Захист насаджень зерняткових культур від шкідників, хвороб і бур’янів у фази «рожевого пуп’янка» та «цвітіння»

Юрій ЯНОВСЬКИЙ, доктор с.-г. наук, професор кафедри захисту і карантину рослин Уманського національного університету садівництва МОН України

За даними українських учених, насадженням яблуні та груші у весняний період вегетації (рис. 1) значної шкоди завдають близько 40 шкідливих видів членистоногих, близько 20 – із групи збудників хвороб, 15 видів небажаної рослинності (бур’янів). За останні 30 років перелік цих шкідливих об’єктів значно розширився, що, своєю чергою, пов’язано з господарською діяльністю людини (антропогенним фактором) і впливом абіотичних чинників (температури повітря, опадів, відносної вологості повітря тощо).

У 2008 році було розроблено та затверджено наказом Мінагрополітики України, УААН «Концепцію та галузеву програму розвитку садівництва України на період до 2025 року». Ці заходи насамперед мають бути спрямовані на реконструкцію старих насаджень і закладання нових промислових садів.

До війни площа насаджень яблуні становила близько 120 тис. га, а груші – 20,6 тис. га. Нині значну частину багаторічних насаджень (близько 60 %) вже вирощують за інтенсивною технологією. Коли вони вступлять у товарне плодоношення, вони дадуть змогу забезпечити виробництво плодів в обсягах, близьких до науково обґрунтованих норм споживання. Також галузь перероблення матиме необхідну кількість української сировини. Проте насадження мають багато відмінностей порівняно з традиційною технологією: ущільнене садіння дерев (1,5–2,5 тис. рослин на гектар і більше), більше як на 60 % оновлений сортимент насаджень завдяки інтродукованим сортам, саджанці вирощують на карликовій підщепі, проводять задерніння міжрядь тощо.

Важливо враховувати, що збільшення кількості дерев у промислових масивах плодових культур сприяє більш інтенсивному розвитку збудників грибкових хвороб (парші, борошнистої роси, філостиктозу, чорного раку та ін.), що збільшує кратність хімічних обробок за вегетаційний період. Задерніння міжрядь дозволяє вчасно й ефективно проводити захисні заходи проти цих патогенів, особливо в період рясних і затяжних дощів, проте трав’яниста рослинність у цих міжряддях є резервацією (місцем проживання) в літній період багатьох шкідливих видів: з родин цикадових, бронзівок (зокрема, оленки волохатої, бронзівки смердючої), туркестанського кліща, мишоподібних гризунів та є харчовою базою для багатьох видів лускокрилих (дорослих особин, що харчуються нектаром мати-й-мачухи, кульбаби, барвінку малого та інших квітучих рослин і гусениць впродовж вегетації).

Важливим чинником зростання чисельності шкідливих видів у садовому ценозі є збільшення площ посівів сільськогосподарських культур (сої, соняшника, ріпаку озимого та ярого тощо) поблизу цих насаджень, що є додатковою харчовою базою для шкідників, а саме: павутинних кліщів, ріпакового квіткоїда, оленки волохатої та інших шкідників із родини бронзівок. Виключно через вплив діяльності людини (власне, збільшення частки незораних земель) можна пояснити збільшення чисельності та підвищення шкідливості кравчика-головача у промислових розсадниках плодових культур та овочевих плантацій.

Необхідно враховувати вплив абіотичних чинників на видовий склад та особливості розвитку багатьох членистоногих за останню чверть століття. Так, за даними метеостанцій країни, за цей період середньодобова температура повітря в період вегетації підвищилась на 0,91–1,03 °С, причому взимку середньодобова температура повітря, порівняно з багаторічними даними, зросла на 1,05– 1,88 °С, що є досить вагомим чинником у формуванні зимового покоління шкідника та меж його поширення по території країни.

У зв’язку з цим січневі й липневі ізотерми кров’яної попелиці, американського білого метелика, східної плодожерки і багатьох інших видів зрушилися в сторону північних широт, а ці види стали домінувальними фітофагами в центральних і західних областях України. Для прикладу: відродження гусениць яблуневої плодожерки в Лісостепу України ще 20 років тому спостерігалося в першій декаді червня. Вона пошкоджувала виключно плоди. Проте вже впродовж останніх 6 років у цих регіонах України виліт імаго цього виду відбувається за суми ефективних температур повітря близько 67 °С (нижній поріг розвитку становить 10 °С), що відбувається в кінці цвітіння, а впродовж 7–10 діб цей шкідник спочатку активно пошкоджує листя (як типовий представник родини листовійок), а вже надалі пошкоджує плоди, що триває до закінчення збору плодів. Це свідчить про значний вплив погодних (кліматичних) умов на формування видового складу шкідливих комах і кліщів у багаторічних насадженнях, їхньої чисельності, шкідливості, змін трофічних зв’язків, харчової бази, особливостей перезимівлі тощо.

