Слива для чорносливу: що треба знати садівникові

 Слива для чорносливу: що треба знати садівникові

Із кісточкових культур слива посідає особливе місце, передусім, для плодово-переробної промисловості завдяки цінним технологічним властивостям її плодів. Плоди сливи мають велике харчове значення, в них міститься значна кількість цінних для людини речовин – цукрів, кислот, азотних речовин, вітамінів.

До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2018 рік, внесено 14 сортів сливи. Варто зазначити, що 9 із 14 у реєстрі сортів cлив, придатних для поширення в Україні, є сортами селекції Дослідної станції помології ім. Л. П. Симиренка Інституту садівництва НААН. Це, зокрема, Окраса саду, Трудівниця Млієва, Волошка, Ода, Сентябрська, Оригінальна, Кантата, Пам’ять матері, Ненька. Слива – кісточкова культура, найбільш розповсюджена як в Україні, так і в світі. Найбільші площі сливових садів України зосереджені в Закарпатській та Хмельницькій областях. Найвища середня врожайність сливи з 1 га
площі насаджень у плодоносному віці зафіксована в Полтавській області – 21,5 т/га.

Враховуючи дослідження світової науки і практики, сушіння – це доступний і перспективний спосіб зберігання плодів. У процесі сушіння внаслідок втрати значної кількості води в плодах збільшується
вміст цукру, підвищується концентрація кислот та інших речовин, які мають надзвичайно велике значення в харчуванні людини. Завдяки випаровуванню води на 75-80% сушіння зменшує вагу плодів та обсяг продукції. Все це забезпечує зручність довготривалого зберігання і транспортування плодів. Враховуючи технологічні властивості плодів, слива цінна не тільки у свіжому вигляді, а й для плодово-переробної промисловості, зокрема, для виробництва чорносливу. В Україні обсяг виробництва сухофруктів незначний, тому більшість продукції імпортується з-за кордону. Основними імпортерами чорносливу в Україну є Іран, Таджикистан та Узбекистан.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Садовод из Ровненской области поделился секретом высоких урожаев

Для подовження терміну споживання плодів сливи застосовуються різні види технічної переробки, зокрема виготовлення чорносливу. Однак далеко не всі сорти, які використовуються в промисловому й аматорському садівництві, придатні для виготовлення цього якісного продукту. Виникає нагальна необхідність підбору відповідних сортів і форм сливи для забезпечення сировиною промислового виробництва чорносливу. Кращими для сушіння вважаються сливи з соковитим, м’ясистим м’якушем, з дрібною кісточкою, що добре відділяється, з високим вмістом сухих речовин. Масова часка вологи у чорносливі не повинна перевищувати 25%. Чорнослив відповідно до з ДСТУ 2435:2007 «Сливи сушені. Технічні умови» поділяють на перший і другий сорти.

ОСОБЛИВОСТІ СУШІННЯ СЛИВИ

Правильно висушені якісні плоди слив відповідних сортів – це цінний продукт переробки. Особливо ціняться сушені сливи з групи сортів угорки. Використовують для сушіння ренклоди та терносливи. Плоди угорок збирають для сушіння у споживчій стиглості. Ренклоди збирають на початку споживчої стиглості, коли плоди набирають смак, забарвлення та аромат, але мають тверду консистенцію.Перед сушінням сливи сортують за якістю, відбираючи пошкоджені, непридатні та нетипові за формою. Підготовка плодів до сушки включає миття, інспектування, калібрування. Для прискорення сушіння та запобігання розтріскування плодів сливи бланшують 2-4 хвилин гарячою водою з ополіскуванням холодною.

Сушіння чорносливу проводиться в 3 етапи:
1) на початку сушіння слив температура повітря в сушарці становить 40 °С;
2) прив’ялені плоди піддаються сушці при температурі 70 °С;
3) досушування плодів відбувається при температурі 90 °С.

Після кожного етапу сушіння чорнослив виймають з сушарки на 45-70 хвилин для охолодження продукту на повітрі з метою запобігання пересихання плодів. У процесі сушіння через 5-7 годин сливи, розміщені на ситах або деках, переміщують місцями для рівномірності сушки. Тривалість сушки становить 36-75 годин залежно від сорту та розмірів плоду.

