Не лише хміль і солод: інтелектуальна власність крафтової броварні

Головним Юридичним партнером XVII Beer&Craft Drink Forum: сильні броварні, сильні бренди, сильна Україна, традиційно виступає патентно-правова фірма «Пахаренко і партнери». Під час війни пивовар захищає не тільки пиво. Він захищає те, що дозволяє його пиву залишатися саме його пивом. Адже пляшку, банку, обладнання чи склад можна відновити.

А втрачений бренд, репутацію, унікальний дизайн або технологічне ноу-хау відновити набагато складніше.

В цьому матеріалі Головний Юридичний партнер медіа-групи «Технології та Інновації» фірма Pakharenko & Partners— одна з перших приватних IP-фірм і один із найсильніших гравців ринку юридичних послуг в сфері інтелектуальної власності (ІВ) — розкаже чому під час війни броварня має захищати не лише обладнання та запаси, а й те, що робить її пиво впізнаваним і продає його. Саме це значною мірою і є інтелектуальною власністю.

Тому для крафтової броварні ІВ — це не «юридична бюрократія після того, як бізнес уже запрацював». Це частина антикризової стратегії, збереження бізнесу під час війни та підготовки до його розвитку після війни.

Крафтове пивоваріння — це бізнес, у якому складно відокремити продукт від його творця. Успішне крафтове пиво — це не лише вода, солод, хміль і дріжджі. Це ще й назва, історія, дизайн етикетки, впізнаваний стиль, особлива рецептура, технологічні прийоми та репутація пивоварні.

Усе це поступово формує те, що сьогодні називають інтелектуальним капіталом бізнесу.

Особливо важливо це усвідомлювати під час війни. Броварня може втратити виробничі приміщення, змінити локацію, перенести виробництво, працювати з новими партнерами або навіть тимчасово зупинити виробництво. Але її головний нематеріальний актив — бренд, технології, репутація — може продовжувати працювати.

Саме тому інтелектуальна власність для крафтового пивовара — це не «юридичне питання на потім». Це частина стратегії збереження та розвитку бізнесу.

Що насправді потрібно захищати пивовару? Почнемо з простого запитання: що залишається у пивоварні, якщо забрати обладнання, пляшки, банки та склад? Залишаються назва, логотип, дизайн, рецепти, технологічні рішення, фотографії, рекламні матеріали, сайт, персонажі бренду, комерційні напрацювання та, найважливіше, репутація. І саме тут починається сфера інтелектуальної власності.

Назва броварні та назви сортів — це не просто красиві слова

Для крафтового пива назва може бути одним із найважливіших елементів бренду.

Пивовар витрачає роки на те, щоб споживач побачив певну назву на полиці чи в меню бару і одразу зрозумів, яке саме пиво перед ним.

Тому назву пивоварні, окремих сортів або пивних лінійок варто розглядати як потенційні торговельні марки.

Реєстрація торговельної марки дає правовласнику значно сильнішу позицію у разі появи схожого бренду на ринку.

І тут важливе правило: не варто чекати, поки хтось почне копіювати вашу назву.

Спочатку потрібно перевірити, чи можна її зареєструвати, визначити правильний перелік товарів і послуг та подати заявку.

Особливо це актуально перед серйозними інвестиціями в просування нового бренду.

Етикетка — це теж результат творчої роботи

Крафтові пивовари часто приділяють величезну увагу дизайну. Оригінальна етикетка може мати власну графіку, ілюстрацію, персонажа, шрифтове рішення, композицію та кольорову концепцію.

Але виникає практичне питання: кому належать права на цей дизайн? Якщо етикетку створив дизайнер-фрилансер, недостатньо просто заплатити за його роботу. Потрібно правильно врегулювати питання майнових прав інтелектуальної власності договором.

Інакше може виникнути парадоксальна ситуація: пивовар заплатив за дизайн, використовує його на тисячах банок, але не має належним чином оформлених прав на відповідний твір.

Оригінальний дизайн пляшки або банки також може бути активом

Якщо пивоварня створила особливу форму пляшки, банки, упаковки чи іншого виробу, варто оцінити можливість охорони такого рішення як промислового зразка.

