ВІД САДЖАНЦЯ ДО ПЕРЕРОБКИ: учасники бізнес-туру відвідали фермерське господарство «ГАДЗ»

Учасники заходів медіагрупи «Технології та Інновації» мають змогу не лише дізнаватися про актуальні тенденції галузі, а й спостерігати, як їх впроваджують на практиці провідні українські господарства. Цю традицію продовжили й під час між народної ягідної науково-практичної конференції «HortiTech Ukraine 2026. Садівництво. Овочі. Ягоди». Учасники бізнес-туру відвідали фермерське господарство «ГАДЗ» – одне з най більших аграрних підприємств Тернопільщини. Гості побачили повний цикл аграрного виробництва: від вирощування садивного матеріалу й інтенсивних садів до переробки та експорту продукції. Особливу увагу приділили яблуневим насадженням, які є основою господарства, та сучасним технологіям догляду за садом.

ІНТЕНСИВНИЙ САД ЯК ОСНОВА ГОСПОДАРСТВА

Фермерське господарство «ГАДЗ» нині має значні виробничі потужності. Загальна площа угідь становить близько 1000 гектарів, з яких 650 гектарів займають багаторічні насадження, включно з 630 гектарами яблунь різних сортів. Ще на 30 гектарах торік висадили молоді яблуневі сади. Решту площ підтримують у плодоносному стані, поступово оновлюючи насадження.

Саме у яблуневому саду учасників бізнес-туру зустрів директор з виробництва Тарас МЕЛЬНИК. Він розповів про основні напрями діяльності підприємства та особливості вирощування саду інтенсивного типу.

– Основні площі ми засаджували яблунями протягом 2011–2013 років. Зараз розпочали їх інтенсивно замінювати, оскільки раніше обирали сорти, орієнтуючись на тогочасні запити ринку. Нині вони суттєво змінилися, і під них потрібно підлаштовуватися. Окрім яблуні, вирощуємо 20 гектарів сливи та показовий сад кісточкових культур площею 7 гектарів, де тестуємо абрикос, черешню, персик і диплоїдну сливу. Працюємо над освоєнням сегмента кісточкових культур, щоб мати змогу за лучати працівників до робіт протягом усього сезону. А завдяки показовому саду можемо підібрати оптимальну технологію та ви значити концепцію, за якою будемо працювати, – розповідає Тарас Мельник.

Читайте також: Понад 100 тонн із гектара: «Гадз» встановив рекорд

ІННОВАЦІЙНИЙ САД І ТЕХНОЛОГІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО: у ФГ «Гадз» працюють над розвитком підприємства, рухаючись у ногу з часом

Основні сорти яблук, на які орієнтується господарство, – Гала, Гренні Сміт та сорти групи Ред Делішес, що мають високий експортний потенціал. Близько 40 % свіжого товарного яблука підприємство спрямовує на екс порт, ще 25 % реалізує на внутрішньому ринку, а решту 35 % відправляє на переробку. Загалом у саду вирощують близько 30 сортів яблук на сильнорослих та кар ликових підщепах.

У фермерському господарстві націлені на поступову зміну концепції садівництва, поступово переходячи на суперінтенсивні схеми висаджування дерев, що дозволяють отримувати максимальні врожаї. З 2022 року на 150 гектарах висаджено по 5 тисяч дерев на гектар за схемою 3 х 0,6 метра. Переважають на цих площах сорти лінійки Гала. Завдяки цьому впроваджено інтенсивно-контурну механічну обрізку, яка зменшує потребу в ручній праці. До того ж цей агротехнічний захід дає змогу вирівняти врожайність та щороку збирати стабільну кількість плодів. Протягом останніх п’яти років що річний валовий збір яблук у саду ФГ становить 35–38 тисяч тонн.

– Контурну обрізку саду проводимо в три етапи. Перший – одразу після збору врожаю, що вводить дерево у стан стресу й спрямовує поживні речовини у структурні частини. Другий етап обрізування відбувається у червні. А на третьому етапі видаляються надто товсті гілки та жирові пагони. Результат відповідний: у саду, де ми зараз, у 2023 році зібрали перші яблука з врожайністю 31 тонн з гектара, у 2024 році мали вже 53 тонни з гектара, а торік – 68 тонн, – додає головний агроном.

До 2028 року у ФГ «ГАДЗ» планують пересадити 400 гектарів саду за інтенсивною схемою та встановити там протиградові сітки. На 200 гектарах передбачено практикувати виключно механізований збір врожаю для виробництва пюре та іншої продукції.

ТЕХНОЛОГІЇ САДІВНИЦТВА: ЗРОШЕННЯ, ЗАХИСТ І ЖИВЛЕННЯ

На 500 гектарах саду прокладено автоматизовану систему крапельного зрошення, встановлену фахівцями компанії «Евкаліпт Р». У кожному відділенні облаштовано басейни для накопичення води зі свердловин і природних джерел. Частину запасів поповнюють завдяки опадам, але дефіцит води відчувається, пояснюють у господарстві. Схему та частоту поливу визначають за показниками вологості ґрунту, вимірюваними метеостанцією.

– Врожай у яблуневому саду не настільки стратегічно залежить від поливу, як це характерно для деяких інших культур. Тим паче, що в нашій місцевості щороку випадає 600–700 міліметрів опадів. До того ж врожайність можемо регулювати з допомогою якісних фітогормонів та амінокислот, – розповідає Тарас Мельник.