Висушені сливи мають синювато-чорний (угорки) або коричневий (ренклоди) колір, м’якувату консистенцію. Для зберігання чорносливу використовують пакети з поліетиленової плівки, а також з паперу з подальшим фасуванням їх у ящики з гофрованого картону. Щоб продукт краще зберігався, його потрібно зберігати в сухому провітрюваному приміщенні.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Обрезка деревьев по-голландски приживается в Украине

Характеристика сортів сливи селекції Дослідної станції помології ім. Л. П. Симиренка Інституту садівництва НААН, які придатні для виготовлення високоякісного чорносливу.

Пам’ять матері. Ранньостиглий сорт, отриманий штучним запиленням гібридної форми №1259 сумішшю пилку сортів Широ Смомо, Рання Ріверса і Трагедія в 1959 році, насіння висіяне в 1960 році, відібрано елітний сіянець в 1972 році. Запатентовано та внесено в Реєстр 2008 року. Автори сорту – О. М. Шевченко, В. П. Ласкавий, В. В. Ласкавий. Плоди середні, одномірні, округлої форми. Середня маса плоду – 37,1 г, максимальна – 44,8 г. Основне забарвлення плоду жовте, покривне – розмитий червонувато-малиновий рум’янець у плодів технічної стиглості і до синьо-фіолетового в плодів повної стиглості. Шкірочка еластична,
середньої щільності, з легким восковим покриттям. М’якуш жовтий, ніжний, соковитий, напівхрящуватий, кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка свіжих плодів – 4,7 бала. Достигають плоди на початку першої – в середині другої декади серпня залежно від погодних умов року.

Кантата. Середньостиглий сорт, отриманий штучним запиленням сорту Ісполінська пилком сорту Волошка в 1972 році, насіння висіяне в 1973 році, елітний сіянець відібрано в 1981 році. Запатентовано та внесено в Реєстр у 2008 році. Автори сорту – В. П. Ласкавий, В. В. Ласкавий. Плоди крупні, середньої одномірності, овальної форми. Середня маса плоду – 43,2г, максимальна – 57,5 г. Основне забарвлення плоду зелене, покривне – фіолетово-буре. Шкірочка еластична, середньої щільності з сильним восковим покриттям. М’якуш жовтогарячий, соковитий, хрящуватий, кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка свіжих плодів – 4,6 бала. Достигають плоди на початку другої – в середині третьої декади серпня залежно від погодних умов року.

Трудівниця Млієва. Сорт середньопізнього строку достигання, отриманий штучним запиленням сорту Велетенська пилком сорту Волошка в 1973 році. Гібридне насіння отримано в 1974 році, елітний сіянець відібрано в1979 році. Запатентовано та внесено в Реєстр 2009 року. Автори сорту – В. П. Ласкавий, В. В. Ласкавий. Плоди крупні, одномірні, овально-видовженої форми. Середня маса плоду 43 г, максимальна –
55,1 г. Основне забарвлення плоду зелене, покривне – фіолетово-буре. Шкірочка еластична, середньої щільності, з середньої інтенсивності восковим покриттям. М’якуш жовтий, соковитий, хрящуватий, кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка свіжих плодів – 4,6 бала. Достигають плоди в середині – кінці третьої декади серпня залежно від погодних умов року.

Сентябрська. Пізньостиглий сорт, отриманий штучним запиленням сорту Угорка ажанська пилком сорту Угорка італійська в 1938 році, насіння висіяне в 1939 році, відібрано елітний сіянець в 1947 році. Автори сорту – І. Й. Ільчишин, О. М. Шевченко. Плоди овальної форми типу угорок. Основне забарвлення плоду зелене, покривне – фіолетово-буре із коричневими підшкірними рисочками. Середня маса плоду – 36 г, максимальна – 46 г. М’якуш світло-зелений, щільний, соковитий. Дегустаційна оцінка свіжих плодів – 4,5 бала. Достигають плоди в кінці першої – на початку другої декади вересня залежно від погодних умов року.

