Іспанський вектор: чому нові сорти мигдалю змінюють правила гри для українських горіхівників

Фахівці, які розповідають про особливості розвитку горіхової галузі в Україні, завжди акцентують на її «молодості». Це слушно, бо перші промислові горіхові сади у нашій країні висадили приблизно десятиріччя тому. За ці роки українські горіхівники встигли посадити понад 14 тисяч промислових плантацій та чітко визначитися з найперспективнішими різновидами горіхових культур. Беззаперечні лідерські позиції нині – у звичного для українців волоського горіха, а також фундука, що має високий експортний потенціал. Та останнім часом горіхівники активно цікавляться ще однією культурою, з якою потенційно можна виходити на європейський та світовий ринки. Йдеться про мигдаль, сучасні сорти якого уже починають вирощувати практично на всій території України. У перспективі в мигдалевих садах збиратимуть високі врожаї якісних горіхів. Адже в таких сортів є низка переваг, які дають змогу бути впевними в успіху справи, вважає Валерій БУРОВ, керівник розсадника ФОП Буров В. Л. Про це він розповів під час XII Міжнародної науково-практичної конференції «Успішне садівництво і переробка: Кісточкові. Зерняткові. Горіхоплідні», яка відбулася в червні 2025 р. у м. Кам’янець-Подільський.

У своєму розпліднику, що нині діє на Кіровоградщині, фахівець вирощує садивний матеріал мигдалю самоплідних сортів іспанської селекції. Наразі ці сорти проходять апробацію не лише у розпліднику Валерія Бурова, а й в низці інших регіонів країни. Проте вже зараз, оцінюючи отримані напрацювання та попередній багаторічний досвід роботи з мигдалем, власник розсадника констатує потенційну перспективність вирощування іспанських сортів мигдалю в умовах українського клімату.

«Старі» сорти допомогли здобути досвід

До повномасштабного вторгнення Валерій Буров жив та працював у Херсоні. Вирощуванням горіхових культур зацікавився років десять тому, а згодом особливу увагу почав приділяти саме вирощуванню мигдалю. Щоб «придивитися» до цієї культури, обрав доступні на той час сорти ще радянської селекції. І з часом, на шляху до перших врожаїв, стикнувся з низкою труднощів.

– Попри те, що мигдаль на той час мені дуже подобався, я не дуже розумівся на особливостях цього різновиду горіха. Знав, що мигдаль – одна з найбільш стійких до морозів та посухи рослин, очікував, що він даватиме добрий врожай. Однак старі сорти Нікітський, Делон, Форос, Вікторія, які я взявся вирощувати, мали певні особливості. Передусім – перехресне запилення. Відповідно, це потребувало рослин-запилювачів та льоту бджіл. До того ж ці сорти починають цвісти дуже рано. Розпал цвітіння припадає на кінець березня, коли зазвичай повертаються морози та суттєво псується погода. Комахи на той час не літали, тож цвіт зрештою чорнів та облітав. Зрештою на Херсонщині ці сорти так нічого особливого і не показали. Та попри все я продовжив вивчати цю культуру глибше, читати спеціалізовані англомовні сайти, де знаходив актуальну інформацію, якої ніде не було на вітчизняних ресурсах, – розповідає Валерій Буров.

Саме під час такої самоосвіти фахівець звернув увагу на іспанські сорти. Зараз Іспанія – друга у світі країна за обсягами вирощування мигдалю, тож розвитку цієї сфери та селекції сортів у країни приділяють велику увагу. Відтак друга «мигдалева» спроба Валерія Бурова розпочалася з Вайро – самоплідного сорту іспанської селекції з пізнім терміном цвітіння.

– Придбавши саджанці сорту Вайро, одразу побачив різницю між ним та старими сортами. Сподобалася швидкість вегетації та приросту зеленої маси: протягом першого року мигдаль виріс на 60 сантиметрів. Були певні застереження щодо того, як він перезимує – усе ж таки сорт з Іспанії, де клімат інакший. Але українську зиму Вайро переніс без жодних проблем. Тому я замовив ще кілька іспанських сортів, щоб дослідити ще і їх. 22 лютого 2022 року виїхав на свою ділянку на лівому березі, щоб висадити отриманий посадковий матеріал. А через два дні почалося вторгнення та окупація, – згадує власник розсадника.

