Кращий український досвід садівництва й овочівництва: як вирішувати виклики галузі під час війни?

Сільськогосподарський сектор, який у довоєнний час активно розвивався, зіштовхнувся з проблемами та викликами, вирішувати які в умовах війни складно. Зокрема, йдеться про збільшення собівартості вирощування продукції, проблеми з експортом (коли морські шляхи закриті, а сусідні країни блокують імпорт українських товарів плодоовочевої групи), зниження купівельної спроможності населення тощо. Тому зараз як ніколи важливо всім учасникам ринку об’єднуватися та шукати спільні рішення, щоб подолати спільні проблеми. Так, 28 вересня у межах проєкту «Стійка Україна» відбувся українсько-нідерландський семінар «Садівництво й овочівництво: кращий український досвід. Виклики під час війни та як їх вирішувати». Захід пройшов на демополі «Розетта Сад» у селі Небелиця Макарівського району Київської області. Інформаційним партнером семінару став проєкт «Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації».

Мета проєкту «Стійка Україна» полягає в тому, щоб підтримувати та покращувати відносини й ділову діяльність між секторами садівництва в Україні та Нідерландах. Наразі в межах проєкту відбуваються професійні тренінги на полі, онлайн-вебінари, під час яких нідерландські та українські спеціалісти діляться знаннями й досвідом.

– Ми в Нідерландах розуміємо, що Україна зараз бореться не лише за свою незалежність, але й за нашу. Війна триває вже півтора року, і ми робимо все можливе, щоб підтримувати Україну впродовж цього часу. Ми також намагаємося підтримувати й українську економіку та стимулювати її, щоб вона ефективно працювала. І коли ми говоримо «Стійка Україна», то йдеться не лише про стійкий народ України, але й про стійке сільське господарство, – зазначила у вітальному слові засновниця компанії Holland Rosetta і проєкту «Стійка Україна» Фредеріка ВОГЕЛЬ.

Сергій НЕТУДИХАТА, власник компанії «АртБеррі», на базі якої розташоване демополе «Розетта Сад», розказав, що попри те, що російські війська пройшли через плантації лохини й черешні, підприємство відновило все і продовжило стабільну роботу:

– У скрутні часи краще видно сильних людей. І якщо ви залишилися в Україні та розвиваєте тут свій бізнес, то ви сильні, тому, я думаю, що у вас все вийде. І якщо говорити про виклики в сільському господарстві, то зараз вони стають набагато серйознішими. Але під час війни ми маємо набагато більше можливостей зрозуміти, як саме ці виклики потрібно долати, якими б важкими вони не здавалися. Тому, я переконаний, що всі ми та наша галузь після перемоги будемо ще сильнішими.

Другий секретар з економічних питань Посольства Королівства Нідерландів в Україні Марк ХЕЙМСКЕРК виголосив промову українською мовою і декілька разів був змушений призупинятися через гучні оплески аудиторії. Він, зокрема, зазначив, що Нідерланди – це один з найбільших партнерів України, який прагне допомогти нам перемогти в цій війні та відновити свою країну.

РИНОК ОВОЧІВ В УКРАЇНІ: ЯКІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ЗМІНИ?

Населення України за час війни, за різними оцінками, знизилося на 5–11 мільйонів. І в основному з країни виїхали жінки та діти, які є основними споживачами овочів, фруктів і ягід. В Україні приблизно на 5 мільйонів стало менше і робочої сили, причому саме кваліфікованих працівників, зазначив керівник аналітичного департаменту проєкту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Євген КУЗІН:

– І ця ситуація в найближчі роки покращуватися, ймовірно, не буде. Загалом за 2022 рік економіка України впала приблизно на третину. Так, з 2-го кварталу 2023 року відбувається певне покращення, і надалі економісти Нацбанку очікують на зростання економіки. Але важливе питання полягає в тому, якою буде зима. Тому багато в чому стан української економіки буде залежати від успішності роботи нашої протиповітряної оборони взимку. Хоча ми всі віримо в ЗСУ та сподіваємось лише на краще!

Також важливий той факт, що рівень бідності в України зріс у 4–5 разів – до 24 %, а понад 20 % українців у серпні 2023 року були змушені економити на їжі.

