Іван ЯРМОЛЮК, ФГ «Відродження»:майбутнє невеликих українських господарств – за кісточковими

Який він – шлях до успіху в сучасному садівництві – в умовах переходу від планової до ринкової економіки, зміни тенденцій та клімату? Тримати руку на пульсі всього, що відбувається в галузі, вміння вчитися, досліджувати нове і приймати непрості рішення. Таким є досвід одного з перших садівничих підприємств України – ФГ «Відродження». Гучне ім’я господарство зробило на вирощуванні зерняткових, а саме яблуні. Але сьогодні воно змінило вектор на
вирощування кісточкових.

Тут активно працюють над власними щепно-підщепними схемами, вирощують саджанці черешні, персика, абрикоса та сливи у розсаднику, відпрацьовують технологію та збираються потужно вийти на ринок з новою продукцією. У «Відродженні» переконані: майбутнє невеликих країнських садівничих господарств – за кісточковою групою!

НА КРОК ПОПЕРЕДУ

ФГ «Відродження» – одне з перших фермерських господарств України. Підприємство засноване у Дніпропетровській області 1992 року. Перший фруктовий сад заклали 1993 року. Вже за 10 років тут зрозуміли: традиційний
сад не має перспективи, тому насадження достроково викорчували. Натомість у 2002-03 роках у господарстві заклали перший, на декілька областей, інтенсивний
яблуневий сад. Наразі під садами в господарстві – 105 га землі, з них 80 га – під зернятковими, 25 га – під кісточковими. І знову тенденції ринку і ситуація змінюються. За словами керівника ФГ «Відродження» Івана ЯРМОЛЮКА, на виробників яблук чекають складні часи. Вже цього року ймовірна ситуація з перевиробництвом продукції та обвалом ціни. Фермер впевнений, що значно
більше поле для маневрів сьогодні – кісточкова група. Таких промислових садів в Україні майже немає. Площі зерняткових насаджень тільки збільшуються, водночас сади, що висаджувалися раніше, вступають у повне плодоношення.
Майже все яблуко залишається на внутрішньому ринку, і пропозиція зростає. Цей рік буде великим випробуванням і, можливо, потрясінням для виробників яблук, зазначає Іван Ярмолюк.

– Ми тримаємо руку на пульсі всього, що відбувається в садівництві України та світу. Чітко вловлюємо тенденції, моніторимо ринок. Важливо правильно і вчасно зорієнтуватися, відповідно, зробити правильні кроки. Наприклад, коли
ми зрозуміли, що традиційне садівництво не дає економічних результатів, почали використовувати інтенсивну технологію. Наразі яблуко в нашому саду закладки 2011-12-го року себе вичерпує – і ми вже шукаємо успіх у кісточковій групі. Рухаємося до наміченої цілі через створення власного розсадника, щоб забезпечити реалізацію своїх ідей, – розповідає Іван Ярмолюк.

ПОШУК «ПРАВИЛЬНИХ» САДЖАНЦІВ ПРИВІВ ДО СТВОРЕННЯ ВЛАСНОГО РОЗСАДНИКА

Розуміючи ці тенденції та дослідивши кісточкову групу, у господарстві зосередилися саме на новому проєкті. Тим паче інтенсивних насаджень кісточкових, за винятком декількох успішних прикладів, в Україні практично немає. Агрокліматичні ж умови дозволяють вирощувати їх на досить вели-
кій території – від Чорного моря до Карпат. На самому початку Іван Ярмолюк зіштовхнувся з питаннями: яким посадковим матеріалом закладати площі, звідки його брати? З’ясувалося, що в Україні потрібного немає, а Європа не може запропонувати такі саджанці, які б хотілося.

