Завзятий бізнес незламної країни

Як переробникам ягід ефективно працювати в умовах воєнного стану, успішно долаючи виклики – про це спілкувалися учасники дискусійної панелі

Рік повномасштабної війни змінив багато і в країні загалом, і в свідомості її громадян. Однак попри складні часи та важкі втрати більшість українців переконані у перемозі та подальшій відбудові й розвитку країни. Впевнені кроки до цього вже зараз роблять українські ягідівники та переробники, утримуючи бізнес на плаву й намагаючись його розвивати, незважаючи на перешкоди. Сприйнявши реалії воєнного стану як даність, принаймні тимчасову, вони вчаться підлаштовуватися під ситуацію, долати проблеми, пов’язані з енергетичною кризою, перелаштовуватися на нові ринки та сфери діяльності. Одним словом, ведуть боротьбу за виживання власної справи зокрема та української економіки загалом.

Саме про те, як долати перешкоди, ефективно працюючи в умовах воєнного стану, спілкувалися учасники дискусійної панелі «Заморожування та інші види переробки ягід: досвід практиків. Експорт. Робота в реаліях воєнного стану», яка відбулася в межах II Всеукраїнського Конгресу із заморожування, переробки та холодної логістики під час VI Міжнародної Благодійної науково-практичної конференції «Ягідництво і переробка в умовах воєнного стану: вчимося перемагати!»

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

У процесі спілкування учасники обговорювали чимало питань, які стали для виробників особливо актуальними протягом року великої війни. Збут продукції, особливості експорту та роботи в умовах воєнного стану – про все це виробники спілкувалися з усвідомленням, що навіть за непростих часів бізнес потрібно розвивати, орієнтуючись на майбутнє. Адже, як наголосив модератор заходу, консультант із заморожування ягід та овочів Олег ЯКИМЕЦЬ, ринок замороженої продукції в Україні розвивається навіть на тлі нинішньої непростої ситуації. Цьому свідченням є хоча б те, що цьогоріч в країні мають намір відкрити ще один завод із заморожування в тунелях, який, до слова, працюватиме на екологічній вуглекислоті.

Поза тим, детально прогнозувати, як саме розвиватиметься галузь ягідництва та переробки в подальшому, не беруться навіть досвідчені експерти. Однак певні тенденції дають змогу зробити окремі висновки. До прикладу, у нинішньому сезоні ціни на органічну малину були вдвічі вищими, аніж на звичайну, і це певний сигнал для виробників.

Ще одна доволі прозора тенденція – зростання попиту на якісне обладнання для сортування. Сучасні виробники переконалися, що ретельно відсортовану якісну продукцію продати значно простіше.

Однак чи не основним правилом воєнного часу для виробників стала необхідність ретельніше планувати свої витрати в процесі роботи. Останнє особливо актуально для малих підприємств, яким подекуди довелося «затягнути пояси» через втрату напрацьованих ринків і, як наслідок, неможливість вчасно реалізувати продукцію.

ЗВЕРТАТИ УВАГУ НА ВИБІР СОРТІВ ТА ФАСУВАННЯ

Утім, частина виробників і в нинішньому сезоні зуміла забезпечити успішний експорт продукції. Скажімо, у господарстві «Грасс Авеню», де вирощують лохину на 100 гектарах площі, практично весь врожай спрямовують на експорт. Для успішних продажів компанія має сертифікати GlobalG.A.P. і GRASP. На підприємстві є потужне сортувальне обладнання, яке дає змогу відсортовувати продукцію за низкою показників.

