Вишня змінює географію – на Рівненщині вирощують промисловий вишневий сад

Вишня в українській культурі здавна асоціюється з рідною домівкою, ошатним подвір’ям та українською душею. Недарма образ вишневого садка став одним з найупізнаваніших символів нашої країни. У промисловому садівництві вишня тривалий час залишалася культурою переважно південних і східних регіонів України, де кліматичні умови традиційно вважалися найсприятливішими для її вирощування. Однак останні роки суттєво змінили карту українського садівництва. Кліматичні трансформації, а також тимчасова втрата частини територій внаслідок окупації спонукали аграріїв шукати нові регіони для закладання сучасних промислових садів. Тому зараз молоді вишневі насадження дедалі активніше з’являються і в західних областях України. Одним з таких прикладів стало ТОВ «Сади Полісся» на Рівненщині, де кілька років тому заклали молодий промисловий вишневий сад площею 18 гектарів. Вишня – перспективна культура, на яку в Україні є сталий попит, зазначає директор ТОВ «Сади Полісся» Вадим Бортник. Попри молодий вік насаджень, торік у господарстві вже отримали перший урожай, а разом з ним – і цінний практичний досвід, що став основою для подальшого розвитку підприємства. Про власні напрацювання, практичні «лайфгаки» та особливості вирощування вишні на Поліссі нашим читачам розповіли директор ТОВ «Сади Полісся» Вадим БОРТНИК та агроном господарства Світлана ТКАЧ.

Ставка на Лотівку та адаптацію технології вирощування

Вишневі насадження у ТОВ «Сади Полісся» поки що молоді, однак у господарстві вже визначилися із сортами, на які планують робити основну ставку надалі. Чотири роки тому тут заклали ділянку сорту Дебрецена, а два роки тому – 8 га вишні сорту Лотівка. Також у саду вирощують сорти української селекції Іграшка та Зустріч. Але найбільш перспективним у господарстві вважають саме сорт Лотівка. Тому у «Садах Полісся» планують поступово збільшити площі його насаджень до 20 гектарів.

– Лотівка – самозапильний сорт, тому працювати з ним простіше, особливо в умовах нестабільної весняної погоди, коли трапляються тривалі періоди похолодання. Але будь-який самозапильний сорт здатен дати приблизно на 40 % більше врожаю за наявності бджолозапилення. Тому навесні ми обов’язково завозимо до садів вулики. Загалом вишня – культура перспективна, адже вирощений урожай активно використовується для переробки. Важливо лише правильно підібрати сорт під конкретні умови вирощування. Лотівка нині набуває популярності ще й тому, що багато фермерів раніше мали невдалий досвід з іншими сортами, – розповідає Вадим Бортник.

Попри молодий вік насаджень, сад розвивається досить активно. Уже торік у господарстві отримали перший промисловий урожай – близько 500 кілограмів плодів. Перші ягоди сформувалися навіть на дворічних деревах. Урожай вдалося реалізувати, однак отриманий дохід поки що не компенсував витрат на закладання та догляд за садом, хоча ціни на вишню у сезоні були доволі високими.

На врожайності суттєво позначилися й погодні умови. Сезон 2025 року став для садівників серйозним випробуванням і водночас змусив переглянути окремі елементи технології вирощування.

– Через торішні приморозки ми були змушені застосовувати додаткові підживлення та амінокислоти. Весняні заморозки є одним з головних ризиків для вишні, адже цвіт і зав’язь дуже чутливі до низьких температур. Тому отриманий досвід врахували й доповнили технологічну схему низкою препаратів. Це рішення себе виправдало, адже після суворої та сніжної зими навесні 2026 року температура знову опускалася нижче нуля. Ми оперативно внесли органічні амінокислоти та добрива, провели обробку мідьвмісними препаратами. У результаті зав’язь вдалося зберегти. Можливо, очікуваного врожаю цього року не отримаємо, але за сприятливих умов частину продукції все ж матимемо, – зазначає Світлана Ткач.