Що не так із закордонним посадковим матеріалом для українських реалій?
Більшість саджанців кісточкових вирощується в теплих регіонах Європи (Італія, Франція, Нідерланди), де м’які зими, тривалий вегетаційний період. Такі саджанці можуть бути вразливі в умовах України в окремі роки. Існує важливий нюанс, підкреслює Іван Ярмолюк:

– Останніми роками ми прийшли до висновку, що закладати сади потрібно саме восени. Раніше були інші погодні умови навесні. Наразі в нашій країні за
зимою настають затяжні весняні процеси, що перемежовуються то морозами, то сльотою, коли ми не можемо зайти у поле, щоб готувати землю під посадку. Починаючи з кінця квітня настає дуже спекотна і суха погода. Тож, якщо висаджувати дерева у квітні, вони отримують величезний стрес, а кісточкові не настільки стійкі до них, як груша чи яблуня.

Підсумуємо: якщо висаджувати дерева навесні, вони мають всього декілька тижнів, щоб прижитися. Цього мало, і рослина хворітиме. Дерево має бути підготовлене до таких природнокліматичних умов. І якщо висаджувати його восени (кінець жовтня – початок листопада), саджанець спокійно приживається, отримує можливість активізувати кореневу систему до морозів. При цьому нинішні зими досить м’які в Україні, тож невеличка активність кореневої системи відбувається і в цей час. А навесні, з початком тепла, дерево швидко стартує в рості та розвитку. Так не втрачається дорогоцінний час, рослина гарно адаптовується. І навіть може заплодоносити у перший рік свого життя. На жаль, європейські розсадники не можуть надати українським садівникам посадковий матеріал восени, у кращому разі – на початку грудня, підкреслює фермер. Адже в тих кліматичних умовах рослини мають затяжний вегетаційний період і скидають листя у розсаднику в другій половині листопада.

– Саме тому ми вирішили не купувати посадковий матеріал у Європі, – констатує Іван Ярмолюк. – Крім того, ми бачимо дещо іншими щепно-підщепні комбінації. Зокрема, популярна підщепа для персика GF не зовсім підходить
для багатьох регіонів України. Тож у новий кісточковий проєкт наше господарство вирішило заходити через власний розсадник. Для цього ми мали три вагомі аргументи: можливість осінньої посадки, пристосовані до агрокліматичних умов щепно-підщепні комбінації та, звісно, вартість посадкового матеріалу. Якщо вартість європейського саджанця черешні колива-
ється від 8 до 14 євро, собівартість нашого – 3 євро.

ПІДЩЕПА ВИЗНАЧАЄ УСПІХ СПРАВИ НЕ МЕНШЕ ЗА СОРТ

Молодий кісточковий сад ФГ «Відродження» – черешня, слива, диплоїдна алича, персик та абрикос – займає 25 га. Окрема ділянка відведена під ліцензований розсадник. Загальний земельний фонд господарства становить 300 га, тож перспективи у нового проєкту широкі. Наші агрономи перебувають у процесі роботи над шістьма власними підщепами та їхнім внесенням до Державного реєстру. Одним із найперспективніших називають ВСЛ-2. Цю підщепу мож-
на вважати аборигенною для території нашої країни, вона не потребує адаптації, кажуть у господарстві. ВСЛ-2 дещо потужніша за Gisela 5 і Gisela 6, але має свої переваги. Ця підщепа слугує природним індикатором чистоти щепного матеріалу: заражений чотирма основними вірусами черешні – не приживається. В Україні з ним непросто було працювати, адже щепний матеріал у загальній масі
не є чистим. На жаль, підкреслює Іван Ярмолюк, в країні немає державної програми зі створення лабораторій ін вітро, в яких чистий вихідний матеріал вирощується, а потім передається на розмноження в розсадники:

– Щоб зайти в цю сферу в частині вирощування власного чистого посадкового матеріалу, нам знадобилося три роки. Але ще маємо невеликі обсяги, адже роз-
множуємо способом зеленого та здерев’янілого живцювання.

Повертаючись до переваг ВСЛ-2, ця підщепа підходить для посушливих регіонів. Зокрема провідні садівники Запоріжжя, Одеси, Миколаївської області масово на неї переходять. ВСЛ-2 може використовуватися для інтенсивних і напівінтенсивних садів, вирощуватися на шпалері та без неї. Вона витримує посуху і невелике забезпечення вологою, що напрочуд актуально. Крім того, вже є багато
прикладів від виробників, які свідчать, що ягода черешні на цій підщепі більша, вона не дрібнішає на 5–6-й рік, як на Gisela.

