Українська горіхова галузь: очікування і сьогодення

Як створити та розвивати горіховий бізнес, отримувати якісний урожай і, відповідно, великий дохід? Чи реально це в умовах України? Як обрати якісний садивний матеріал, які відповідають сортовій приналежності? Шукали відповіді на ці питання, обговорювали розвиток горіхового бізнесу та ситуацію на ринку садивного матеріалу горіхових культур учасники круглого столу, який відбувся 2 вересня під час Всеукраїнського горіхового форуму-2021 в Ірпені на Київщині. У форумі, організованому медіагрупою «Технології та Інновації», взяли участь близько 20 спікерів, 150 учасників з різних регіонів України та 28 компаній-партнерів, які презентували сучасні технологічні рішення для успішного вирощування та переробки горіхів.

Невід’ємна частина Всеукраїнського горіхового форуму-2021 – круглий стіл на тему «Українське горіхівництво сьогодні: очікування і реальність. Проблеми галузі та шляхи їх вирішення». Модераторами заходу стали головний редактор медіагрупи «Технології та Інновації» Катерина Конєва та голова асоціації «Укрсадпром» Олександр Матвієць. Участь в обговоренні взяли представниця Міністерства аграрної політики Надія Клюваденко, голова громадської спілки «Укрсадвинпром» Володимир Печко, керуючий партнер патентно-правової фірми «Пахаренко і Партнери» Антоніна Пахаренко-Андерсон, директор ТОВ «ТД «КОРФУ» Сергій Подорожний, доцент кафедри плодівництва і виноградарства Уманського національного університету садівництва Володимир Майборода, директор горіхового центру «Залісся» Микола Кучер, директор ПП «ПКЦ «Суцвіття» Анатолій Бурлака, представник ФГ «КОМ» Олександр Космідайло і представник компанії «Беріка» Євген Лайтер.

Горіхова галузь України: яка ситуація спостерігається наразі?

– Горіховий сектор – це один із тих важливих напрямів у галузі садівництва й економіки, який дає можливість заробляти кошти не лише бізнесу, а й державі, тому його необхідно розвивати, – зазначив голова громадської спілки «Укрсадвинпром» Володимир ПЕЧКО. – На 2021 рік Уряд виділив 450 млн грн для фінансування садівництва, зокрема горіхоплідних культур – волоського горіха, фундука і мигдалю. Так, виробники можуть отримати компенсацію до 80% вартості саджанців, близько 50% – вартості шпалери та зрошення, а також до 30% вартості техніки й обладнання.

За словами голови асоціації «Укрсадпром» Олександра МАТВІЙЦЯ, садівництво, зокрема і горіхівництво, – це соціально орієнтований напрямок:

– І якщо у кожному селі будуть закладені сади площею 5, 10, 15 га, це дозволить створити нові робочі місця та наповнювати податками місцеві бюджети. Окрім того, садівництво – це ще й експортно-орієнтована галузь, яка дозволить забезпечити нашу державу прибутком.

У березні цього року при Міністерстві аграрної політики та продовольства України була створена робоча група з питань розвитку садівництва. Основні питання її діяльності стосуються розсадництва, реформи шкільного харчування в частині закупівлі фруктів і ягід, співпраці з переробними підприємствами, розробки нормативно-правових щодо вдосконалення страхування сільськогосподарської продукції, а також проведення сертифікації садивного матеріалу.

Садивний матеріал: сертифікований VS «тіньовий», вітчизняний VS іноземний

Представниця Міністерства аграрної політики Надія КЛЮВАДЕНКО зазначила, що наразі в Україні видано близько 450 сертифікатів на садивний матеріал. Це свідчить про те, що сертифікується не більше 30% продукції, все інше продається «в тіні».

– Дуже хочеться, аби ця ситуація змінилася, тому в Україні наразі діє дуже спрощена система сертифікації. Для того, щоб отримати сертифікат, потрібно, щоб компанія була внесена до Реєстру виробників садивного матеріалу, а сам садивний матеріал – до Реєстру сортів України. Всі інші документи, які розглядаються онлайн, можна подавати через електронний кабінет центру сертифікації.