– Що це означає для плодоовочевого бізнесу? Передусім те, що стрімко падає попит на нішеві, ексклюзивні та преміальні категорії овочів і фруктів, причому не лише імпортні, але й українські, а також зростає імпорт колись традиційних для України овочів борщового набору, тепличних овочів, кісточкових культур тощо, – зазначив Євген Кузін. – Наприклад, з березня 2022 року по липень 2023 року імпорт лише картоплі та овочів борщового набору досягнув 200 мільйонів доларів, які були фактично виведені з української економіки. Тобто в період війни українські споживачі як мінімум на 200 мільйонів доларів профінансували виробництво не в Україні, а в інших країнах світу. Тому процес відновлення власного українського виробництва – дуже важливе завдання сектору.

З березня 2022 року по липень 2023 року імпорт лише картоплі та овочів борщового набору досягнув 200 мільйонів доларів.

Тим не менше, до цих процесів треба ставитися дуже відповідально та звертати увагу не тільки на ціни минулого сезону, а й на можливість технологічного забезпечення свого виробництва в нових умовах, включно з потужностями якісного зберігання. Ще треба завжди пам’ятати, що війна стала лише каталізатором проблем, які були на українському плодоовочевому ринку ще задовго до повномасштабного вторгнення, а імпортна продукція завойовувала ринок у деяких сегментах ще до лютого 2022 року.

– Однією з ключових проблем ринку овочів в Україні є його волатильність, коли в сезон з високими цінами у галузь входить велика кількість новачків, які за один чи два сезони обвалюють ринок, недоотримують прибуток або взагалі йдуть «у мінус», після чого виходять з ринку. А потім знову настає сезон з високими цінами. Тому жоден серйозний інвестор не зможе в умовах такої волатильності отримати фінансування від банківських структур, адже вони не можуть зробити довгострокові прогнози розвитку ринку на 5 чи 10 років уперед. Більше того, в поточних умовах експорт може бути єдиним виходом для збереження галузі картоплярства та вирощування овочів борщового набору. В умовах зниження населення та можливості виготовлення більшої кількості продукції, ніж ми можемо спожити, єдиний вихід для стабільного прибутку, особливо в період перевиробництва, – лише експорт, – розповів Євген Кузін.

Продовжив думку про особливості релокації овочевого бізнесу з південних областей України в західні і маркетолог ТОВ «Енза Заден Україна» Григорій ШВЕЦЬ. За його словами, це передусім стосувалося таких культур, як баклажан, перець, але найбільше така міграція зачепила цибулю та баштанні культури:

– Оскільки був попит, фермери з центру України, західного регіону, Одеської області тощо почали збільшувати площі, а найбільше – з насадженнями цибулі та кавунів. Але сезон 2023 року був доволі специфічним для цибулі, адже її не сіяв тільки лінивий, проте через погодні умови та дощі основний посів відбувався в кінці квітня – на початку травня, і в нормальний рік це нонсенс. Але ми як насіннєва компанія бачимо, що попри сумну картину, яка пов’язана з цінами на овочі борщового набору, жоден наш фермер не сказав, що наступного року він не буде сіяти овочі. І ті, хто зміг успішно вирощувати їх, починають спеціалізуватися: якщо минулого року вони купували в нас один гібрид, то наступного року візьмуть три, щоб розширити асортимент.

Окрім того, обговорюючи асортимент овочевого ринку України, представник компанії Rijk Zwaan Україна Станіслав ОВЧАРИК зазначив, що салат – це одна з тих культур, на яку треба звернути увагу в такий складний час:

– Станом на 2021 рік в основних світових країнах людина споживала 10–20 кілограмів салатів у рік, натомість в Україні цей показник не перевищував 720 грамів. Раніше таку продукцію в Україні мало хто споживав, і пропозиції було теж недостатньо, але останнім часом, попри коронавірус і війну, ми можемо знайти салати і в магазинах, і в кафе. І, що важливо, наразі це одна з найстабільніших груп культур, яка до того ж цікава своїм асортиментом.

ПЛОДОВО-ЯГІДНИЙ СЕКТОР: ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В ГАЛУЗІ ТА ЧОГО ОЧІКУВАТИ?

