Ягідництво в умовах воєнного стану: як розвивати власну справу та де шукати фінансування?

Працювати та розвиватися в умовах війни та нестабільної економічної ситуації складно. Тому фермерам і виробника доводиться шукати нові варіанти фінансування та допомоги. Зокрема, йдеться про грантові програми, які реалізує Кабмін України. Це питання, а також низку інших обговорювали учасники дискусійної панелі на тему «Ягідництво в умовах воєнного стану: продажі на внутрішньому ринку й на експорт». Модератором заходу, який медіагрупа «Технології та Інновації» провела під час VII Міжнародної науково-практичної конференції «Ягідництво і переробка в умовах воєнного стану: вчимося перемагати», був голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ» Володимир Печко. Крім того, в обговоренні взяли участь директор компанії «Сади Полісся» Вадим Бортник, директор компанії «Нікдарія» Ігор Ніцкевич, голова Рівненської обласної асоціації фермерів та приватних землевласників Андрій Кузьмич, засновник підприємства Famberry Сергій Ольшанський. У режимі онлайн в обговоренні взяли участь представник Міністерства економіки України Роман Кропивницький та представник Міністерства аграрної політики та продовольства України Андрій Кравченко. Тож одне з питань, на яке звернули особливу увагу спікери, – механізми грантової підтримки, кредитування та інші шляхи підтримки аграрного сектору.

За словами представника Міністерства економіки України Романа Кропивницького, в межах проєкту «єРобота» українські виробники можуть отримати до 8 мільйонів грантових коштів на розвиток переробного підприємства:

– З 1 січня 2024 року ми починаємо новий грантовий рік. Важливо, що в бюджеті є кошти, передбачені Міністерством економіки на цю грантову програму. Окрім того, до програми додали Державний центр зайнятості, який теж фінансуватиме її. Загалом ми прогнозуємо приблизно 1000 виданих гранів на 2024 рік. Оскільки бюджетне планування в нас лише на рік, то точно сказати, що програма діятиме і в 2025 році, я не можу, але ми будемо робити все можливе для того, щоб надалі її передбачити державному бюджеті.

Представник Міністерства аграрної політики та продовольства України Андрій Кравченко зазначив, що також в Україні діє грантова програма підтримки ягідництва, садівництва та тепличного господарства. Станом на 7 грудня затверджено 149 наказів про надання гарантів на загальну суму 544 мільйонів гривень. Окрім того, погоджено 33 накази на видачу грантів для будівництва теплиць загальною сумою 186 мільйонів гривень.

– Площа насаджень за результатами реалізації цих грантових програм становить 2125 гектарів садів і 45 гектарів теплиць. Важлива умовою реалізації цієї програми – створення нових робочих місць. Так, у теплицях планується 644 постійних робочих місць, а у садах загальна чисельність сезонних працівників сягає понад 19 000 людей, – зазначив Андрій Кравченко.

Грантовою програмою для садівництва, ягідництва та виноградарства скористалося чимало українських підприємств. Серед них, зокрема, компанія «Нікдарія» – партнер VII Міжнародної науково-практичної конференції «Ягідництво і переробка в умовах воєнного стану: вчимося перемагати!». Адже 8 грудня, на 2 день конференції, відбувся бізнес-тур на підприємство «Нікдарія», розташоване в Житомирській області.

– Ми беремо активну участь у грантових програмах, а також подаємо свої пропозиції щодо їх удосконалення. Зокрема, зараз реалізовуємо проект площею 20 гектарів, для створення якого ми подавали заявку для отримання гранту. Звичайно, виникає чимало проблемних питань. Оскільки ми розуміємо, що використовуємо державні гроші і необхідне дотримання проєкту, то погодження всіх операцій через банк триває досить довго, – зазначив директор компанії «Нікдарія Ігор Ніцкевич.

Директор компанії «Сади Полісся» з Рівненщини Вадим Бортнік переконаний,що у грантах варто брати участь. Так, компанія «Сади Полісся», яка вирощує фундук, 2022 року отримала грант для реалізації проєкту з вирощування фундука площею 5,4 гектара.

