Горіхові насадження із плодово-ягідними та овочевими міжряддями
Анатолій БУРЛАКА, к. е. н., директор ПП «ПКЦ «Суцвіття»
Одним із пріоритетних напрямів українського садівництва нині є розширення насаджень і збільшення виробництва горіхоплідних культур – волоського (грецького) горіха, фундука і мигдалю, попит на плоди яких постійно зростає як в Україні, так і у світі. Харчова й енергетична цінність плодів горіхоплідних культур підвищує інтерес до їхнього споживання свіжими та в переробці.
Горіхи – це сховище рослинних білків, жирних кислот, вітамінів і мікроелементів. Ядро горіха в півтора разу калорійніше за свинину, в 3,5 разу за хліб та у 7 разів за картоплю. Горіх – це чисте безвірусне повітря, це оздоровчі й лікувальні препарати. У фармацевтичній промисловості використовується листя, оболонка, перегородки.
Багаторічні насадження, в тому числі й горіхоплідні культури, належать до простих об’єктів проєктування. При цьому здійснюється одностадійне проєктування: робочий проєкт, який розробляється проєктними організаціями на підставі вихідних даних – акта вибору земельної ділянки, довідки про наявність підземних і наземних комунікацій, а також завдання на проєктування, в якому зазначають основні відомості та вимоги:
• назва об’єкта, місцерозташування і площа ділянки;
• стадійність проєктування;
• назва замовника, проєктної і будівельної організацій;
• вимоги до насаджень (сорти, площа живлення рослин,
тип формування, тип шпалери, опори, спосіб зрошення);
• цільове використання продукції;
• техніко-економічні показники проєкту;
• вимоги до генерального плану.
СТВОРЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ
Генеральний план організації території – основний документ на створення багаторічних насаджень. Основою для генерального плану є матеріали топографічної зйомки, які подають у вигляді топографічного плану. При складанні плану визначають розміри і форми ділянок, напрям рядів, ширину міжрядь і відстань між деревами в рядах, захисні й технологічні смуги, сорти, зрошувальну систему.
На рівнинах і пологих схилах (крутість до 3 градусів) ряди розміщують із півночі на південь. На схилах від 3 до 7 градусів напрям рядів планується впоперек схилу, що зменшує водну ерозію. Із метою підвищення контролю дотримання технології передсадивної підготовки ґрунту, закладання насаджень, догляду за ними до вступу в плодоношення може запроваджуватись авторський нагляд на підставі договору між господарством і проєктною організацією. Перед вибором земельної ділянки варто перевірити придатність ґрунту на ній для за-
кладання горіхових насаджень. Садити дерева потрібно на рівнинах та північних і західних схилах. Непридатні для горіхового саду й основи схилів, балки та долини, де накопичується холодне повітря і зростає ймовірність пошкодження приморозками.
ДОБРА ЗЕМЛЯ – ДОБРИЙ УРОЖАЙ
Найбільш сприятливі для росту горіхоплідних культур структурні, свіжі, глибокі, родючі ґрунти: чорноземи, сірі опідзолені, карбонатні чорноземи, чорноземи на вапняних суглинках, а також інші види вапняних і суглинних ґрунтів, що мають багато пор, в які вільно проходить і затримується вода та повітря. Волоський горіх, фундук успішно ростуть і плодоносять на карбонатних ґрунтах при вмісті Ca Co3 до 40% в горизонті ґрунту 0–40 см, у нижніх шарах ґрунту Ca Co3 досягає 50–60%. Потреба горіха у вапні дуже велика, оскільки воно захищає дерево від багатьох грибкових хвороб і згубного впливу морозів. Тому для підвищення зимостійкості, забезпечення високих і сталих урожаїв, поліпшення якісних властивостей насіння для волоського горіха необхідно, крім інших агрохімічних заходів, проводити вапнування ґрунту.
Абсолютно непридатні для садіння дерев волоського горіха надто важкі, заболочені глинисті ґрунти з великими домішками мулу, який призводить (особливо в роки з великою кількістю опадів) до затоплення і сильного ущільнення ґрунтових і підґрунтових горизонтів, робить їх повітронепроникними. Коренева система дерев у таких умовах гине від задухи. Непридатні для горіха й сильно засолені ґрунти. Підґрунтові води повинні залягати на висоті не більше ніж два метри від поверхні землі.
СХЕМА НАСАДЖЕНЬ
У загущених насадженнях крони дерев рідкі, дрібне листя, а саме дерево погано плодоносить. При плануванні насаджень дерев рекомендуємо такі схеми: 10х10, 10х12, 10х14, 12х14 м. Останні дві схеми можуть використовуватися для міжрядного заповнення плодово-ягідними та овочевими культурами. Великі міжряддя (12–14 м) дають можливість отримувати врожай з іншої культури упродовж 8–12 років і швидше окупити витрати на закладку саду. При такому підході до створення горіхового бізнесу промисловий сад до моменту
вступу в плодоношення буде бонусом за сумлінну працю.