В Україні наразі до реєстру внесено 38 сортів волоського горіха і 27 сортів фундука, ще близько 10 сортів проходять процес реєстрації.

Читайте також:
Чи отримає горіховий сектор належну державну підтримку?

– Сорт стає суспільним надбанням, коли закінчується дія патенту на нього. При цьому якщо якийсь сорт виведений в іншій країні, там він може бути суспільним надбанням, а у нас для нього необхідний патент, – розповідає директор патентно-правової фірми «Пахаренко і Партнери» Антоніна ПАХАРЕНКО-АНДЕРСОН. – Щоб виробники були впевненими в тому, що той чи інший сорт справді оригінальний, є спеціальні підтримувані сорту, які зберігають його індивідуальність і не дають йому перероджуватися.

При цьому всьому, за словами директора горіхового центру ГЦ «Залісся» Миколи КУЧЕРА, впродовжостанніх роківспостерігається стрімке зниження попиту на саджанці волоського горіха:

– З фундуком ситуація трохи інша історія, оскільки зараз інтенсивно створюються нові насадження, особливо на Закарпатті. А от з волоським горіхом ми спостерігаємо дуже стрімке падіння попиту. На мою думку, це пов’язано з тим, що не виправдалися сподівання горіхівників, які 8-10 років почали працювати з волоським горіхом. Вони думали, що нічого не робитимуть і на 6 рік отримають солідні кошти. Але промислові насадження горіха потрібно доглядати, в них необхідно вкладати кошти, а віддача при цьому не така швидка.

Друга причина зниження попиту на саджанці волоського горіха, – вартість плодів, вважає Микола Кучер:

– На той час горіхового буму сухий горіх в шкаралупі коштував 20-25 грн/кг при курсі долара 8 грн. Наразі ж ціна горіха становить 15-16 грн/кг при курсі долара 28 грн.

Загалом фахівець вважає, що Україні потрібні латеральні сорти і підщепи, які індукують дуже високу продуктивність.

– Ми в компанії проводили певні дослідження. Зокрема, висадили сорт Костюженський з термінальним типом плодоношення, з якого на 10-й рік зібрали 6 кг плодів з дерева, а також латеральний сорт Лара, який на 10-й рік дав 18 кг з дерева, – зазначає Микола Кучер. – Але при цьому виникає питання зимостійкості, схем цвітіння для сортів інтенсивного типу тощо, тому що не всі сорти іноземної селекції витримують несприятливі умови України.

Представник ФГ «КОМ» Олександр КОСМІДАЙЛО зазначає, що, працюючи з сортами як вітчизняної, так і іноземної селекції, великої різниці між ними він не помітив:

– Я не можу сказати, що одні – кращі, а інші – гірші. Тому що все залежить від погодних умов. Так, цьогоріч дуже великий і гарний урожай дали українські сорти, натомість європейські були слабшими. А минулого року ситуація була кардинально іншою.

Фахівець вважає, що результатів у горіхових садах потрібно чекати довго, вони потребують витримки і певних технологій, при яких можна буде отримати великий урожай.

– Горіхівництво – це, передусім, перспектива. Я вважаю, що фундуків сад – це великий спадок для дітей та онуків, тому що він розрахований на тривалі роки. Адже завдяки омолодженню такі сади можуть рости і 200-300 років, – зазначає Олександр Космідайло.

Що стосується вартості фундука, то представник компанії «Беріка» Євген ЛАЙТЕР розповів,щоціна на горіхи формується у двох горіховий центрах – в Італії та Туреччині.

– Відповідно до вирощеної кількості горіхів у цих країнах і формується ціна на фундук. Загалом же ціна горіхів складається з багатьох показників, зокрема з якості плодів, сортової чистоти, відсутності внутрішніх пошкоджень хворобами чи шкідниками, а також калібру горіхів і сортового призначення фундука – для десертної чи промислової галузі, – зазначив Євген Лайтер.

Оксана Марчук

Читайте також:
Заробляти на горіхах реально! – довели учасники Всеукраїнського Горіхового форуму