– Ми відсортовуємо ягоду відповідно до вимог ринку. Проте залишається частина продукції, яка не придатна для експорту. Це ягода хорошої якості, але вона не відповідає вимогам ринку, бо не має відповідного вигляду. Зате для переробки вона цілком придатна. Хоч заморожувати варто далеко не кожен сорт лохини. Відповідно, якщо переробники хочуть згодом успішно продавати продукцію, їм треба обрати «правильний» сорт. Адже ягоди певних сортів після заморожування не мають вираженого смаку, що згодом негативно впливає на реалізацію замороженої продукції. Натомість лохина оптимальних для заморожування сортів не втрачає ні вигляду, ні кольору, ні смаку. Якщо для виготовлення джемів чи соків це не надто важливо, то для заморожування сорт має значення, – зауважує співвласниця ФГ «Грасс Авеню» Олена ВОРОБЙОВА.

З тим, що сорт має значення, погоджуються й переробники. Під час дискусійної панелі її учасники пригадали ситуацію з продажами у київських супермаркетах замороженої лохини з Волині. Два роки потому постачальники зробили остаточний висновок: попит на цю продукцію серед жителів столиці не високий. А згодом зрозуміли причину: невдало був обраний сорт для заморожування.

До слова, переробники згадали й про ще одну «хитрість», яка спрацьовує на користь смакових властивостей замороженої лохини. Щоб після заморожування ягода лишалася солодкою, лохину після збору потрібно витримати протягом максимально можливого періоду, а після цього заморожувати в тунелі шокового заморожування. Тоді заморожена ягода має особливо виражений солодкий смак, що є суттєвим аргументом для споживачів.

– У минулому сезоні великий попит був на малину та інші ягоди, окрім бузини, якою в минулому сезоні майже ніхто не цікавився. Також сьогодні ще багато хто має на зберіганні значні об’єми чорниці лісової, і на неї відсутній попит. Ймовірно, ціни в наступному сезоні на професійно вирощені ягоди будуть вищі, тому що зросла собівартість вирощування та енергоносіїв. Але може бути, наприклад, інша ситуація – перевиробництво таких ягід, як суниця садова чи малина, і в Україні, і в Європі. І тоді ціни на ці плоди можуть бути катастрофічно низькими, – розповідає комерційний директор компанії Van Dijk Technieks Андрій МАРУЩАК.

З огляду на чималі площі насаджень лохини в Україні, ягідівники свідомі того, що пропозиція в наступному сезоні буде доволі суттєвою. Саме тому в період економічних потрясінь, який маємо нині, важливо не лише не втратити ринки, а й знайти нові можливості для реалізації. Для цього варто аналізувати ситуацію і робити правильні висновки, наголосили учасники дискусійної панелі.

– Кілька років тому вважав, що за вартістю лохина здатна конкурувати з чорницею. Однак зрештою переконався, що це не так. Якщо за лісову чорницю деякі клієнти були готові платити по 140 гривень за кілограм, то заморожену лохину важко було продати й по 90 гривень. На чорницю зараз попит дуже високий. Радив би звернути увагу й на фасування продукції. Досвід засвідчує, що упаковки по 200–300 грамів – це формат ритейлу, який потребує додаткових вкладень на просування та рекламу. Ягода в такому фасуванні продається, але дуже повільно, – стверджує співвласник підприємства «Артика плюс» Сергій СУХІНА.

• 

• 

ЯКІСТЬ І ПЛАНУВАННЯ ВАЖЛИВІ ЗАВЖДИ

У 2023-му фахівці галузі прогнозують активний розвиток вирощування та переробки малини. Хоч обсяги переробки цієї ягоди протягом останніх двох років зростали, суттєво збільшувалися і її насадження. Саме тому питання, що цьогоріч робити з малиною, може постати перед переробниками досить гостро.

Виробникам замороженої продукції варто подбати про забезпечення належної якості «заморожування», зауважує керівник компанії «Фруктона-ВН» Костянтин КУЗЬМЕНКО.

– З власного досвіду можу сказати, що найголовніше для підприємств переробної галузі – якісне обладнання. Якщо переробка відбувається у непристосованих умовах на неналежному обладнанні, якість продукції суттєво падає, внаслідок чого вона стає неконкурентною. Ця проблема актуальна для наших виробників, оскільки такий парк обладнання, який зараз застосовують у Європі, ми не можемо собі дозволити з огляду на недостатню кількість якісних українських аналогів такого устаткування, – каже Костянтин Кузьменко.