Нині спостерігається активне заселення яблуневих і грушевих насаджень Буковини, Одещини, Херсонщини, Миколаївщини, Дніпровщини, Кіровоградщини, південної частини Черкащини вкрай небезпечним карантинним об’єктом – коричнево-мармуровим клопом (Halyomorpha halys Stål.), стволовими шкідниками (західним непарним короїдом, червицями, заболонниками), збільшення площ ураження дерев у садових масивах бактеріальним опіком, альтернаріозом, хворобами деревини. Збільшуються площі забур’янення в садах ваточником сирійським, амброзією полинолистою та іншими видами бур’янів.

Рис. 2. Гусениця розанової листовійки пошкоджує листя яблуні

Це потребує нагального перегляду й уточнення стратегії захисту садових насаджень від основних збудників хвороб, бур’янів і шкідників з урахуванням особливостей біології шкідливих об’єктів, механізму дії пестицидів, особливостей приготування робочих розчинів і технологій внесення (разом із добривами та іншими речовинами) за дотримання екологічних вимог сьогодення. Особливо це важливо під час проведення захисних заходів від шкідливих об’єктів у насадженнях у фази «рожевого пуп’янка – цвітіння». Адже саме в цей період вегетації дерев площа листкових платівок ще замала, тож навіть невеликі пошкодження фітофагами та ураження збудниками хвороб ще на початку вегетації зможуть суттєво вплинути на майбутній урожай. У результаті проведених маршрутних обстежень впродовж 2006–2023 рр. у садівничих господарствах України було встановлено, що в ці фенофази пуп’янками, пиляками та пелюстками квіток зерняткових культур активно живляться та завдають значних збитків плодові трубковерти (казарка, букарка), садові довгоносики (сірий бруньковий довгоносик, або брунькоїд), гусениці листовійок (рис. 2) і совок, непарного та кільчастого шовкопрядів, білана жилкуватого, п’ядуна зимового, яблуневої горностаєвої молі, щиткохвоста античного. Великої шкоди насадженням завдають личинки пильщиків (яблуневого плодового, грушевого плодового), розанової цикадки, грушевої і яблуневої мідяниць (листоблішок), попелиць, кліщів. Упродовж останніх 10 років у садах Вінниччини, Хмельниччини й Тернопільщини спостерігається пошкодження пиляків рослин ріпаковим квіткоїдом, що пов’язано вочевидь зі збільшенням посівних площ ріпаку озимого та ярого та безпосереднє сусідство його з багаторічними насадженнями, що збільшує харчову базу фітофага.

Квітки пошкоджують також жуки: західного й східного травневого хрущів, різні види бронзівок (золотистої, мармурової, металічної, смердючої) та оленки волохатої (Epicometes hirta Poda). Остання (рис. 3) нині є найбільш чисельним і найшкідливішим видом у насадженнях зерняткових, кісточкових, ягідних культур і винограду в усіх регіонах України, особливо за останні 20 років.

Рис. 3. Оленка волохата в насадженнях яблуні

З огляду на це, на особливостях розвитку цього виду та заходах захисту від нього варто зупинитися детальніше. Раніше вважали, що цей фітофаг завдає шкоди садовим масивам саме степової зони, хоч і був він по всій території України. Спалах чисельності цього виду, як і багатьох інших представників ряду жуків (Coleoptera), можна пояснити теорією циклічності динаміки популяції, що пов’язано з ритмом попадання на земну поверхню енергії сонця, яка визначає добову, сезонну і багаторічну зміну всього фізичного довкілля, а також чисельність комах. Крім того, це пов’язано з впливом і інших чинників, що стали основою наших наукових досліджень, що були проведені в дослідному господарстві Уманського національного університету садівництва та фермерських господарствах «РІА» та «ВІН» Вінницької області.

