Із власного досвіду: застосування мікробіологічних препаратів у садівництві

Посадити дерево – це частина справи. А от «виховати», тобто виростити і досягти успіхів в отриманні урожаю із здорового, розвинутого дерева – це та частина справи, яку можна назвати творчістю. Але якщо дерево захворіло, потрібно прикласти максимум зусиль і знань, щоб його своєчасно полікувати. Досить часто у вирощуванні садово-городніх культур люди припускаються помилок, пов’язаних із несвоєчасною системною обробкою рослин (недотримання інтервалу між обробками, застосування традиційних препаратів, придбаних на ринку, не ліцензійних, низької якості). Іноді консультантами працюють некомпетентні люди, їхні знання не варті уваги. Пропоную прислухатися до мого більш як 25-річного досвіду у садівництві.

Своєчасне лікування хворих рослин, заражених шкідниками та хворобами, треба проводити якнайшвидше. А ще краще – постійна профілактична системна обробка рослин, яка дає позитивний результат. Теоретичним підґрунтям для цієї роботи стали мої професійні знання хімії і біології. Довелося також вдосконалювати знання з агрохімії і біохімії, щоб проводити практичні дослідження на власному присадибному господарстві. Йдеться про використання сучасних методів обробки рослин за допомогою мікробіологічних препаратів – регуляторів росту рослин, біологічних інсектицидів, біологічних фунгіцидів, деструкторів, мікродобрив. Мене дуже зацікавили ці препарати, адже хотілося отримувати в своєму садку екологічно чисту продукцію, милуватися красивими квітниками з природним ароматом, що наповнює подвір’я, – без аерозольних випаровувань хімічних сполук, як це буває після обробки. Я почала самотужки апробовувати препарати, добирати серед них найбільш дієві, слідкувати за результативністю обробок.

Сучасна біохімічна наука розробила немало таких препаратів. Усі виробляють на заводах в Україні та Європі. Майже всі вони належать до 4-ї, деякі до 2-ї та 3-ї груп токсичності, пройшли державну реєстрацію і перевірку в установах Міністерства охорони здоров’я України та погоджені Департаментом екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Із досвіду обробки рослин

На початковому етапі обробки рослин, ранньою весною, коли рослини перебувають у фазі коричневого конусу (брунька покрита коричневими лусочками і ще не розкрита), і потім, через 10–12 днів, коли брунька буде у фазі зеленого конусу (розкривається і з’являються зелені листочки), я обробляю дерева хімічними препаратами. За ці дві обробки на рослинах мого саду частково знищуються зимуючі стадії шкідників і спори патогенних грибів, різні хвороботворні бактерії, що паразитують на рослинах, хоча й не стовідсотково. Інтервал між обробками чіткий, його слід суворо дотримуватися, оскільки дія препарату може суттєво послаблюватися через ті чи ті фактори зовнішнього середовища.

Проте останнім часом я практикую додавати до хімічних препаратів під час цих двох обробок мікробіологічні. Завчасно вивчаю їх на сумісність (щоб хімічні речовини не знищили при змішуванні мікроорганізми). Готую розчин швидко і відразу використовую за призначенням. Результат позитивний.

Хімічні речовини, складники хімічного захисту, проникають у провідну систему рослини і, циркулюючи по судинах, трахеїдах, стопохідних трубках від кореня вгору і від листів до всіх клітин рослинного організму, знищують збудників хвороб і зовні, і в клітині. Але є й інша сторона – тривалий термін очікування після обробки.

Я спробувала підсилити їхню дію ще й бактеріями, що борються із збудниками. Тобто застосувала змішаний спосіб захисту рослин. Результат до цвітіння був позитивний. Часто таких двох обробок буває достатньо, щоб третю обробку провести відразу після цвітіння, коли відбудеться запилення і зав’язування плодів. Зауважу, що під час цвітіння дерева не бажано обробляти хімічними засобами захисту, оскільки хімічні речовини, що входять до їхнього складу, можуть припалити квітку, зав’язь та ще й знищують запилювачів – бджіл, джмелів та інших комах. Сподіватися на гарний урожай після такої обробки не вийде.

Але трапляються і форсмажорні ситуації. Наприклад, під час цвітіння можуть з’явитися симптоми ураження через поширення з вітром або дощем збудників інфекції або нашестя якихось мігруючих шкідників. Я спробувала використати під час цвітіння одні лише мікробіологічні засоби по квітці, і ніяких змін у її структурі не побачила. Залишилася з гарним урожаєм!..

Наступну обробку я проводжу мікробіологічними препаратами, але такими, що не викликають резистентності у патогенних організмів і шкідників, через 7–8 днів після попередньої. Результат є на малині, ожині, персику, аґрусі, смородині, порічці.

Мікробіологічних препаратів сучасна наука пропонує сьогодні багато. Я використовую лише ті, які дозволені до продажу і до використання у присадибному господарстві. За науковими дослідженнями і висновками експертів, ці препарати не є шкідливими для організму людини і тварин, якщо їх використовувати чітко за інструкцією. Більшість із них не накопичуються у ґрунті, не вбивають запилювачів. Це важливий аргумент на користь здоров’я і життя.

Складники мікробіологічних засобів захисту рослин надзвичайно цікаві. Так, є препарати, які науковці створили на основі живих форм мікроорганізмів: азотофіксуючих бактерій, дріжджів, актино- і сахароміцетів та інших. Ці живі організми, потрапляючи при внесенні їх у ґрунт, стрімко там розвиваються, здійснюючи зв’язування атмосферного азоту і таким чином збагачуючи ґрунт. До речі, окрім цих бактерій, до фіксації азоту здатні і деякі плісняві гриби (наприклад, мікоризи вересових). Такі мікроорганізми також стали однією із складових мікробіологічних препаратів.

