Ситуація на ринку кісточкових в Україні: можливі сценарії її розвитку та додана вартість при переробці та кооперації

Світлана МЕЛЬНИК

Ще одна важлива тема, порушена учасниками VI Міжнародної науково-практичної конференції «Технології та інновації: від землі – до готового продукту. Кісточкові», що відбулась відбулася 10-11 червня в м. Умань, в готельно-ресторанному комплексі «Sherwood» – вигідний збут плодів кісточкових культур.

Цінову ситуацію на ринку кісточкових та можливі сценарії її розвитку ґрунтовно проаналізували відомі експерти та гравці садівничого ринку: Іван КОТЯШ, власник компанії «Malyn Factory» LLC, Олена КАІЖЕН, директор із зовнішньої торгівлі та комерційної діяльності Асоціаціі «Ягідництво України», Едуард ГЕРМАН, представник компанії «Аврора».

Плоди кісточкових (абрикос, алича, слива, вишня, персик, черешня) сьогодні мають великий попит серед споживачів, адже це цінна сировина для тих, хто прагне дотримуватись здорового харчування. Ранні черешні, вишні, абрикоси відкривають сезонсвіжої плодової продукції, який стартує у травні й завершується аж у жовтні.  До того ж, сливи й персики можуть зберігатися у сховищах і реалізовуватися у зимовий період, а ще – кісточкові це цінна сировина для галузей переробки, сублімації, заморожування тощо. Найпоширеніша культура в Україні – слива й алича з валовим збором на рівні 180-200 тис. тонн. Валовий збір абрикосів – майже 80 тис, черешень – не менше 70 тис. тонн. На останньому місці за показниками валового збору – нектарини, – 24 тис. тонн. Впродовж останніх років у світі зростає показник споживання вишні у свіжому вигляді. Такі ж тенденції наявні і в Україні, – поділився аналітичними даними   Іван КОТЯШ.

ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ НА РИНКУ КІСТОЧКОВИХ

У ринкових умовах, за словами експертів, ціна формується як результат взаємодії системи попит-пропозиція.  Для цін на кісточкові плоди характерна підвищена чутливість до погодних проблем, а ще вони значною мірою формуються на зовнішніх світових ринках.

Логічно, якщо ціна росте на зовнішніх ринках, то ростиме й на внутрішніх, – розмірковує Іван Котяш й додає, що на ціноутворення продукції кісточкових також суттєво впливають зміни клімату, а отже, захист від заморозків стає обов’язковим. – Світові виробники давно зійшлись на думці про те, що разом із захистом від граду та посухи, захист від морозу стає обов’язковим для агрономічного та економічного успіху саду, це вже стає нормою навіть для українських господарів.

Нагадаємо:
Перспективи вирощування кісточкових культур обговорили учасники VI Міжнародної науково-практичної конференції «Технології та інновації: від землі – до готового продукту. Кісточкові» у м. Умань

За даними експертів FAO у 2019 році світові насадження персика складали 1,5 млн га у 90 країнах, а валовий збір – 25,7 млн тон. Понад 60% продукції, а це 15 825 757 тон вирощують у Китаї, 6% та 5% відповідно у Іспанії та Італії. Україна не потрапляє у десятку лідерів з вирощування персика, адже врожайність цієї культури у 2019 році у нас склала 24 200 тонн.

За прогнозами експертів європейський урожай у 2021 році, як очікується, зменшиться і складе лише 2,4 млн. тон, а врожай персика, плоского персика та нектаринів складе 1,9 млн. тон (на 36% менше, ніж у середньому за 2015/2019). Це може вплинути на підвищення ціни на цю продукцію, – прогнозує Іван Котяш. – Приміром, у 2019 році вартість кілограма персиків складала 63 гривні, у 2020 – 77 гривень, а у 2021 стартувала вже з 85 гривень.