Поряд з тим сьогодні горіховоди практикують інтенсивні насадження горіха волоського та ліщини великої (фундука). Волоський горіх висаджують слаборослими, перспективними сортами з латеральним типом плодоношення, зі схемою садіння 7–8 х 6–7 метрів. Такі сади щедро плодоносять, даючи врожай 6–7 тонн з гектара. В Україні набирає обертів розвиток промислових садів фундука на деревоподібних підщепах, зокрема на ведмежому горіху. Це дає змогу підвищити врожайність і довговічність дерев, а також поширити ареал промислового вирощування фундука у регіони з більш суворими кліматичними умовами. Застосування нових технологій дає змогу висаджувати до 5 тисяч дерев фундука на гектарі. Врожайність таких плантацій сягає 5–8 тонн з гектара.
Читайте також:
Ситуація на ринку кісточкових в Україні: можливі сценарії її розвитку та додана вартість при переробці та кооперації
ЩОБ МІЖРЯДДЯ НЕ ПУСТУВАЛИ
Особливість проєктування горіхового саду з міжрядним заповненням плодово-ягідними та овочевими культурами полягає в правильному підборі культур і сортів залежно від зони й агротехніки вирощування, кліматичних умов, економічної ефективності культури в конкретній зоні (Степ, Лісостеп чи Полісся).
Особливістю проєктування інтенсивного горіхового саду з ущільненням міжрядь є також те, що їх необхідно заповнювати з дотриманням певних вимог агротехніки вирощування.
Культури ущільнення повинні відповідати конкретним вимогам:
1) вони не повинні впливати на ріст і розвиток дерев горіха;
2) повинні бути частково тіневитривалі;
3) біологічні вимоги обох культур до ґрунту і клімату мають збігатися;
4) коренева система культури не повинна бути антагоністом до кореневої системи горіха;
5) система захисту насаджень від шкідників і хвороб однієї культури не має впливати на іншу культуру;
6) необхідна можливість проводити механізовані роботи для обробки ґрунту і збору врожаю;
7) захисна зона від штамбу волоського горіха до культури ущільнення повинна сягати 2,5–3 метри.
Під час проєктування особливу увагу звертають на скороплідність культури ущільнення та можливість експорту її урожаю за кордон. Підбираючи культури для ущільнення міжрядь, ми дійшли висновку, що кращими варіантами можуть стати: суниця садова, малина, порічки, аґрус, чорна смородина, часник, гарбузи, персик, слива. Продукція цих культур експортується і реалізується на внутрішньому ринку, для якого доцільно висаджувати також і жимолость блакитну.
Читайте також:
Адаптуємось до трендових змін – стаємо власниками прав на сорт рослин
САДЖАНЦІ – ОСНОВА УСПІХУ
Особливу увагу варто звернути на садивний матеріал, який буде використовуватися для закладання саду. Адже від якості саджанців залежить майбутнє вашого саду, його продуктивність, період вступу насаджень у плодоношення, період використання. Безперечно, закладати сад потрібно щепленими саджанцями, оскільки вони на 100% передають властивості материнської форми. Якщо ж садити сіянці волоського горіха, є ймовірність того, що не всі вони отримають властивості материнської форми. Згідно з науковими дослідженнями, сіянці грецького горіха передають властивості материнської форми лише до 30%.
Сучасні сади закладають однорічними і дворічними щепленими саджанцями. Практика свідчить, що варто використовувати дворічні саджанці, оскільки вони краще приживаються, швидше ростуть і швидше вступають у промислове плодоношення, при цьому догляд за ними простіший. Недоліком такого саджанця є лише його вартість.
При закладанні горіхового саду обирають ті сорти, які найбільше відповідають ґрунтово-кліматичним умовам певної зони. Сорти мають пройти виробниче випробування і повинні бути занесені в Державний реєстр рослин України. При садінні дерев підбираються основні сорти і сорти-запилювачі. У саду бажано висаджувати два-три основні сорти й один сорт-запилювач. Найбільш придатними для вирощування в Україні є сорти Буковинський 1, Буковинський 2, Чернівецький 1, Чернівецький 2, Буковинська Бомба, Клішківський, Рудківський, Топорівський і Ярівський. Перспективні також сорти молдавської селекції: Кишинівський Костюженський, Коржеуцький, Кодрене, Казаку і Піщанський.
Висаджувати сад можна восени і рано навесні, однак найбільш вдалим періодом є осінь. Задля захисту кореневої системи від морозів при осінньому садінні необхідно замульчувати приштамбові лунки гноєм, соломою або землею.
Контакти:
Приватне підприємство “Проєктно-консультаційний центр “Суцвіття”
тел.: (067) 759 74 69, факс: (032) 232 90 58
сайт: sutsvittya.org, e-mail: pkc.cwit12@gmail.com
м. Львів, вул. Липинського, 54, оф. 8 (приміщення БТІ)
Ще більше матеріалів читайте у друкованому номері журналу. Ознайомитися зі змістом видання, а також придбати його ви зможете тут.
Оформити передплату журналу «Садівництво і Виноградарство: Технології та Інновації» можна за телефонами:
+38 (0362) 60 88 21,
Альона Данчук, тел.: +38 097 65 43 126
Анна Панкратенкова, тел. +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Лариса Товкач, тел.+38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Ірина Калюжна, тел.: +38 096 458 76 82, reklama.nti@ukr.net
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692
або надіслати заявку на e-mail: sad2017@ukr.net
Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.