Важливою складовою мікробіологічних засобів захисту є автотрофні бактерії, які засвоюють карбон із карбонатної кислоти. Пурпурові бактерії використовують енергію світла, діючи на фотосинтезуючі рослини. Інші бактерії використовують у процесі асиміляції карбонатної кислоти хімічну енергію окислення речовин, тобто виявляють хемосинтез. Прикладом є нітрифікуючі бактерії, які, окислюючи амоніак до нітритів і нітратів, використовують енергію, яка при цьому вивільняється на асиміляцію СО₂. У всьому світі нині для вироблення біологічних засобів захисту рослин широко застосовують так званий азотобактер. Досліджено, що ця бактерія дуже великий вплив маю на родючість ґрунту, практично замінюючи собою азотисті добрива. До речі, аналогічну функцію виконують бульбочкові бактерії, що живуть на коренях бобових, де утворюють місцеве розростання у вигляді бульбочок. Завдяки їх присутності бобові можуть нормально розвиватися на збіднених на азотисті солі ґрунтах.

Більшість бактерій є гетеротрофи, тобто такі, що можуть розвиватися лише у присутності органічних речовин. При цьому вони своїми різноманітними ферментами діють на органічні речовини, розщеплюючи їх до найпростіших. Цей процес розщеплення бактеріями решток рослин чи тварин називають гниттям, якщо справа стосується азотистих білкових речовин. Але коли розкладання відбувається без азотистих речовин, то це вже бродіння (або розкладання вуглеводів). Врешті, через ряд етапів розкладу, відбувається повна мінералізація органічної речовини, тобто перетворення її у такі прості неорганічні сполуки, як СО₂, Н₂О, NН₃.

Маю певний досвід і позитивний результат щодо застосування і результату впливу мікробіологічних препаратів – це біологічні інсектициди. «БІТОКСИБАЦИЛІН – БТУ^®-р», «ЛЕПІДОЦИД-БТУ^®-р»).

Досвід використання інсектицидів

Інсектициди – це засоби, які використовують для боротьби з комахами, їхніми личинками, кліщами. Їхні складові при потраплянні на рослину проникають до всіх клітин рослинного організму і запобігають розвитку захворювань та шкідників на рослинах, захищають від шкідливого впливу кліщів, комах, бактерій, вірусів, а також убезпечують поширення захворювань рослин. Їх варто застосовувати чітко за інструкцією з дотриманням правил безпеки життєдіяльності.

«БІТОКСИБАЦИЛІН-БТУ^®-р» – біологічний інсектицид, синтезований на основі бактерії Bacillus thuringiensis var.thuringiensis. Рекомендований для захисту рослин від сисних, листогризучих шкідників. Має природне біологічне походження, безпечний для рослин, корисних комах (у тому числі бджіл), тварин та людини (4-й клас небезпеки), не вимагає індивідуальних засобів захисту. «БІТОКСИБАЦИЛІН-БТУ^®-р» можна поєднувати з кореневими і позакореневим підживленнями. Сумісний у баковій суміші з іншими біопрепаратами. Слід уважно вивчити інструкцію з використання і дотримуватися її.

«ЛЕПІДОЦИД-БТУ^®-р». До його складу входять життєздатні клітини бактерії Bacillus thuringiensis var.kurstaki, ендоспори та біологічно активні продукти життєдіяльності бактерії: білкові кристали – ендотоксини). Препарат використовують у садівництві, ягідництві, овочівництві для знищення гусениць лускокрилих комах-шкідників (біланів, капустяної, яблуневої та плодової молі, капустяної совки, американського білого метелика, вогнівок, листокруток, золотогузки, лучного метелика, пильщика та ін.) на зернових, бобових, овочевих, плодово-ягідних культурах, квітах та лісових і паркових насадженнях.

Білкові кристали та спори бактерії Bacillus thuringiensis діють на комах-шкідників зразу ж після обробки і протягом 4-х годин після попадання в кишківник комах, викликаючи його параліч, септицемію і загибель шкідників. Виділяються білкові кристали бактеріями постійно, що і забезпечує пролонгований ефект дії препарату.

Застосовують біопрепарат у вигляді робочого розчину, який готують згідно з нормами за інструкцією і використовують протягом доби. Засіб не накопичується в ґрунті і самій рослині, тому обробку можна проводити за 5 діб до збору врожаю. Сумісний у баковій суміші з біологічними та хімічними стимуляторами росту, пестицидами, гербіцидами; не викликає звикання до нього у комах-шкідників; не спричиняє загибелі корисних ентомофагів. Препарат безпечний для людей, тварин, бджіл, ґрунтів, водойм, навколишнього середовища.

У цьому складному для нас усіх році вийшло так, що на одній із своїх садових ділянок я системно обробляла рослини тільки мікробіологічними засобами захисту. Урожай ягід був здоровим, а яблуні, груші і сливи доведеться ще зо два рази обробити цими ж препаратами. Інтервал між обробками звужу до 5–6 днів. Сподіваюся, що й осінній урожай буде збережений.

Кожен, хто вирощує продуктивні рослини, – не тільки у великих садах, ягідниках інтенсивного типу, теплицях, а й у себе вдома, повинен навчатися, не боятися експериментувати, щоб отримувати потім позитивний результат. Але будьте пильними, звертайте увагу на те, що купуєте, щоб вберегтися від фальсифікату.

Тетяна Коросташівець

Читайте також: «МАС»: ефективні технології для створення експортного яблука

Зустрічайте новий випуск журналу «Ягідник»!