Схема захисту саду від хвороб та шкідників побудована переважно на контактних препаратах від провідних виробників. Протягом сезону їх вносять кожні 4–5 днів, застосовуючи базові засоби Делан від BASF та Мерпан від Adama, а також фосфіт калію, що підсилює дію контактних препаратів. Наприкінці сезону застосовують фунгіциди Манкоцеб, Серкадіс, Міравіс, Мігіва та інші.

– Одне з найпоширеніших захворювань у саду – парша. Боротися з нею потрібно відповідно до технології. Зазвичай під час внесення засобів у саду одночасно працює до 30 тракторів з обприскувачами. Особливо важливо швидко впоратися з цим процесом у період цвітіння та проріджування зав’язі, коли терміни внесення препаратів обмежені. Попри це, ніколи не працюємо вночі, оскільки ефективність фунгіцидів та інсектицидів суттєво знижує роса. Тому вносимо препарати з 8 до 23 години. Цьогоріч найважчою була боротьба з каліфорнійською щитівкою. З цим шкідником найефективніше впоралися мінерально-масляні олії. Також в останні роки змушені протистояти кров’яній попели ці. Застосовуючи низку різних засобів захисту, вибудовуємо схему, що дає змогу мінімізувати залишки пестицидів, – розповідає агроном.

У різних частинах саду застосовують індивідуальні схеми за хисту з огляду на особливості поширення шкідників. Натомість потребу у підживленні площ визначають на основі результатів аналізу ґрунту. Процес живлення саду розпочинається восени. У цей час, залежно від показників рН, вносять вапнякове борошно, чорну крейду або доломіт. Важливим показником є також баланс калію та магнію, що визначає водний баланс дерева та, як результат, якість плодів. Вміст цих елементів також коригують.

Євген РОЗСОХА розповідає учасникам бізнес-туру про створення сучасного розсадника саджанців плодових культур

На початку цвітіння сад підживлюють азотними добривами. Згодом, за потреби, вносять кальцієву селітру, а пізніше – водо розчинні NPK-добрива. Органічні добрива – ще один незмінний складник у схемі підживлення саду. Оскільки у виробничій структурі ФГ «ГАДЗ» є тваринництво, на підприємстві мають достатню кількість органіки й вносять її з розрахунку 100–150 тонн перегною на гектар.

Результат господарювання у саду залежить і від ефективних дій у стресові періоди. Коли під час цвітіння температура повітря знижується до 4 °C і менше, застосовують витяжку з бурих водоростей Ascophyllum nodosum, що має властивості біостимулятора та антистресанта. А під час літньої спеки вносять амінокислоти.

– Щоб отримати очікуваний результат, важливо вибудувати власну концепцію вирощування саду. Від фахівців можна почути різні пропозиції. Однак доки ви не напрацюєте дієву схему індивідуально, доти не отримаєте бажаного врожаю. Контурна обрізка, якісний захист, внесення добрив та регуляторів росту – це база. Ну й, звісно, важливо зберегти персонал та забезпечити його роботою, – каже фахівець.

КУРС НА НОВІ САДИ ТА НОВІ МОЖЛИВОСТІ

У найближчому майбутньому в господарстві планують розширити площі приблизно на 200 гектарів і висадити вишневий сад. Вишня нині входить до числа найперспективніших кісточкових культур: протягом двох років у ФГ «ГАДЗ» реалізували близько 500 тисяч саджанців цієї культури.

Саме розсадництво є ще одним важливим структурним напрямом роботи підприємства. Розсадник фермерського господарства займає 50 гектарів. Тут створено маточні насадження, зокрема маточники вегетативно розмножуваних підщеп для черешні, персика, сливи та абрикоса. Цьогоріч у розсаднику запускають цикл вирощування кронованих саджанців яблуні типу кніп-баум – дворічних саджанців зі сформованою кроною. Завдяки високій технологічності процесів у розсаднику вирощують адаптовані до українського клімату саджанці з високим потенціалом врожайності, що не поступаються якістю кращим європейським зразкам.

Продовження статті читайте у новому випуску журналу «Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації» медіагрупи «Технології та Інновації».

Оформити передплату на 2026 рік або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся:

+38 096 491 66 92 Ірина

або надсилайте заявку на e-mail: oksana.buh.ti@gmail.com

Не пропустіть нагоди бути в курсі останніх тенденцій та отримувати ексклюзивну інформацію, яка допоможе вам досягти успіху у вашій справі!

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Увага! Наступна міжнародна науково-практична конференція Fruit&NutUkraine 2026: КІСТОЧКОВІ, ЗЕРНЯТКОВІ КУЛЬТУРИ ТА ГОРІХИ відбудеться 27 травня за участі міжнародних та українських експертів та практиків.

Академія Berry&Fruit відбудеться у місті Вінниця 26 травня 2026 року, напередодні конференції Fruit&NutUkraine 2026: КІСТОЧКОВІ, ЗЕРНЯТКОВІ КУЛЬТУРИ ТА ГОРІХИ. Організаторами була обрана тема, з урахуванням маржинальності культур за прогнозами 2026 року. «Яблуко, груша, вишня, черешня та ягоди: сорти, технології вирощування і можливості переробки».

Бізнес-тур на провідні підприємства регіону ТОВ «ДУДІКОВ» та ТОВ «Фруктона ВН» відбудеться 28 травня 2026 року.