Це особливо актуально для тих броварень, які прагнуть створити власний впізнаваний візуальний стиль, адже споживач часто впізнає продукт ще до того, як прочитає його назву.

А отже, форма та зовнішній вигляд продукції можуть мати комерційну цінність.

Рецепт: патентувати чи зберігати в секреті?

Це одне з найцікавіших питань для пивоварів. Унікальна рецептура або технологічний процес можуть бути важливою конкурентною перевагою. Але не кожну рецептуру доцільно патентувати. Іноді ефективніше забезпечити режим комерційної таємниці. Але для цього недостатньо написати на документі «конфіденційно».

Пивоварня повинна реально забезпечувати конфіденційність інформації:

визначити, яка інформація є комерційною таємницею;
обмежити коло осіб, які мають до неї доступ;
встановити правила зберігання інформації;
передбачити відповідні умови у трудових та цивільно-правових договорах;
врегулювати доступ до рецептури під час роботи з підрядниками та партнерами.

Тоді рецепт стає не просто «секретом пивовара», а належним чином захищеним бізнес-активом.

Не забувайте про авторське право

Фотографії пива, відео з виробництва, рекламні ролики, тексти для сайту та соціальних мереж, ілюстрації, музичні та інші творчі матеріали також можуть бути об’єктами авторського права.

Проблема виникає тоді, коли броварня активно використовує такі матеріали, але не знає, кому належать права. Наприклад, фотограф зробив чудову фотосесію нової лінійки пива. Пивоварня заплатила за фотосесію і використовує фотографії у Facebook, Instagram, на сайті та в рекламі. Але чи має вона право передавати ці фотографії рекламному партнеру? Чи може змінювати їх? Чи може використовувати безстроково?

Відповіді на ці питання краще визначити до, а не після виникнення спору.

Під час війни значення IВ тільки зростає

Війна змушує бізнес бути мобільним.

Броварня може перенести виробництво з одного регіону в інший, змінити виробничого партнера або почати випускати продукцію на іншому майданчику.

Але споживач очікує, що пиво під знайомим брендом залишиться тим самим продуктом.

Тому права на бренд і технологічні напрацювання повинні бути організовані таким чином, щоб вони не залежали від конкретної будівлі чи виробничого обладнання.

Обладнання можна перемістити. Бренд повинен залишитися з бізнесом.

ІВ може працювати на відновлення бізнесу

Є ще один аспект, про який пивовари часто не замислюються.

Інтелектуальна власність може мати значення не лише для захисту, а й для залучення інвестицій, партнерів та виходу на нові ринки. Умовно кажучи, інвестор купує не тільки варильний чан. Він може інвестувати у синергію складових: виробництво, торговельну марку, рецептури, дизайн, клієнтську базу, репутацію.

Чим краще оформлені ці нематеріальні активи, тим зрозумілішою є структура бізнесу.

А якщо броварня планує експорт?

Тут питання ІВ потрібно вирішувати ще до виходу на іноземний ринок. Назва, яка вільно використовується в Україні, може виявитися зареєстрованою іншою особою в іншій країні.

Тому перед експортом варто перевірити:

чи доступна торговельна марка;
чи немає конфліктних позначень;
у яких країнах потрібен захист;
хто буде власником прав;
чи потрібно реєструвати дизайн;
які договори необхідні з іноземними партнерами.

Інакше можна витратити значні кошти на просування бренду за кордоном і лише потім виявити проблему з правами.

І пам’ятайте головне

Не кожному пивовару потрібні десятки торговельних марок чи складний міжнародний портфель ІВ. Але кожному бізнесу варто знати, чим він володіє і що саме в цьому є інтелектуальною власністю, і що з цього потрібно захистити.

Почніть із захисту своєї назви, своїх унікальних знань, своїх прав на сорти та інші ключові активи. Ці невеликі кроки сьогодні можуть мати дуже велике значення для вашого бізнесу завтра.

А компанія «Пахаренко і партнери» завжди готова допомогти власникам броварень: отримати ефективний захист своїх інвестицій і зробити інтелектуальну власність частиною своєї бізнес-стратегії, зареєструвавши об’єкти права інтелектуальної власності. Звертайтесь до нас за фаховими послугами для прискорення процесу та сильнішого юридичного захисту! http://pakharenko.ua/