Галузь вирощування плодово-ягідних культур в економіці України посідає важливе місце. Адже це наразі той сектор, який продовжує розвиватися та збільшувати свої обсяги попри війну та її наслідки. Один із факторів розвитку ягідного та садівничого сектору полягає в дотаціях, державних грантових програмах і різноманітних міжнародних проєктах, які частково фінансують цю галузь. Про німецько-український діалог і співпрацю України та Німеччини в межах реалізації проєкту сталого розвитку фруктів та овочів у Вінницькій області розповіла консультантка з садівництва, засновниця ФГ «Горизонт» Анна САХОНЧИК:

– Проєкт втілюється на базі Іллінецького аграрного коледжу. Його фінансує міністерство сільського господарства Німеччини. Основна його мета – розвиток плодоовочівництва України загалом. І досягнути її ми прагнемо завдяки посиленню правової та інституційної бази для виробництва та маркетингу фруктів, а також покращенню надання послуг професійно-технічної освіти. Тобто ми плануємо розробити нові навчальні курси та підготувати на базі коледжу фахівців із плодоовочівництва, а також організувати дорадчий центр із плодоовочівництва. Проєкт передбачає фінансову підтримку фермерів.

За словами консультантки, щоб усі цілі розвивалися разом, на базі Іллінецького коледжу не лише буде розвиватися теоретична частина, але й впроваджуватиметься практична:

– Оскільки коледж має невелику площу землі, то ми прагнемо побудувати холодильний центр, де будуть проводитися досліди, а фермери матимуть можливість зберігати там свою продукцію.

Ще один (і, мабуть, найважливіший зараз) інструмент для розвитку та стимулювання розвитку плодово-ягідного сектору – програма державної грантової підтримки для розвитку садівництва, ягідництва й тепличного господарства. За словами заступника директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України, селекціонера Олександра ЯРЕЩЕНКА, попри те, що за останні 20 років площі плодово-ягідних насаджень зменшувалися, завдяки застосуванню інтенсивних технологій виробництво в тисячах тонн зростало:

– Особливо показовим є 2022 рік. Так, динаміка збільшення нових насаджень впала майже вдвічі порівняно з попередніми двома роками. Але ж у країні війна, тому площа з новими насадженнями мала б наближатися до нуля. Проте минулого року українські фермери висадили понад 1000 гектарів нових насаджень! І це далеко не в останню чергу завдяки тому, що в Україні запрацювала ця грантова програма.

За рік її роботи уряд погодив 119 проєктів на суму понад 515 мільйонів гривень. Загальна площа заявлених насаджень сягає майже 1700 гектарів.

– Є й альтернативні програми підтримки сільгоспвиробників, переважно пов’язані з наданням останнім сезонних кредитів виробниками добрив та засобів захисту рослин. Однак ці програми стосуються лише виробників зернових, технічних та олійних культур. І, на жаль, галузь садівництва поки що не підпадає під дію цих програм, – зазначив Олександр Ярещенко.

• 

• 

Попри те, що виробничі компанії вирощують усе більше продукції, на полицях магазинів з’являється все більше імпортних продуктів із деяких традиційних для України категорій. Тому важливим є питання розвитку якісного бізнесу й інвестицій у доробку продукції, тобто в ті процеси, які дозволять торговельним мережам і споживачам отримувати продукцію належної якості, а виробникам – отримувати доступ до внутрішніх споживачів та експортувати свою продукцію, зазначив керівник аналітичного департаменту проєкту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Євген Кузін.

Найцікавішим, на думку аналітика, експортним сегментом на українському плодоовочевому ринку є яблука. А все тому, що, по-перше, велику частину яблук експортують саме виробники, які самі відповідають за свою якість. А по-друге, 80–85 % українських яблук експортують морем, що в умовах чорноморської блокади доволі складно.

– Але водночас наші яблука знаходять свій шлях на світовий ринок передусім завдяки своїй якості, а не ціні. І дуже часто на експорті українські яблука дорожчі, ніж польські. Загалом велику частку продукції з України експортують до країн Близького Сходу, ЄС, а також на Кавказ і в Центральну Азію, – зазначив Євген Кузін. – Поки що незначні обсяги експорту до країн Субсахарної Африки та Південно-Східної Азії, але те, що Україна вже представлена там, дуже важливо, адже це такі регіони у світі (разом з Близьким Сходом), де споживання яблука буде зростати, коли натомість у всьому світі воно поступово зменшується.