– Отримати велику ягоду – дуже важливо. Якість вирішує все! – наголошує наш співрозмовник. – Уже нікого не здивуєш яблуком, черешнею тощо, здивувати
можна якістю, і заробити тільки на якості продукту. Що цікаво, нідерландські виробники вже переходять на 12-річний цикл вирощування черешні, а італійські – на 8-річний.

Це найбільш продуктивний період плодоношення саме великої ягоди. Стосовно ж підщепи для персика, у дніпровському господарстві роблять ставку на Кубань. Тут вважають, що GF – не найкращий варіант, а маньчжурський персик, який пропонують як заміну, – майже те саме по силі росту, що й насіннєва підщепа, не для інтенсивних садів. Кубань же має 70% від
сили росту насіннєвої підщепи. Для абрикоса фермери обрали підщепу Еврика, для аличі – ВВА-1, що має 50% від сили росту насіннєвої підщепи. Вони ще відпрацьовують для себе Бест – унікальну, універсальну підщепу, що підхо-
дить майже для всієї кісточкової групи, окрім черешні. Бест має 60% від сили росту насіннєвої підщепи, а також не дає порослі.

СУЧАСНИЙ САД – ЦЕ РЕНТАБЕЛЬНИЙ САД

Іван Ярмолюк додає, що на більшість із цих підщеп ліцензії отримали Німеччина, Іспанія та Нідерланди. Іспанія та Америка взагалі понад 10 років уже працюють з деякими з них і мають хороші результати. Американські виробники черешні масово переходять на підщепу ВСЛ-2. У частині сортів розсадник ФГ
«Відродження» співпрацює здебільшого з перевіреними європейськими розсадниками, розмаїттям зразків світової селекції. Кращі обирають методом випробування у власному садку. Також для кожної нової щепно-підщепної комбінації фермери відпрацьовують правильні схеми посадки й догляду. Черешню висаджують за схемою 4 м – в міжрядді та 1, 1,25 і 1,5 м – між
деревами; абрикос – 4 на 1,5 м; сливу – 4 на 1, 1,25 і 1,5 м; персик – 4 на 1,25 м.
Особливу увагу варто приділяти формуванню крони, в основному це веретено, а також вісь, канделябр, УФО.

– Працюючи у власному розсаднику на себе, вже отримавши цей практичний досвід, ми прагнемо розповсюдити його далі. Тому пропонуємо посадковий матеріал і часткове супроводження проєктів із закладання садів. Беремо на
себе все, що стосується успішності проєкту, – ділиться набутками керівник підприємства.

Головне, продовжує він, пам’ятати: ефективний інтенсивний сад – це
сума трьох складових: перш за все – слаборосле дерево, далі – шпалера
та бажано протиградова сітка, правильна система зрошення, та кульмінація – щепно-підщепна комбінація і тип формування крони! Надалі ж українським виробникам потрібно розвивати технології передпродажної підготовки продукції, щоб бути конкурентоспроможними на ринку.

Дарина ДУБИНКА

Дніпропетровська обл.,
Петриківський р-н,
с. Хутірське, вул. Нагорна, 23-А
050 342 00 24
050 700 12 81
revival-plant@ukr.net

Більше матеріалів читайте у друкованому номері журналу. Ознайомитися зі змістом видання, а також придбати його ви зможете тут.

Оформити передплату журналу «Садівництво і Виноградарство: Технології та Інновації» можна за телефонами:
+38 (0362) 60 88 21,
Альона Данчук, тел.: +38 097 65 43 126
Анна Панкратенкова, тел. +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Лариса Товкач, тел.+38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Ірина Калюжна, тел.: +38 096 458 76 82, reklama.nti@ukr.net
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692
або надіслати заявку на e-mail: sad2017@ukr.net

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.