Біля хати – фундуковий сад. Горіхівник-ентузіаст з Рівненщини розповів про особливості вирощування цієї культури на невеликій ділянці

Фундук як перспективну культуру з кожним роком обирають все більше тих, хто прагне мати стабільний бізнес, пов’язаний з горіхівництвом. На користь вирощування саме цього різновиду горіхів свідчить чимало факторів. Серед них – і приклади наших земляків, які успішно займаються вирощуванням фундука на відносно невеликих земельних ділянках. Уже близько п’ятнадцяти років цією справою захоплюється садівник-аматор Юрій РЕЙНСЬКИЙ. У своєму господарстві, розташованому у старовинному селі Дермань Здолбунівського району на Рівненщині, він вирощує понад сто сортів фундука. Щоправда, як зазначає сам Юрій Рейнський, продуктивну основу його горіхової плантації становлять близько десяти сортів цієї культури. Решта – своєрідна сорто-випробовувальна колекція, яка дозволила здобути необхідний виробничий досвід для визначення найкращого сортименту й ефективної агротехніки у природно-кліматичних умовах розташування його горіхового саду. Про власні напрацювання та висновки садівник розповів нашому виданню.

СОРТИ ОБРАВ ШЛЯХОМ ЕКСПЕРИМЕНТІВ

Свого часу Юрій Рейнський придбав будинок зі старим садком і копанкою. Ділянка мала складний рельєф з горбками, болотом, місцями родючою і не дуже землею. Досить швидко з’ясувалося, що город, садок, ягідник і мініарборетум займають меншу частину садиби. От тоді й постало питання, як оптимально використати решту землі. Після деяких роздумів увагу господаря привернули горіхоплідні культури. Серед них фундук, надзвичайно пластичний до умов вирощування, видався садівнику найбільш привабливим. Утім,
були й інші фактори, які остаточно переконали його у правильності такого вибору

– Власне, я мав лише одну просту вимогу: хотілося нарешті менше працювати і мати більше вільного часу для себе та своєї сім’ї. Звичайно, обрана культура повинна була приносити зиск. Плодові та ягідні не розглядав, оскільки вони потребують суттєвих витрат часу і зусиль, та й конкуренція на цьому ринку досить висока. Ризиків додавала жорстка сезонність виробництва (а в мене немає можливості довго зберігати урожай), а також проблеми з робочою силою і збутом. Тому результат моїх зусиль у цій сфері ставав занадто невизначеним. Зовсім інша справа – горіх. Волоський може зберігатися без втрати товарних властивостей
близько року, фундук – 3-4 роки. Конкуренція цілком прийнятна, а розмір мого господарства дозволяв збирати урожай, не залучаючи сторонніх працівників. Настав час істини: волоський горіх чи фундук. Переміг фундук, хоча усадку є і волоський, і чорний, і сірий, і серцевидний, і ланкастерський, і маньчжурський горіхи, а також пекан, їстівний каштан, бук. Вирішальними аргументами проти волоського горіха стало розташування мого господарства на межі зони ризикованого промислового вирощування цієї культури (періодичне підмерзання дерев кожні чотири роки), відсутність районованого сортового садивного матеріалу й обмеженість земельної ділянки. Визначившись із культурою, я зосередився на вивченні
досвіду та здобутків українських селекціонерів і виробників щодо біологічних та агротехнічних особливостей вирощування фундука, – розповідає про початок своєї справи Юрій Рейнський.

Продовження читайте у друкованому номері журналу. Ознайомитися зі змістом видання, а також придбати його ви зможете тут.

Оформити передплату журналу «Садівництво і Виноградарство: Технології та Інновації» можна за телефонами:
+38 (0362) 60 88 21,
Альона Данчук, тел.: +38 097 65 43 126
Анна Панкратенкова, тел. +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Лариса Товкач, тел.+38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Ірина Калюжна, тел.: +38 096 458 76 82, reklama.nti@ukr.net
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692
або надіслати заявку на e-mail: sad2017@ukr.net

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.