Ринок абрикоси у Європі останні 20 років перебуває у стані турбулентності. Станом на 2019 рік у світі зібрали 4,1 млн тон врожаю на площі понад півмільйона гектарів. Лідером серед вирощування абрикосів стала Туреччина, далі йде Узбекистан та Іран. Україна у десятку кращих не потрапила, зібравши 83 660 тон цих плодів. Цю культуру експерти називають однією з найчутливіших до погодніх умов, виробництво якої останні роки суттєво зменшується.

Європейський урожай абрикосів у 2021 році, як очікується, складе лише 344 000 тон (мінус 40% до середнього за 2015-2019), за словами Міністра сільського господарства і продовольства Франції Жюльєна Денорманді в поточному році урожай абрикосів в ЄС буде найнижчим за останні 30 років, – ділиться інсайдами Іван Котяш. – Отже, садівникам конче необхідновдосконалювати засоби боротьби з холодом та градом в умовах зміни клімату. А от Туреччина у 2021 році може стати лідером з експорту абрикос, експортери «просять» за абрикосу $1,50 за кг на умовах FCA, це означає, що світові ціни на цей фрукт, ймовірно, виявляться рекордно високимидля останніх кількох сезонів.

Ринок слив та аличі в Україні зростає, й за даними FAO наша країна є однією з десятки  експортерів-лідерів у світі. Всього за 2019 рік садівники зібрали 12,6 млн тон слив та аличі на площі понад 2,7 млн га. Українські виробники у загальній кількості забезпечили 181 140 тон.

Нагадаємо:
Що ви можете переглянути відеозвіт із конференції за посиланням.

З року в рік збільшується кількість сливових садів у Туреччині. Збільшує насадження й Італія, – розповідає Іван Котяш. – Клієнти в Європі та країнах Азії, таких як Індія, Сінгапур, Гонконг та Малайзія готові платити за японську сливу ціну, вищу від середньої.  Також чимало компаній з регіону Естремадура (Іспанія) вклали значні кошти в експорт до Бразилії, минулоріч туди вивезли понад 20 тис тонн плодів  калбіру від 50 мм,  можлива була реалізація насипом. Експерти “поклали яйця” в один кошик не робили диверсифікацію, але у сезоні 2020 Іспанія неочікувано втратила цей ринок.

На думку фахівця, українським садівникам теж не варто недооцінювати сливу. Краще звернути увагу на нові перспективні сорти та ринки збуту.

Приміром, «Regina» — найпопулярніший сорт сливи на ринку Vignola в італійській Модені, продається у діапазоні  2–3€ за кілограм. Південнонімецькі кооперативи інвестують у нові десертні сорти «Franzi» (десертний). Найексклюзивнішим у Китаї є солодкий сорт «Fengtang», за ціною у 2020 році майже 9 €/кг. Новозеландські фермери випробовують нові сорти червоних слив, багатих антоціаном і корисних для здоров’я «Flavor Blast», а у Франції став популярним  клубний сорт «Lovita». Загалом споживачі тяжіють до плодів солодких на смак, в міру кислих, з червоною м’якоттю.

Тенденції на ринку черешні також сильно залежать від погодних умов. У 2019 році світовий ринок цієї культури складав 2,6 млн тонн на площі понад 444 тисячі гектарів. Серед десятки найбільших виробників лідерами були Туреччина, США та Чилі. Втім, Україна також потрапила на 9 сходинку до списку лідерів з показником 68 640 тон, це приблизно 3% від світового виробництва.

Зверніть увагу також:
Фотозвіт із конференції ви можете переглянути за посиланням.