В умовах нестабільності і відсутності чітких перспектив розвитку дуже доречною була б підтримка ягідівників та переробників з боку держави. Утім, учасники дискусійної панелі свідомі того, що в час війни та майбутньої відбудови країни розраховувати на глобальну участь державного сектора навряд чи доводиться. Натомість отримати підтримку в межах грантової підтримки для садівництва, ягідництва та виноградарства, про яку оголосили торік, виявилося не так вже й просто, розповідають ягідівники. Попри те, що на підготовку бізнес-плану та пакета документів знадобилося багато часу, у багатьох випадках певні причини ставали перепоною для отримання безповоротної грантової підтримки.

Тим, хто в цей непростий час тільки розпочинає розвивати справу, закласти впевнений фундамент для майбутнього успіху допоможе раціональне планування всіх важливих процесів – від організації виробництва до продажів. Інфраструктура повинна бути чітко підлаштована під потреби, наголошує представник розробників Levada Trace Олексій ГЛАДИШЕВ.

– Трапляється, що бізнес розвивається «сам собою»: розпочали щось вирощувати, зібравши врожай, одразу ж продавали. Згодом з’явилася потреба зберігати продукцію. Потім знадобилося довготривале зберігання. І все це не планувалося заздалегідь, а вирішувалося в процесі. Так бути не повинно. Коли ви займаєтеся вирощуванням і переробкою, то повинні мати перед очима чітку картину – скільки й куди плануєте реалізувати, де зберігати. Завжди спочатку аналізуйте товарний потік і підлаштовуйте під нього інфраструктуру, а не навпаки. Бо про яку ефективність може йтися, коли у величезному ангарі зберігається кілька палет, або ж, навпаки, маленький склад, переповнений продукцією вщерть? – зауважує Олексій Гладишев.

Досягти результатів без якісного й сучасного обладнання практично неможливо. Тому до планування виробництва варто підходити комплексно, а також думати не лише про устаткування, а й про низку інших факторів. Навіть у непрості часи стратегічне планування – на часі. Бо хаотичний рух ніколи не приводить до успіху, зауважує директор компанії «4 Стихії» Олександр ШЕЙКО.

– Плануючи будівництво холодильного комплексу, варто передусім подумати про те, яким ви бачите цей комплекс через рік, два чи три. Спочатку варто спланувати, де саме розташовуватиметься комплекс, а також оцінити, чи влаштовує вас транспортне сполучення, чи є комунікації, чи підведене живлення. Спершу плануємо «в голові», потім – на папері, в цифрах. Важливо також визначитися з розміром комплексу на цей час та в перспектив та сформувати технічне завдання. Наступний крок – проєктування, – розповідає Олександр Шейко.

КРІЗЬ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОЛАПС БЕЗ СУТТЄВИХ ВТРАТ

З тим, що правильно сплановані та побудовані складські приміщення – це важливий складник успішного бізнесу, погодилися усі учасники дискусійної панелі.

– Коли будували завод, то планували його ретельно, щоб не залишилося жодних «вузьких» місць. Особливу увагу приділяли складським приміщенням. Бо можна виробляти скільки завгодно продукції, але коли складські площі будуть заповнені, виробництво зупиниться. Важливий також транспорт, енергетична складова, що ми особливо гостро відчули в останні місяці, – зазначає Костянтин Кузьменко.

Саме такий підхід до справи дає змогу практикувати певне довгострокове планування навіть в умовах, коли майбутнє української економіки поки що залишається важко прогнозованим. Водночас представники переробного бізнесу свідомі того, що довгострокове планування дозволяє не просто розуміти свої подальші кроки, а мати стійку впевненість у тому, що їхній бізнес розвиватиметься.