Водночас найбільш експортована у свіжому вигляді ягода України – лохина. Її експорт зростає, минулого року він досягнув рекордних 3 тисяч тонн і цього сезону, за попередніми підрахунками, буде встановлений новий рекорд – 4 тисячі тонн ягід.

Минулого року українські фермери висадили понад 1000 гектарів нових насаджень.

Суниця садова також займає чільне місце в структурі ягідного сектору України. За словами представника нідерландської фірми Fresh Forward BV Антона ДОВГАНЮКА, сезон суниці-2023 в Україні був відносно вдалий:

– Окрім погодних умов навесні, один з важливих викликів полягав у складній логістиці для експортерів. Загалом сезон почався з того, що Польща заборонила будь-який експорт, а коли ніби дозволила, то машини з товаром все одно стояли на кордоні впродовж 5–7 днів, що негативно впливало на якість продукції, особливо якщо на експорт спрямовували свіжоохолоджену ягоду. Але, крім проблемної логістики, заробляти в плодово-ягідному секторі стає важче ще й через війну та кліматичні зміни.

Тому зараз як ніколи важливо використовувати різноманітні рішення, які дозволятимуть досягати кращого результату, вищої продуктивності плантації та належної якості продукції. Власне, про них розповіла агроном-консультантка Ірина КОБРИНЕЦЬ:

– Коли ми говоримо про прості рішення, це не означає, що вони дешеві, але вони не вимагають від фермера надзусиль. Просто треба робити все поступово та правильно. Крім того, варто розуміти, що продуктивні рішення означають максимальну механізацію. Адже що менше фермер залежний від людського чинника, то прогнозованіше й ефективніше можна працювати.

• 

• 

Водночас ще більше різноманітних рішень потребує органічна технологія вирощування плодово-ягідної продукції. Про те, як ефективно та якісно вирощувати органічну лохину, під час свого виступу розповів спеціаліст компанії «Моноорганік» Богдан СЛУЦЬКИЙ. А представниця компанії KOPPERT Олена БОЛТОВСЬКА презентувала механізми для підвищення врожайності, якими часто нехтують.

В Україні зараз активно розвивається тепличне господарство та вирощування різни ягідних і овочевих культур у закритому ґрунті. Тому про екологекономічні передумови створення енергоощадних регульованих агроекологічних систем учасникам семінару розповів доктор сільськогосподарських наук, професор Білоцерківського національного аграрного університету Володимир ДУБОВИЙ.

Наприкінці семінару засновниця «Стійкої України» Фредеріка Вогель анонсувала подальші заходи, які відбуватимуться в межах проєкту, та закликала всіх разом своєю роботою наближати нашу спільну перемогу.

З питань співпраці з проєктом «Стійка Україна» звертайтеся до координатора:

Валерій Ляшинський + 38 067 501 17 64 info@stiyka-ukraina.com, www.stiyka-ukraina.com

Безкоштовно завантажити випуск журналу «Садівництво та Овочівництво. Технології та інновації» № 4-5 можна тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2023 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Все буде Україна!

Нагадуємо, триває передплата журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І.» на 2024 рік!  Журнал «Садівництво і Овочівництво. Технології та Інновації» містить актуальну інформацію про нові технології в овочівництві і садівництві, враховуючи вирощування фруктів, горіхів, ягід, винограду. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року 5 разів на рік.

Контакти для замовлення передплати:

• Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
• Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
• Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Назва комплекту	К–ть журналів у рік	Ціна комплекту за 2024р, грн	Ціна комплекту за 2023р, грн	Ціна комплекту за 2022р, грн	Ціна комплекту за 2021р, грн
Комплект №1 – повний. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І. / Горішник» – 5 шт. + Журнал «Ягідник» – 5шт + Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» – 2 шт.	12	1900	1300	1300	1100
Комплект №2 – АГРО. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І./ Горішник» – 5шт  + Журнал «Ягідник» – 5 шт	10	1500	1300	1300	1000
Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» 2 шт	2	400			450
Журнал «Ягідник» 5 шт	5	850	750	750	650
Журнал «Садівництво та Виноградарство. Технології та Інновації/Горішник» 5 шт	5	850	650	650	450
Каталог Beer Inside. Пивна мапа України	1	100