Українські виробники черешні не захищені від погоди та… держави

Минулого тижня Україну сколихнула новина, що виробники мелітопольської черешні (до слова, географічного бренду!) просто знищують свої врожаї у садах або зовсім не збирають їх, залишають плоди на деревах. «Ягідник» вирішив розібратися у цьому питанні та дізнатися, чи це справді так, поспілкувавшись з мелітопольськими виробниками.

Приватний підприємець Тетяна Вознюк розповідає, що вже другий рік поспіль черешневі сади навесні страждають від заморозків, а цьогоріч, окрім того, було багато дощів, через які з’явилися грибкові захворювання.

– Увесь наш урожай, а це практично 200 тонн, просто залишився у садах, на деревах… У нас є географічний бренд мелітопольська черешня, який успішно функціонує, проте цьогоріч виробникам все одно дуже складно, – нарікає Тетяна Вознюк. – Незважаючи на погодні умови, урожайність черешні дуже висока, проте весь урожай просто гниє на гілках, і зібрати його нереально. Наразі ми обробляємо сади від грибкових захворювань, аби хоч якось зберегти дерева та гілки на майбутній сезон.

Не безпроблемним виявився черешневий сезон і у фермерському господарстві «Атаман». Керівник підприємства Анастасія Димура розповідає, що в молодих садах ситуація склалася дещо краща, оскільки плоди черешні там трохи більші, через що вони більш затребувані та реалізовуються за вищою ціною.

– Так, ця черешня була не суперякості, але принаймні ми встигли вдало її продати. Проте на плоди менших розмірів (25 копійок) попиту немає взагалі, і посередники не хочуть купувати її навіть за низьку ціну, – зазначає Анастасія Димура. – Цьогоріч у нас була велика кількість дощів, ми намагалася рятувати сад препаратами, але останній дощ на останній черешні зіграв таку роль, що вона майже вся зіпсувалася і почала гнити. Тому товарну гарну черешню довелося просто залишити на гілках.

За словами керівника ФГ «Атаман», окрім погоди, від якої виробники не можуть захиститися, важливу роль відіграє держава, яка, на жаль, не те що не створює сприятливих умов для сільгоспвиробників, але ще й ставить палки у колеса.

– Минулого року імпорт черешні в Україну вперше за останні роки перевищив експорт! Для чого ввозити черешню в аграрну країну, де є багато своєї?! – дивується Анастасія Димура. – Звичайно, нам складно реалізовувати свою продукцію, адже закрилися певні ринки збуту… Але й закони, які зараз приймаються, зовсім не сприяють тому, щоб полегшити нам діяльність. Наші фермери вирощують якісний товар, Мелітопольська асоціація черешні та географічний бренд працюють «на ура», ми отримуємо гранти тощо… Але політична ситуація в країні все знецінює, на жаль.