• 

Захист саду: від зимової профілактики до боротьби зі шкідниками

Догляд за вишневими насадженнями у ТОВ «Сади Полісся» розпочинається ще взимку. Уже в лютому у господарстві оцінюють стан дерев після перезимівлі, а далі проводять першу профілактичну обробку мідьвмісними препаратами. Її виконують до розпускання бруньок, щоб мінімізувати ризики поширення грибкових хвороб та знищити ті патогени, які могли залишитися у саду з попереднього сезону.

У господарстві наголошують, що саме мідьвмісні препарати є одним з базових елементів технологічної схеми захисту вишневого саду. Тому особливу увагу приділяють вибору якісних і перевірених засобів. Серед препаратів, які добре зарекомендували себе у роботі, садівники відзначають фунгіцид Медян Екстра та новий препарат Артемікс від компанії «Самміт-Агро Юкрейн». Також у системі захисту використовують мідьвмісні засоби компанії Alfa Smart Agro.

Окремим викликом для садівників залишаються весняні приморозки, які в останні роки стали майже щорічним явищем. Для зменшення стресу рослин у господарстві застосовують амінокислоти та регулятори росту.

–  Коли навесні почалися заморозки, ми обробляли дерева стимулятором росту Aminoros від компанії «Імекс Агро». Цей препарат допоміг хоча б частково зберегти врожай. Під його дією сік усередині рослини стає густішим, завдяки чому деревам легше переносити низькі температури. Оскільки весняні приморозки вже стали постійною проблемою, у майбутньому плануємо випробовувати й інші способи захисту. Наразі детально вивчаємо це питання, – зазначає Світлана Ткач.

Не менш важливим напрямом роботи у господарстві вважають захист саду від шкідників, які можуть суттєво впливати як на врожайність, так і на якість плодів. Серед найбільш поширених у вишневих насадженнях шкідників – вишнева муха, кліщ, довгоносик, попелиця, гусінь та хрущ, популяція якого останніми роками, щоправда, дещо скоротилася. Цьогоріч у господарстві проводили додаткові обробки для локалізації кліща, який з’явився в одному із садів.

Під час вибору засобів захисту у «Садах Полісся» враховують також розташування насаджень. У саду, що межує з населеним пунктом, застосовують виключно біологічні препарати. А на віддалених ділянках частину проблем вирішують з використанням хімічних засобів захисту.

Серед біопрепаратів у господарстві віддають перевагу продукції компанії BTU, ефективність якої вже перевірили на практиці. Зокрема, за допомогою препаратів цього виробника вдалося упродовж кількох днів стримати поширення попелиці. Проте садівники зауважують, що біологічні препарати потребують регулярного застосування, адже мають переважно контактну дію, ефективність якої знижується після опадів.

• 

• 

Читайте також: «Сади Полісся»: ставка на вишню з орієнтацією на експорт

Ґрунти, механізація та пошук ефективних рішень

У саду ТОВ «Сади Полісся», де вирощують сорт Дебрецена, дерева висаджені за схемою 4 х 2 метри. Як пояснюють у господарстві, вибір схеми посадки безпосередньо залежить від особливостей сорту. Для середньорослої Дебрецени саме така густота насаджень є оптимальною, адже дає змогу забезпечити достатнє освітлення та зручність догляду за деревами.

Одним з ключових чинників, що впливають на майбутню врожайність вишні, у господарстві вважають властивості ґрунту. Найкраще ця культура росте на нейтральних або слабокислих ґрунтах, тоді як лужні ділянки є менш придатними для її вирощування. За високого рівня лужності молоді дерева гірше засвоюють поживні елементи, що негативно позначається на розвитку кореневої системи. Саме тому на частині площ «Садів Полісся», де ґрунти мають підвищену лужність, перед закладанням нових насаджень навесні вносять сірку та сульфат амонію для коригування реакції ґрунтового середовища.

