вінницькій області розробляють пілотний проєкт створення кооперативу для збуту продукції, яку вирощують місцеві фермери.

– Далеко не кожен виробник може вийти на серйозні ринки для збуту своєї продукції, тому ми хочемо зробити на Вінниччині зразковий кооператив, об’єднавши малих і середніх фермерів. На нашу продукцію у світі є попит, але для її реалізації потрібна грамотна передпродажна робота і доведення продукції до правильного формату. І тоді наша галузь матиме гарну перспективу, – переконаний Сергій Бойчук. – Я вважаю, що невеликим і середнім виробникам не потрібно створювати маленькі переробні цехи в кожній області, зокрема і на Вінниччині. Треба співпрацювати, об’єднуватися та створювати нормальну продукцію, яка матиме попит і в українських торговельних мережах, і на закордонних ринках.

Підтримав пропозицію щодо об’єднання виробників і більш масштабного перероблення і Костянтин Кузьменко. За його словами, чимало фермерів, які завдяки програмам державної підтримки створили або збільшили ягідні насадження, звертаються на підприємство «Фруктона-ВН» з метою подальшого заморожування малини:

– Це прекрасний продукт, який ми заморожуємо, і він у нас досить рентабельний. Цього року було дуже було багато звернень, але було і багато відмов, тому що через війну ми не встигли добудувати холодильник. Але я особисто не вірю в мале перероблення. Так, можна створювати будь-який крафтовий продукт, але якщо говорити про якісно налагоджений процес перероблення, то він передусім повинна бути об’ємна. І краще заморозити продукцію на якомусь одному з підприємств, які спеціалізуються в цій галузі, а не створювати власний невеликий цех із заморожування. Приміром, капіталізація компанії «Фруктона-ВН» становить 10 мільйонів євро. Хіба будь-яка державна програма зі створення та розвитку переробних підприємств зможе підтримати проєкт такого масштабу? Тому я переконаний, що виробникам справді варто об’єднуватися, але лише на базі чогось.

Наприкінці заходу модератор дискусійної панелі Володимир Печко зазначив, що плануючи інвестиції в розвиток перероблення, фермерам важливо дуже ретельно все прораховувати:

– Я б рекомендував виробникам розвивати сферу перероблення та створювати додану вартість. Це може бути будь-що: яблучні чипси, соки, джеми, дистиляти, плодово-ягідні вина тощо. Зараз на полицях магазинів ми бачимо багато таких товарів, але закордонного походження. Але не забувайте, що своєю продукцією ви презентуєте Україну, тому українські товари мають бути насамперед високоякісні. Тому перш ніж інвестувати, потрібно ретельно все прорахувати, – наголосив Володимир Печко. – І насамкінець хочу подякувати організаторам конференції «Успішне садівництво, овочівництво й переробка: технології та інновації. Вчимося перемагати!», медіагрупі «Технології та Інновації», за те, що ви об’єднуєте фермерів і створюєте таку платформу, де люди можуть обговорити актуальні питання, спільно розвивати сектори садівництва, ягідництва та овочівництва.

Безкоштовно завантажити випуск журналу «Садівництво та Овочівництво. Технології та інновації» № 4-5 можна тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2023 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Все буде Україна!

Нагадуємо, триває передплата журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І.» на 2024 рік!  Журнал «Садівництво і Овочівництво. Технології та Інновації» містить актуальну інформацію про нові технології в овочівництві і садівництві, враховуючи вирощування фруктів, горіхів, ягід, винограду. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року 5 разів на рік.

Контакти для замовлення передплати:

• Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
• Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
• Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Назва комплекту	К–ть журналів у рік	Ціна комплекту за 2024р, грн	Ціна комплекту за 2023р, грн	Ціна комплекту за 2022р, грн	Ціна комплекту за 2021р, грн
Комплект №1 – повний. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І. / Горішник» – 5 шт. + Журнал «Ягідник» – 5шт + Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» – 2 шт.	12	1900	1300	1300	1100
Комплект №2 – АГРО. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І./ Горішник» – 5шт  + Журнал «Ягідник» – 5 шт	10	1500	1300	1300	1000
Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» 2 шт	2	400			450
Журнал «Ягідник» 5 шт	5	850	750	750	650
Журнал «Садівництво та Виноградарство. Технології та Інновації/Горішник» 5 шт	5	850	650	650	450
Каталог Beer Inside. Пивна мапа України	1	100