Результати досліджень свідчать, що жуки оленки волохатої зимують у ґрунті на глибині до 40 см. За середньодобової температури повітря +14 °С і вище та середній вологості повітря 62,7– 89,9 % відбувається вихід жуків із ґрунту (початок льоту шкідника), що спостерігалося наприкінці третьої декади квітня – початок травня під час цвітіння трав’янистих рослин: кульбаби лікарської, мати-й-мачухи звичайної, барвінку малого, барвінку трав’янистого та чорної смородини (рис. 4). Спостереження свідчать, що жуки літають у теплі сонячні дні, найбільш інтенсивно з 10 до 15 години (за цей період у полі зору за 10 хвилин обліку кількість жуків становила 10–15 особин). Це комахи досить великі (8,5–14 мм), масою 10–15 грамів. Заселення садів розпочиналося з фази «рожевого пуп’янка» і тривало впродовж цвітіння дерев. Згодом цей шкідник активно заселяв і пошкоджував плантації суниці та посіви соняшника, багаторічних трав і сої.

Ми не зафіксували особливої переваги окремих рослин у харчовій базі цього шкідника: пошкодження квіток дерев і трав’янистих рослин, які росли в саду, становило 94,7– 99,9 % і 86,7– 99,1 % відповідно. Жуки пошкоджували також і молоде листя дерев. Дослідження свідчать, що літ жуків призупиняється після 16 години (що, мабуть, пов’язано з інтенсивністю сонячного випромінювання), а вже після 18 години й пізніше та в прохолодні ночі жуки ховалися в ґрунт на глибину 0,5– 2,5 см. Літ поодиноких жуків ми спостерігали до половини серпня, а масовий тривав до половини червня.

Дослідження свідчать, що впродовж червня – першої декади липня відбувалося відкладання яєць у ґрунт на глибину до 35 см. Основна кількість яєць (до 70 %) була сконцентрована безпосередньо в міжряддях, які були засіяні злаковими травами, поблизу садів (по периметру), насамперед у тих місцях, які були незорані (де впродовж останніх років не проводився агротехнічний обробіток ґрунту). Поодинокі яйця шкідника ми знаходили в місцях, де були купки рослинних решток, і навіть у мишачих норах. Личинки жили в ґрунті до кінця серпня – початку вересня і живилися рослинними рештками. Заляльковування розпочиналося з кінця серпня і тривало до половини вересня. Через 15–29 діб з’являлися молоді жуки, що залишалися зимувати в ґрунті до весни наступного року.

Отже, одним із вагомих чинників збільшення чисельності цього небезпечного виду на території України останнім часом, а відповідно, і його шкідливості, є вплив безпосередньо людини, а саме: збільшення площ незораних земель із бур’янами, насамперед злаковими видами, які залишають значну кількість перепрілих рослинних решток, особливо поблизу багаторічних насаджень, розширення харчової бази – спочатку для жуків оленки волохатої під час цвітіння (дикорослі трав’янисті види, а потім – і плодові рослини) та надалі для личинок шкідника в другій половині вегетації.

Продовження статті безкоштовно читайте в журналі «Садівництво та Овочівництво. Технології та інновації» № 2 тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2024 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Все буде Україна!

Нагадуємо, триває передплата журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І.» на 2024 рік! Журнал «Садівництво і Овочівництво. Технології та Інновації» містить актуальну інформацію про нові технології в овочівництві і садівництві, враховуючи вирощування фруктів, горіхів, ягід, винограду. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року 5 разів на рік.

Контакти для замовлення передплати:

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

*Назва комплекту*	К–*ть журналів у рік*	*Ціна комплекту за 2024р, грн*	*Ціна комплекту за 2023р, грн*	*Ціна комплекту за 2022р, грн*	*Ціна комплекту за 2021р, грн*
Комплект №1 – повний. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І. / Горішник» – 5 шт. + Журнал «Ягідник» – 5шт + Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» – 2 шт.	12	1900	1300	1300	1100
Комплект №2 – АГРО. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І./ Горішник» – 5шт + Журнал «Ягідник» – 5 шт	10	1500	1300	1300	1000
Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» 2 шт	2	400			450
Журнал «Ягідник» 5 шт	5	850	750	750	650
Журнал «Садівництво та Виноградарство. Технології та Інновації/Горішник» 5 шт	5	850	650	650	450
Каталог Beer Inside. Пивна мапа України	1	100