Вишня, на відміну від багатьох інших плодових культур, не потребує надто інтенсивного обрізування. Санітарну обрізку у господарстві проводять навесні, видаляючи пошкоджені чи ослаблені гілки, тоді як формування крони здійснюють раз на кілька років. Роботи виконують вручну, використовуючи акумуляторні секатори.

Наразі вишневі насадження у господарстві вирощують без антиградових сіток. Як пояснюють садівники, вишня менш чутлива до пошкоджень градом, ніж черешня, оскільки плоди краще утримуються на плодоніжках. Тому поки що у господарстві встановлення антиградового захисту не вважають першочерговою потребою.

• 

Водночас значну увагу тут приділяють механізації робіт, що дає змогу скорочувати витрати ручної праці. Для обробітку пристовбурних смуг у садах використовують пристовбурну фрезу Rinieri. Внесення засобів захисту рослин здійснюють садовим обприскувачем, а догляд за міжряддями – мульчером. Також у господарстві є фреза, плуг, саджалка, навантажувач і причіп. Нещодавно парк техніки поповнили трактором LOVOL китайського виробництва.

–  Усе необхідне для вирощування саду ми маємо, хоча потреб залишається ще чимало. Для таких площ однієї пристовбурної фрези вже недостатньо. Постійно працюємо над тим, щоб здешевити обробіток і зменшити витрати. Наприклад, вивчаємо можливість локального внесення добрив у рядок, щоб економніше їх використовувати. Поки що не маємо системи крапельного зрошення, адже вишня може рости й без нього. Однак у перспективі, коли сад почне приносити стабільний дохід, плануємо встановити систему поливу. А поки що намагаємося знаходити практичні та водночас ефективні рішення, – розповідає Вадим Бортник. Позитивний досвід у господарстві отримали й від використання садового бинта для захисту штамбів дерев. Цей матеріал застосовують для запобігання морозобоїнам, сонячним опікам, пошкодженням гризунами та шкідниками. Після використання бинта восени минулого року та навесні нинішнього у господарстві помітили, що він частково захистив дерева від пошкодження зайцями, а також допоміг уникнути морозобоїн на штамбах.

Продовження цієї статті та більше цікавих матеріалів читайте у новому випуску журналу «Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації» медіагрупи «Технології та Інновації».

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах.

Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Оформити передплату на друкований випуск журналу  «Ягідник» на 2026 рік  або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся:

+38 096 491 66 92 Ірина, 

або надіслати заявку на e-mail: oksana.buh.ti@gmail.com

Читайте також: Berry&Fruit Academy запрошує на Осінню школу сучасного фермера

Не пропустіть нагоди бути в курсі останніх тенденцій та отримувати ексклюзивну інформацію, яка допоможе вам досягти успіху у вашій справі!

Нагадуємо, 16–18 вересня 2026 року у Рівному, в готелі Optima Collection Бергшлосс (вул. Петра Могили, 14), відбудеться 49-а Міжнародна науково-практична конференція «AgroBerry&Veg 2026: ягідно-овочевий бізнес та переробка. Технології, інновації, успіх» — масштабний галузевий захід, що об’єднає виробників ягід і овочів, керівників переробних підприємств, представників галузевих асоціацій, науковців та постачальників технологій і обладнання для обговорення майбутнього галузі

16 вересня — роботу освітньої платформи Berry&Veg Academy;

17 вересня — конференційний день із виступами експертів, обговоренням ключових трендів галузі та роботою технологічної виставки сучасних рішень для ягідництва, овочівництва, садівництва та переробної галузі;

18 вересня — бізнес-тур до провідних підприємств Рівненщини та Волині.

Реєстрація на конференцію https://forms.gle/SBeA5b64dmLjSVLr7

Реєстрація учасників та партнерів – за контактами:

Лариса, тел..: +38 097 96 89 516, sad.nti@ukr.net

Анна, тел: +38 097 759 25 83, reklama.nti@gmail.com

Ірина, тел: +38 096 49 166 92, oksana.buh.ti@gmail.com