США щорічно виробляють понад 300 тисяч тонн черешні. Переважна частина черешні, вирощеної на західному узбережжі США, призначена для споживання у свіжому вигляді, тоді як більшість черешень, вирощених у Мічигані, призначені для переробки (йогурт та лікер «мараскіно»), – розповів Іван Котяш. – У Чилі виробництво черешні показує стрімке зростання на тисячі гектарів щороку. Нині в країні виробляють понад 230 тисяч тонн черешні у сприятливих широтах для її вирощування. Сезон збирання врожаю триває з самого початку листопада до середини січня. Майже 75% продукції відправляється в Азію, в основному Китай.  Успіх турецької черешневої промисловості базується на дешевій робочій силі, якісній консультативній службі, добре організованій післязбиральній доробці врожаю та чудовій експортній логістиці здебільшого у Європу та Азію. Також там висаджують черешню у різних регіонах та продовжують атким чином сезон. В Україні виробництво черешні в основному призначене для внутрішнього споживання у свіжому вигляді. Найпоширенішими в Україні сортами є Крупноплідна, а потім Валерій Чкалов, Любава, Мелітопольська чорна, Донецький угольок, Китаївська чорна та Бурлат. Найважливіший райони виробництва черешні в нашій країні – це Запоріжжя, Дніпропетровськ та Херсон . Також у нас постіно зростає попит до сушки, вялення, заготівлі цукатів з черешні.

На вартість черешні на ринку впливає колір та блиск, час дозрівання, діаметр плоду, смак, довжина плодоніжки (переважно середня чи довга).

Та найкращі позиції на світовому ринку Україна тримає у вирощуванні вишні. Всього у 2019 році світові виробники офіційно виростили 1,4 млн тонн врожаю на площі 224 тисячі гектар. Українські садівники запропонували світові 12% від цих обсягів – 167 490 тонн, поступившись лише Росії, Туреччині та Польщі.

Домінують у світовому виробництві вишні сорти сербський  «Облачинська», німецькі «Шатенморель» (синонім Лотівка) та «Остгеймська», угорські «Уйфегертої Фюртеш» та «Ерді Ботермо» і французький «Монморенсі», – каже Іван Котяш. – Вишні мають менший розмір плодів і м’якші ніж черешня, тому переважна більшість продукції переробляється. Вишня з позиції промислової цінності є стратегічною плодовою культурою, адже плоди її, зокрема вирощені в Україні, затребувані на ринках Європи та світу. Спеціалізовані компанії з консервування фруктів закуповують значну частину продукції. Цей промисловий попит відносно стабільний, але в окремі роки при високих урожаях ціни на вишню для виробників можуть бути дуже низькими, навіть нижчими, ніж собівартість продукції.

Експерт повідомив, що в Україні під вишнею знаходиться майже 20 тисяч га (включно із приватним сектором), а щорічний валовий збір становить майже 170 тисяч тонн. Найпоширеніші сорти «Уйфегертої Фюртеш», «Лотівка», «Встрєча», «Мелітопольська десертна», «Нордстар».

Україна до 2017 року була нетто-імпортером замороженої вишні. Але з 2017 року експорт з України скалв 1700 тон замороженої вишні, через неврожай у Польщі та інших провідних країнах ЄС. Закупівельна ціна становила 30-35 грн/кг. У 2018 році пропозиція перевищила попит – закупівельна ціна на свіжу вишню порівняно із попереднім роком знизилася майже втричі і становила 10-15 грн/кг, тоді ж знизилася ціна і на заморожену продукцію, яка у 2018 році була на рівні 25-30 грн/кг (75-85 грн/кг у 2017 рік).

У Європі на ринку вишні найбільшими гравцями вважаються Польща, Угорщина, Сербія та Німеччина, із сукупним виробництвом 300 – 400 тисяч тонн. У Польщі, приміром половину врожаю відправляють на заморозку, а решту на соки та концентрати. У Сербії – на заморозку йде понад 70% врожаю, а в Угорщині до 50% вишні йде на консервацію, решта – на заморозку, сік, концентрат, палинку, сушку.

Впродовж кількох останніх років у світі розвивається ринок десертної вишні для споживання у свіжому вигляді. Свіжа вишня має чимало корисних властивостей, крім того, продовжуються зусилля, спрямовані на розробку нових продуктів на основі вишні для збільшення споживання (лікери, вина, соки, сухофрукти), – резюмує експерт.