Сучасні промислові мигдалеві сорти іспанської селекції зараз мають стійкий попит при закладенні промислових мигдалевих садів у країнах ЄС та США, що є лідерами серед експортерів мигдалю на світовому ринку. Їх обирають завдяки самоплідності цих сортів, а також технологічним показникам, важливим для рентабельного мигдалевого саду.

• 

• 

«З чистого поля та зеленого бур’яну»

В умовах окупації панові Валерію було вже не до розсадника: йшлося про боротьбу за життя – власного та найближчих людей. Після двох місяців існування в окупації родині вдалося виїхати до Кіровоградщини – у місто Світловодськ. Оговтавшись від пережитого, Валерій Буров вирішив розпочати свою справу знову. Бо хоч розсадник і залишився на окупованій території, та чималий досвід і ґрунтовні знання сфери спонукали працювати далі в обраному напрямку.

– На новому місці стартував з нуля – що називається, з чистого поля та зеленого бур’яну. Узяв в оренду землю та поступово сформував сортову базу  мигдалю. Окрім іспанських сортів, придбав та висадив також французькі, молдавські, українські. Хотілося поспостерігати та зрозуміти особливості їхнього росту та розвитку в умовах клімату центральної України. Водночас плідно співпрацював з Українською горіховою асоціацією, з якою спільно розробили програму дослідження та порівняння сортів мигдалю, – зазначає фахівець.

До слова, понад два роки тому Українська горіхова асоціація уклала угоду про співпрацю з Іспанським національним університетом (Consejo Superior de Investigaciones Cientificas), що є власником головних промислових сортів мигдалю іспанської селекції.

Розплідник ФОП Буров В.Л. нині офіційно зареєстрований у Державному Реєстрі субʼєктів насінництва та розсадництва України. Основний напрямок його діяльності – вирощування сертифікованих саджанців мигдалю самоплідних сортів іспанської селекції на підщепі GF-677. Цю підщепу, що нині широко використовується у європейському садівництві та горіхівництві, власник розсадника купує відповідно до угоди з відомим італійським підприємством Battistini vivai, де її вирощують методом in vitro.

Валерій Буров має ліцензію від Мадридського інституту садівництва на розмноження і поширення сортів цієї установи безпосередньо через Українську горіхову асоціацію, яка й провела їх державну реєстрацію. 

Саджанці іспанських сортів вирощуються на підщепі GF-677, поширеній у Європі для вирощування крупнокісточкових культур. Вона сумісна з усіма грунтами і тому дає можливість на поширення цієї культури в різних зонах та забезпечує високу стійкість до хвороб і хорошу врожайність.

Самоплідність та стійкість – головні переваги

Зараз у розпліднику Валерія Бурова вирощують 11 сортів мигдалю. Серед них – самоплідні сорти мигдалю іспанської селекції з пізнім терміном цвітіння Гуара, Лоранна, Вайро, Маринада, Бєлона, Макако, Даймар, Пента. У розпліднику проходять всі етапи вирощування: від імпорту підщепи до повністю готового для промислового висаджування садивного матеріалу. Власник розсадника спільно з науковцями веде спостереження за цими сортами і водночас розширює сортову базу мигдалю.

– Цьогоріч завіз ще три сорти мигдалю: Антонетта та Віалфас, а також Солєто, який вже демонструє хороші результати вирощування в українському кліматі. Ретельному вивченню особливостей розвитку мигдалю сприяє й меморандум між Українською горіховою асоціацією та Миколаївським національним аграрним університетом, підписаний торік. Завдяки цьому на базі земель дослідного господарства університету був закладений промисловий сад мигдалю іспанських сортів з різною схемою посадки. Цей сад стане навчальною практичною базою для науковців та студентів навчального закладу. Також сад висадили на площах Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України. Загалом іспанські сорти вже ростуть у різних регіонах країни. До повномасштабної війни сорт Вайро ріс у всіх областях України, крім – Житомирської, Сумської та Чернігівської, нині його насадження є й у цих областях, його там вирощують та досліджують. І я, як власник розсадника, знаю, що коли клієнти не турбують продавця запитаннями та не розповідають про проблеми, то з рослинами все добре, – каже Валерій Буров.