Оригінальна. Сорт середньопізнього строку достигання, отриманий шляхом відбору серед сіянців вільного запилення сорту Волошка. Гібридне насіння відібрано в 1983 році, насіння висіяне в 1983 році, елітний сіянець відібрано в 1992 році. Запатентовано та внесено в Реєстр 2008 року. Автори сорту – В. П. Ласкавий, В. В. Ласкавий. Плоди крупні, одномірні, округлої форми. Середня маса плоду – 41,3 г, максимальна – 57,8 г. Основне забарвлення плоду зеленувато-жовте, покривне – фіолетово-буре. Підшкірні крапки сіро-коричневі, добре помітні. Шкірочка еластична, середньої щільності з легким восковим покриттям. М’якуш жовто-зелений, щільний, соковитий, хрящуватий, кисло-солодкого, приємно освіжаючого смаку. Дегустаційна
оцінка свіжих плодів – 4,7 бала. Достигають плоди в кінці серпня.

Добра (№12456). Нова елітна форма середньопізнього строку достигання, отримана штучним запиленням гібридної форми №8143 пилком сорту Персикова в 1983 році, насіння висіяне в 1983 році, відібрано елітний сіянець в 1992 році. Автори сорту – В. П. Ласкавий, В. В. Ласкавий. Плоди крупні, одномірні, овальної форми. Середня маса плоду – 41,2г, максимальна – 56,3 г. Розміри плоду: висота – 44, діаметр у двох площинах – 38-40 мм. Основне забарвлення плоду – жовто-зелене, покривне – від червоно-бурого до темно-синього. Підшкірні крапки сіро-коричневі, добре помітні. Шкірочка еластична, середньої щільності з легким восковим покриттям. М’якуш жовто-зелений, щільний, соковитий, хрящуватий, кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка свіжих плодів – 4,7 бала. Достигають плоди в кінці серпня.

Оцінка нових сортів і гібридних форм сливи на придатність для виготовлення чорносливу є необхідною, вона дає можливість отримати продукт переробки з високим споживчими властивостями та тривалим терміном зберігання. Крім сортів сливи селекції Дослідної станції помології ім. Л. П. Симиренка, для виготовлення якісного чорносливу придатні вітчизняні та інтодуковані сорти. Це, зокрема, Угорка італійська, Угорка ажанська, Угорка ювілейна, Пам’ять Костіной, Ренклод Альтана, Стенлей, Тулеу грас, Чорнослив самаркандський.

Стенлей. Високоврожайний сорт американської селекції. Плоди великі, масою 40-45 г, покривне забарвлення – темно-фіолетове, основне – зелене. Форма плоду яйцевидна, м’якуш жовтий, з сильним ароматом, щільний. Смак солодкий з легкою кислинкою. Кісточка відділяється добре. Транспортабельність плодів дуже висока. Сорт придатний для виготовлення якісного чорносливу. Знімальної стиглості плоди досягають до початку вересня.

Угорка італійська. Сорт італійського походження. Один з найкращих десертних і технічних сортів пізнього строку достигання. Високоурожайний, на сіянцях аличі плодоносить на п’ятий рік після садіння. Плоди великі, масою 27-33 г, темно-синього забарвлення, з фіолетовим відтінком, соковиті, відмінного смаку. Кісточка середньої величини, відділяється легко. Плоди високої товарності та транспортабельності, універсальні у використанні, особливо цінні для виготовлення чорносливу. Достигають у 1-2 декадах вересня.

Тулеу грас. Сорт румунського походження. Дерево сильноросле, має обернено-пірамідальну крону. Плоди – класичні угорки, вагою 36-42 г, яйцеподібної форми, синього забарвлення. М’якуш білувато-жовтого кольору, щільний, смак відмінний. Один з кращих сортів для одержання високоякісного чорносливу. Урожай достигає в середині вересня.

Автор: Євгеній ПОСТОЛЕНКО, канд. с-г. наук, завідувач відділу захисту рослин та аналітичних вимірювань, Дослідна станція помології ім. Л. П. Симиренка Інституту садівництва НААН

Журнал «Садівництво»

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *