Біологічний метод як складник екологічно безпечного захисту яблуні

Галузь садівництва – одна з найперспективніших галузей агропромислового комплексу. Сучасні технології, які вміло переймають українські товаровиробники в передових садівничих країнах світу, інвестиційна привабливість та сприятливі ґрунтово-кліматичні умови зробили цей напрям господарювання перспективним та рентабельним. Найбільш поширені насадження плодових зерняткових культур, особливо яблуні, частка якої у структурі багаторічних насаджень становить понад 70 %.

Одним із найважливіших елементів у вирощуванні яблуні є захист насаджень від шкідників та хвороб, втрати від яких становлять від 30 до 60 % урожаю. Захисні заходи допомагають поліпшити кількісні, а також якісні показники врожаю.

У сучасних умовах внаслідок інтенсифікації садівництва системи захисту полягають у максимальному застосуванні високотоксичних фунгіцидів та інсектицидів. Необхідність чергування пестицидів різного механізму дії не враховують. Тому особливістю стратегії захисту повинна бути екологізація системи захисту плодових культур за максимального використання біологічних засобів, зниження кількості хімічних обробок, вдосконалення асортименту пестицидів.

Біологічний метод захисту рослин не є альтернативою для відмови від хімічного методу. Але його використання дозволяє знизити чисельність шкідливих організмів до рівня, що не перевищує економічний поріг шкідливості, та частково відмовитися від застосування хімічних засобів.

Використання в системах захисту яблуні екологічно безпечних засобів захисту передбачає обов’язкове знання фітосанітарної ситуації в яблуневому агроценозі. Саме показники рівня чисельності шкідливих об’єктів і їхніх природних ворогів повинні визначати вибір засобів захисту яблуні. Тому всі обробки проводять за умови перевищення економічних порогів шкідливості шкідників.

Боротьбу зі шкідниками слід починати у березні, коли середньодобова температура становить вище як +4 °С. У цей період використовують хімічні засоби захисту, адже через низьку середньодобову температуру повітря дія мікроорганізмів, що входять до складу біопрепаратів, не висока. Вибираючи пестициди, слід враховувати механізм їхньої дії, екотоксикологічні властивості та застосовувати низькотоксичні пестициди з невисокими нормами використання.

До боротьби зі збудниками хвороб потрібно приступити ранньою весною, до моменту розпускання бруньок. У цей час рекомендують проводити перше обприскування яблуні мідним купоросом окремо або в суміші із свіжогашеним вапном, що має назву «бордоська рідина» у 1-відсотковій концентрації. За значної небезпеки поширення хвороби проводять «голубе обприскування» бордоською рідиною 3-відстокової концентрації. Як аналоги бордоської рідини можна застосувати фунгіциди на основі сульфату міді, як-от: «Блу Бордо» (5 кг/га) або «Бордо МК» (10 кг/га).

Наступну обробку хімічними пестицидами рекомендовано проводити у фенофазу «набрякання бруньок» 2–4-відсотковими емульсіями препаратів на основі мінеральних олій (Препарат 30-В, Препарат 30-Д) для знищення зимуючих стадій шкідників. Ці препарати порушують повітряний і водний баланс розвитку яєць личинок, призводить до їх загибелі. До того ж шкідники не можуть адаптуватися до такого впливу, тому обробка буде високоефективною щороку.

Наступну обробку проводять у фенофазі «висування бутонів», чи «відокремлення бутонів», залежно від фітосанітарної ситуації в саду, одним із дозволених до використання інсектицидів, щоб знищити наявних у яблуневому агроценозі шкідників, та фунгіцидів для захисту яблуні від хвороб. Використання мідьвмісних фунгіцидів, зокрема, на основі діючих речовин хлороксид міді [«Медян Екстра» (1,5–2 л/га)], гідроксид міді [«Косайд 2000» (2–2,5 кг/га), «Блю Стар» (1,5–2 кг/га), «Альфа- Мідь» (1,5–2 кг/га), «Купер» (3– 5 л/га), «Аккорд» (5–7 л/га)], оксид міді [«Нордокс 75» (1 кг/га)] та гідроокис міді [«Метеор» (3–4 кг/га)], дозволяє стримувати на початкових етапах розвиток парші. Для захисту від наявних у саду шкідників (яблуневий пильщик, довгоносики, листовійки) застосовують дозволені до використання в Україні інсектициди з класу неонікотиноїдів [«Актара 25», ВГ (0,14 кг/га), «Моспілан», ВП (0,2 л/га), «Дантоп 50», ВГ (0,07 кг/га) тощо] чи фосфорорганічними спо- луками [«Пірінекс Супер 420», КЕ (1,5 л/га), Бі-58 новий, КЕ (2 л/га), «Дурсбан 480», КЕ (2 л/га)].

У період «рожевого бутона» за потреби для захисту від хвороб застосовують пестициди на основі однієї з діючих речовин: ципродінілін [«Бенелус» (1–1,2 л/га), «Хорус» (0,2 л/га), дитіанон («Делан» (0,8–1 кг/га), «Малахіт» (1,25–1,5 л/ га)] чи піриметаніл [«Скала» (0,75 л/ га)], які є високоефективними проти збудників хвороб та не викликають резистентності у патогенів. Результати досліджень свідчать про високу ефективність інсектицидів з класу неонікотиноїдів, зокрема на основі діючої речовини тіаклоприд [«Каліпсо» (0,3 л/га), «Лювітор» (0,4–0,5 л/га), «Колібріс» (3–5 л/га)], що допомагає знищити попелиць, листовійок, молей, яблуневого квіткоїда та стримувати їхній розвиток у подальшому. Також обробка препаратами цієї групи дозволяє знищити оленку волохату, небезпечного жука, який може за короткий проміжок часу знищити увесь цвіт яблуневих дерев, тоді як дія біопрепаратів та більшості інсектицидів на шкідника невисока.

Боротьбу зі шкідливими організмами біологічними засобами починають, коли середньодобові температури повітря становлять вище як +14 °С. Першу обробку біопрепаратами проводять після цвітіння яблуні у період «формування плодів» баковою сумішшю біоінсектицидів на основі діючої речовини аверсектин С [«Актофіт» (2 л/га), «Актарофіт» (0,6 л/га)], яка, проникаючи в організм шкідників кишковим або контактним шляхом, вражає їхню нервову систему, а також біопрепаратів на основі бактерій Pseudomonas aureofaciens В-111 і В-306 [«Гаупсин» (6 л/га), «Гаубсин» (8–10 л/га), «Біоспектр» (6 л/га)], які завдяки дії двох штамів, що містяться в їхньому складі, забезпечують комплексний захист плодових насаджень від шкідників та хвороб.

Наступну обробку проводять у період росту плодів, коли плід має розмір ліщини, сумішшю біоінсектицидів на основі бактерій Bacillus thuringiensis var. Kurstaki [«Лепідоцид» (4 л/га)] та біофунгіцидів на основі бактерії штаму АР-33 Pseudomonas fluorenscens [«Планриз» (5 л/га)] та на основі спор гриба Trichoderma viride [«Триходермін» (5 л/га)]. Така обробка допоможе знищити метелика І покоління яблуневої плодожерки, листовійок, попелиць та молей, а також пригнітить розвиток багатьох видів збудників хвороб.

Далі обробку проводять у фенофазі «ріст плодів» (плід розміром як волоський горіхи) фунгіцидами на основі бактерій Bacillus subtilis [«ФітоДоктор» (2 кг/га)] для захисту від хвороб яблуні та біопрепаратами на основі бактерій Pseudomonas aureofaciens В-111 та В-306 [«Гаупсин» (6 л/га), «Гаубсин» (8–10 л/га), «Біоспектр» (6 л/га)], щоб зменшити чисельність метелика ІІ покоління яблуневої плодожерки, листовійок, кліщів, молей.

Наступну обробку слід проводити не раніше ніж через 12 діб після попередньої у разі відлову феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої плодожерки за 7 днів спостережень біоінсектицидами на основі бактерій Bacillus thuringiensis [«Лепідоцид» (4 л/га), «Бітоксибацилін» (7 л/га)], які застосовують для зменшення шкідливості листовійок і яблуневої плодожерки, та біофунгіцидами на основі спор гриба Trichoderma viride [«Триходермін» (5 л/га)], щоб обмежити поширення та розвиток хвороб.

Далі необхідно контролювати ситуацію зі шкідливими організмами та за потреби здійснювати обробки біопрепаратами на основі бактерій Bacillus thuringiensis var. Kurstaki [«Лепідоцид» (4 л/га)], Bacillus thuringiensis [«Бітоксибацилін» (7 л/га), «Колорадоцид» (3 л/га)], Pseudomonas aureofaciens В-111 та В-306 [«Гаупсин» (6 л/га), «Гаубсин» (8–10 л/га), «Біоспектр» (6 л/га)], Bacillus subtilis («ФітоДоктор» (2 кг/га)], Pseudomonas fluorenscens [«Планриз» (5 л/га)], спор гриба Trichoderma viride [«Триходермін» (5 л/га)] залежно від фітосанітарної ситуації та наявності тих чи тих шкідливих організмів у саду.

Останню обробку проводять у фенофазу «дозрівання плодів» біопрепаратами на основі бактерій Pseudomonas aureofaciens В-111 та В-306 [«Гаупсин» (6 л/га), «Гаубсин» (8–10 л/га), «Біоспектр» (6 л/га)], щоб зменшити поширення метелика ІІ покоління яблуневої плодожерки, та біофунгіцидами на основі бактерії штаму АР-33 Pseudomonas fluorenscens [«Планриз» (5 л/га)] та спор гриба Trichoderma viride [«Триходермін» (5 л/га)] для контролю над хворобами під час зберігання плодів.

Після збирання плодів до повного опадання листя проводять обробку сумішшю деструктора рослинних залишків на основі спор гриба Trichoderma [«Целюлад» (5 л/га)] та фунгіциду на основі бактерій Bacillus subtilis [«ФітоДоктор» (2 кг/га)], що дозволяє разом з листям знищити залишки парші та весною мати менший рівень шкідливості цієї хвороби.

Отже, нині в арсеналі біологічного захисту рослин є необхідний комплекс засобів, які дають можливість отримувати екологічно чисту плодову продукцію, забезпечити стабільну продуктивність яблуневих насаджень та поліпшити кількісні та якісні показники врожаю.

Михайло Гунчак, канд. с.-г. наук Чернівецька філія державної установи «Інститут охорони ґрунтів України»

Контакти: виробнича лабораторія ДУ «Держґрунтохорона»,

вул. Машинобудівників, 2Б, смьт Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область,

08162, тел. (044) 357-69-80, e-mail: kiev@iogu.gov.ua

Безкоштовно завантажити випуск журналу «Садівництво та Овочівництво. Технології та інновації» № 4-5 можна тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2022 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво і Виноградарство. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Все буде Україна!