За час роботи з самоплідними іспанськими сортами Валерій Буров на практиці впевнився в їхніх очевидних перевагах. Самоплідність цих сортів дає змогу обходитися без запліднювача, тим самим суттєво спрощуючи процес вирощування культури. А завдяки пізньому цвітінню іспанському мигдалю не загрожують весняні заморозки, наголошує власник розплідника.

– Залежно від сорту і від кліматичних умов, мигдаль на Кіровоградщині починає цвісти 15–25 квітня і завершує 2–7 травня. У цей період ймовірність весняних зворотних морозів значно нижча, аніж у березні. Та цьогоріч у травні приморозки все ж таки були, причому суттєві – до мінус п’яти градусів. Як наслідок, у мене підмерзли майже всі культури – фундук, персик, нектарин, абрикос. А от на мигдаль морози взагалі не вплинули. Згодом за середньої добової температури 10 градусів успішно відбулося запилення. Це дало змогу впевнитися, що самоплідні сорти іспанської селекції демонструють високу адаптивність до несприятливих погодних умов. Тому в Україні їх можна успішно вирощувати, – констатує фахівець.

Є попит – буде пропозиція

Важливим фактором «на користь» вирощування мигдалю в Україні є висока морозостійкість цієї горіхової культури. Мигдаль здатен витримувати морози до мінус 30 °С. А в стані відносного зимового спокою квітневі бруньки не зазнають негативного впливу під час морозів до мінус 25 °С. Ця горіхова культура не надто вибаглива до ґрунтових умов. Її насадження, на відміну від низки інших культур, можна розміщувати на схилах. Мигдаль може добре витримувати тривалу спеку та дефіцит вологи і при цьому давати стабільний урожай. Водночас культура не потребує значної кількості обробок засобами захисту рослин, оскільки вона досить стійка до хвороб та шкідників.

Тому науковці, з якими співпрацює Валерій Буров, цілком погоджуються з його висновками щодо можливості промислового вирощування мигдалю у нашій країні. У перспективі ж можна налагодити як власне перероблення вирощеного врожаю, так і його експорт. Тим паче що, на відміну від колишніх радянських сортів, плоди мигдалю іспанської селекції цілковито задовольняють вимоги світового кондитерського виробництва. За інформацією Української горіхової асоціації, наразі з 14,2 тисячі гектарів промислових горіхових садів в Україні мигдалеві насадження займають лише 150 гектарів. При цьому рівень імпорту цих горіхів до країни залишається стабільно високим. Однак у найближчому майбутньому мигдалеві площі збільшуватимуться, впевнені у галузевій асоціації. Понад те, вже зараз горіхівники напрацьовують ті зв’язки, котрі згодом дадуть змогу налагодити експорт українського мигдалю. Зокрема про перспективи вирощування високоякісного мигдалю в Україні розповідають на міжнародних виставках, інформують про сорти, що ростуть у наші країні, в англомовному каталозі, що нещодавно побачив світ. Тому у мигдалю як у промислової культури в Україні є перспективне майбутнє.

+380677708852 

Більше цікавих статтей читайте у новому випуску журналу, який можна безкоштовно завантажити на сайті.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Придбати друкований примірник журналу, оформити передплату на 2026 рік  або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся: тел.: +38 097 89 72 099, Єва +38 096 491 66 92 Ірина, або надіслати заявку на e-mail: oksana.buh.ti@gmail.com

Читайте також: 25-27 лютого у Тернополі відбудеться міжнародна конференція «HortiTech Ukraine 2026, Садівництво. Овочі. Ягоди»