– Ми подали заявку і з першого разу отримали погодження, ставши одними з перших в Рівненській області, хто отримав цей грант. Цього року, тобто в 2023-му, ми подали ще одну заявку для закладання саду фундука площею 19,5 гектара. Нам спочатку відмовили, адже в нас не було проєкту зрошення, дозволу на спецводокористування та паспорта свердловини. Ми все виправили, подали заявку і… нам знову відмовили! Але в нас руки не опустилися, я подзвонив у МінАПК і вияснив, у чому причина. Коли ми виправили всі недоліки, та знову заявку, нам погодили ще один грант, – розповів Вадим Бортнік.

За словами представника Міністерства аграрної політики та продовольства України Андрія Кравченка, справді, є частина поданих документів, які не відповідають тим умовам, які прописані в постанові:

– Тому важливо перш ніж намагатися отримати грант, треба детально вивчити постанову та порадитися з юристами і фінансистами. Крім того, варто детально ознайомитися з тією максимально доступною інформацією, яка є на сайті МінАПК, де ми регулярно публікуємо типові помилки або роз’яснення. Крім того, хочу наголосити, що наступного року ця грантова програма також буде діяти.

Отримав грант для створення ягідної плантації і Андрій Кузьмич – голова Рівненської обласної асоціації фермерів і приватних землевласників:

– 3 роки рому мене зацікавила така культура, як обліпиха. Тоді ми з товаришем вирішили створити невеликий кооператив, який назвали «Сонячна ягода». Спочатку ми збирали дикорослу обліпиху та сушили її, а потім я посадив перших 1000 кущів. Але з часом ми вирішили вирощувати все-таки сортову обліпиху, тому подав заявку і отримав грантових 250 000 гривень, за які заклали сад обліпихи сорту Орендж Революшин. Це сорт мені подобається тим, що він має плодоніжку, яка відокремлює ягоду від деревини, тому її можна збирати вручну.

В Україні росте найбільший у Європі органічний кизиловий сад. Але вже другий рік поспіль він перебуває в окупації, через що не вдається зібрати урожай кизилу. Про це розповів засновник підприємства Famberry Сергій Ольшанський:

– Зараз наш сад під окупацією, але після нашої перемоги, яка настане вже невдовзі, ми обов’язково проведемо виїзду конференцію, присвячену нішевим культурам, у нашому найбільшому в Європі органічному кизиловому саду! Попри все, зараз ми продовжуємо працювати: ми створили нове підприємство, збудували нових цех переробки, два холодильники, закупили обладнання для переробки. Але, на жаль, ми не можемо брати участь у державних грантових програмах. Одна з причин полягає в тому, що мені вже більше 60 років, а друга – що наше новостворене підприємство працює менше 2 років. Тому я сподіваюся, що Кабмін зверне на це увагу.

За словами Сергія Ольшанського, компанія Famberry зараз працює з залишками врожаю 2021 року:

– Ми переробляємо кизил, випускаємо продукцію та розширюємо асортимент. Але для того, щоб ми могли розвиватися, нам треба більше підтримки. Адже ми дуже багато втратили, тому працювати без державної допомоги нам складно.

Модератор дискусійної панелі Володимир Печко зазначив, що фермерам в виробникам України важливо розуміти, що Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство економіки зацікавлені у їхньому розвитку:

– Я хочу подякувати постійному організатору конференцій для ягідного, садівничого та овочевого секторів – колективу медіагрупи «Технології та Інновації» за проведену роботу та організацію такої платформи, де ми можемо обговорювати наші проблеми, обмінюватися досвідом і спільно вирішувати всі актуальні питання.

Наприкінці дискусійної панелі Володимир Печко вручив вітальні листи від Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи СОЛЬСЬКОГО з нагоди професійного свята Дня працівників сільського господарства. Були відзначені такі аграрні підприємства: «ВІАН 2021», «Долина-Агро», Famberry та «Добробут-Захід».

Читайте також: Заморожування й інші види переробки: досвід практиків і робота в реаліях воєнного часу

Підсумки року та перспективи на майбутнє