ДОДАНА ВАРТІСТЬ ПРИ ПЕРЕРОБЦІ, КООПЕРАЦІЇ ТА ЕКСПОРТІ

На думку фахівців, чимало виробників вишні можуть виграти, створивши кооперацію виробника,  переробника та трейдера. Таким чином можна забезпечити повний цикл заготівлі врожаю – від вирощування, до заготівлі, переробки та експорту.

Україна входить в п’ятірку найбільших виробників кісточкових плодів у світі, – стверджує Олена Каіжен, директор із зовнішньої торгівлі та комерційної діяльностіАсоціаціі «Ягідництво України».  – Чимало країн нарощують експорт своєї продукції по всьому світі. Але для цього треба чітко дотримуватись усіх фітосанітарних регламентів. Приміром, в між Україною та Китаєм перемовини щодо експорту черешні тривають з 2018 року. Наразі ринок відкритий лише для 10 компаній, що постачають заморожену ягоду. Зауважу, що з цього року компанії можуть подавати індивідуальні запити для відкриття дозволу на експорт. Тепер це можна зробити автономно, а не лише через асоціацію. Внаслідок торгової війни між Китаєм та Америкою до східної країни вже почали постачати свою продукцію є Узбекистан, Таджикистан.

Експертка зауважує, що Україна поки що експортує небагато кісточкової продукції. Для успішної кампанії треба забезпечити якість, чітку логістику та грамотний холодовий ланцюг для продукції. Крім того, садівникам необхідно розширювати сортовий склад, дбати про якість та розмір плодів, їх транспортабельність. Усі ці фактори треба враховувати для побудови успішної маркетингової стратегії.

Зважайте на технологічність та вимоги світу внаслідок пандемії. Чимало зустрічей можна провести у форматі онлайн, важливо відвідувати профільні виставки, реєструватись на профільних онлайн платформах, де представлено чимало баєрів, – ділиться Олена Каіжен. – Шукайте найоптимальніші інструменти для успішної роботи й користуйтесь ними.

Едуард Герман, менеджер з експорту ТОВ “АВРОРА” каже, що налагодити експорт кісточкових з України цілком реально. Але компанія чи виробник мають бути максимально готовими до такого кроку.

Компанія-експортер може отримати низку переваг, налагодивши експорт. Приміром, виробник перед експортом має отримати світові сертифікати та стандарти якості, а отже – його підприємство буде дійсно сучасним, безпечним, адаптованим до вимог та норм інших держав. Експортери отримують валютний дохід, податкові пільги та можливість розширення ринку збуту за рахунок глобальності, – каже фахівець й додає, що попереднє контрактування допомагає налагодити стабільність збуту.

На думку Едуарда Германа, успішний експорт продукції залежить як мінімум від сорту та технології вирощування, збору й зберігання фруктів.

Враховуйте, що на експорт продукцію необхідно обробляти лише сертифікованими пестицидами, зареєстрованими на цій культурі у країні поставки товару. Важливо грамотно організувати збір врожаю та забезпечити максимально швидкий ланцюг доставки від саду до складу, а згодом – швидке охолодження, сортування, якісну упаковку та безпечну логістику. Подбайте й про юридичний супровід товару з урахуванням законів та специфіки країни-отримувача й постійно тримайте зв’язок з замовником.

Кожен з учасників конференції зробив власні висновки, отримав новий досвід, знання та контакти. Разом обговорили багато важливих питань, знайшли спільну мову та заручилися підтримкою. Резюмуючи два дні насиченої аналітики, можна сказати, що сьогодні Україна має усі шанси стати світомив експортером кісточкових. Перспективи – за масштабуванням виробничих площ, новими сортами та переробкою, за умови переходу від ринкової боротьби у площині ціни – до формування та розвитку власних «цінностей». Тож створення українського бренду, наповнення його змістами, підкріплення репутацією – спільне та нагальне завдання всіх представників галузі!

Читайте також:
Триває реєстрація на Всеукраїнський Горіховий форум 2021!