– У нашій компанії розробляємо річний та трирічний бюджети. Завжди прораховуємо все з погляду логістики. Наше виробництво та склад розташовані поряд, тож цех «прив’язаний» до холодильника. Але складний час відбивається на роботі підприємства. Цей фінансовий рік розпочали дуже важко. Навесні склади стояли переповнені. Тож довелося дещо скоротити обсяги виробництва. Згодом через енергетичний колапс довелося придбати джерела живлення: компресори у нас працювали на генераторах, – розповідає про роботу свого підприємства в умовах війни генеральний директор ПрАТ «Фрау Марта» Ірина ПАВЛЕНКО.

Під час найкритичнішого періоду енергетичної кризи, крім встановлення на підприємствах потужних генераторів, переробники шукали й інші шляхи виходу з ситуації. Зокрема – переміщували продукцію зі складів за кордон. Однак такі заходи також потребували суттєвого вкладання коштів, зазначає комерційний директор підприємства «Смілянська хлодня» Андрій ЛОМЕЙКО.

– Розуміли, що ризикуємо. Проте, проаналізувавши всі за і проти, вирішили все ж таки вивозити продукцію. З проблемами, які виникли під час війни, зіштовхнулися не лише ми – вони актуальні для всіх. Ми відчули суттєвий дефіцит сировини, зокрема овочів, оскільки було втрачено херсонський ринок. Врешті, з огляду на низку факторів, собівартість продукції українських сільгоспвиробників зросла майже вдвічі порівняно з 2021 роком – коефіцієнт становив щонайменше 1,7. І тепер ми змушені у своїй країні конкурувати із закордонними виробниками. Адже імпортна продукція зараз дешевша, оскільки за кордоном немає таких проблем, як у нас, – розповідає Андрій Ломейко.

БОРОТИСЯ ЗА УСПІХ І НАБЛИЖАТИ ПЕРЕМОГУ

Ті виклики, яким зараз протистоять українські переробники, спонукають їх шукати нові перспективні ринки й змінювати підходи до інших аспектів діяльності. Адже експерти ринку сходяться в тому, що цьогоріч і виробникам, і переробникам працювати буде нелегко. Тому передусім важлива реальна оцінка ситуації та коригування виробництва у бік тієї продукції, яка залишатиметься конкурентною. Якщо ж виробник розраховує працювати виключно на експорт, він повинен заздалегідь визначитися з ринками постачання.

Зрозуміло, що за умов війни та нестабільності у переробників виникає багато різноманітних питань. Зокрема виробників турбує суттєва курсова різниця, яка знижує прибуток за умови продажів за валюту, використання нових, екологічних технологій заморожування, та багато іншого.

Отримати відповіді на ці та інші питання можуть допомогти профільні асоціації – «Ягідництво України» та «Укрсадпром», які зараз є доволі потужним медіатором між виробниками та Мінагрополітики. Утім, під час дискусійної панелі на поверхню спливала ідея створення ще однієї асоціації, яка б об’єднала саме виробників замороженої продукції і відстоювала їхні інтереси.

Та, зрештою, виробники й самі чудово розуміють, що нинішній час – це час відчайдушної боротьби за успіх. Реалії такі, що левова частка коштів у державі спрямовується на оборону та протистояння ворогові. І замість того, щоб очікувати на державну підтримку, варто вже зараз оптимізувати всі процеси, щоб знизити собівартість продукції. Продуктивність холодильної системи, ефективність роботи менеджменту, застосування інноваційних технологій, енергоощадність – все це має вкрай важливе значення для зниження собівартості продукції і, як наслідок, збільшення прибутків. Адже потенціал виробництва замороженої продукції в Україні досить високий: у нас є вільні ділянки для будівництва, сировина і мотивовані люди, які прагнуть працювати. Головне – мислити стратегічно і обов’язково робити все для того, щоб наблизити нашу перемогу.

Безкоштовно завантажити випуск журналу «Садівництво та Овочівництво. Технології та інновації» № 1 можна тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2023 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво і Виноградарство. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Все буде Україна!