ВІД ПЛОДУ – ДО ПРИБУТКУ: як перероблення фруктів на соки прямого віджиму збільшує рентабельність садівничого бізнесу

Сучасний український агробізнес постійно шукає нові способи збільшення прибутковості та диверсифікації виробництва. Один із найперспективніших напрямків – перероблення фруктів на соки прямого віджиму, що дозволяє не лише збільшити додану вартість продукції, але й ефективно використовувати некондиційну сировину. Про це детально під час свого виступу на XII Міжнародній науково-практичній конференції «Успішне садівництво і переробка: Кісточкові. Зерняткові. Горіхоплідні» розповів Олександр КАФЛЬОВСЬКИЙ – представник австрійської компанії Voran. Спікер поділився не лише теоретичними знаннями, але й унікальним практичним досвідом, розкривши ключові аспекти успішно го запуску переробного виробництва.

ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРЕРОБЛЕННЯ ФРУКТІВ

Перероблення фруктів на соки прямого віджиму має вісім основних переваг, які роблять цей напрямок особливо привабливим для українських фруктово-ягідних господарств.

– І перш за все це диверсифікація вже наявного бізнесу, тобто якщо у вас є стільчик з трьома ніжками, то йому можна додати четверту ніжку. Коли три не працюють, четверта може спрацювати, – пояснив Олександр Кафльовський, підкреслюючи важливість розподілу ризиків у сучасному агробізнесі.

Крім того, критично важливим фактором є зниження залежності від кон’юнктури ринку свіжих плодів, що особливо актуально в умовах високої волатильності цін.

– Якщо цього року ціна на плоди низька, то завдяки переробленню можна виготовити сік прямого віджиму, ціна на який стабільніша, – зазначив експерт, додаючи, що така стабільність особливо важлива для планування фінансових потоків господарства.

До того ж термін зберігання переробленої продукції кардинально змінює логістичні можливості підприємства.

– Тобто якщо ми зберігаємо врожай у холодильниках, то постійно витрачаємо гроші на електроенергію та обслуговування. А плоди у вигляді соку при температурі 20 °С без жодних додаткових вимог можуть зберігатися до двох років, – наголосив Олександр Кафльовський.

Також важливо, що безвідходність виробництва відкриває нові можливості для монетизації продукції, яка раніше вважалася збитковою. Наприклад, некондиційне яблуко, грушу чи ягоду не можна реалізувати на свіжому ринку за рентабельною ціною. Натомість у вигляді соку цей продукт має зовсім інший вигляд і ціну.

Актуальність цієї проблеми яскраво підтверджується досвідом українських виробників. Як зазначила співзасновниця фермерського господарства «Валентина» Інна СЕМЕРОГ, яблуко другого сорту продати дуже важко:

– Причому навіть за низькою ціною. Тому що люди, які хочуть купувати якісний товар, готові за це платити. Тому перероблення – це чудовий варіант для створення доданої вартості.

Економічна ефективність виробництва демонструється на конкретних цифрах. За розрахунками Олександра Кафльовського, літровий яблучний сік прямого віджиму при роздрібному продажу коштує близько 70 гривень, тоді як його гуртова ціна становить 50–60 гривень за літр.

Водночас структура собівартості чітко показує, що основну частину витрат становить сировина, друге місце займає упакування, а решта витрат розподіляється між енергоносіями, працею та амортизацією обладнання. При цьому найбільшу рентабельність дає продукція в малій тарі, що компенсує додаткові витрати на упакування та логістику.

Вітаємо компанію VORAN зі славетним 100-річним ювілеєм! Ваша історія – це століття невтомної праці, розвитку та впевненого руху вперед. Ви змогли зберегти найкращі традиції та водночас впровадити сучасні технології, довівши, що стабільність і новаторство можуть йти пліч-о-пліч. Від імені Медіа-групи «Технології та інновації» дякуємо вам за співпрацю! Бажаємо нових звершень, міцної команди, ще більших ринкових успіхів і натхнення на наступні перемоги. Хай кожен наступний рік приносить вагомі здобутки, а ім’я Voran і надалі асоціюється з якістю, надійністю та лідерством!

• 

ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА СОКІВ ПРЯМОГО ВІДЖИМУ

Філософія виготовлення соків прямого віджиму принципово відрізняється від масового промислового виробництва та базується на принципі максимального збереження природних властивостей сировини.

– Філософія компанії Voran полягає в тому, щоб мінімально втручатись у природу. Природа дала нам усе, що потрібно для збереження. Тому в соки прямого віджиму не потрібно додавати ні води, ні кислот, ні цукру, ні будь-чого іншого, – наголосив Олександр Кафльовський.

Технологічний процес виготовлення таких соків характеризується мінімальним часом від подрібнення фрукта до упакування готової продукції.

 – Так, від подрібнення фруктів до упакування соків у bag-in-box чи в скло має пройти найменший термін. І нічого додавати не потрібно, – пояснює експерт, наголошуючи на важливості швидкості процесу для збереження вітамінів і мінералів.

Компанія Voran принципово відмовляється від використання будь-яких штучних добавок, зокрема і ферментів, для збільшення обсягу готового соку. Водночас класифікація готової продукції від повідає міжнародним стандартам, тому такі соки класифікуються як NFC (not from concentrate).

Технологія пастеризації, а не стерилізації, – це ключовий елемент збереження корисних властивостей сировини.

 – Ми не вбиваємо все, не стерилізуємо наш продукт, натомість ми його пастеризуємо. Якась частина бактерій залишається, але вона в такому стані, що не може далі розростатися та розвиватися, – пояснив Олександр Кафльовський експерт, додаючи, що це вимагає особливо ретельного дотримання санітарних норм.

Важливо, що обладнання Voran постачається як комплексне рішення – технологія та, власне, устаткування. А гнучкість технологічних рішень дозволяє адаптуватися до різних обсягів сировини та потреб ринку. Експерт наголосив, що обладнання підбирається індивідуально залежно від обсягів сировини та запланованого виробництва.

• 

• 

ВИМОГИ ДО СИРОВИНИ ТА ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Якість сировини – це фундаментальний фактор успіху виробництва соків прямого віджиму, що визначає всі подальші характери стики готової продукції.

 – З чого б ми не робили сік, який би продукт не був, головне – це сировина і те, наскільки вона якісна. Адже з якісної сировини ви отримаєте якісний сік, – наголосив Олександр Кафльовський.

Критерії відбору сировини для перероблення істотно відрізняються від вимог до продукції для свіжого ринку. Так, перш за все продукт має бути здоровий, тобто без хвороб чи шкідників, якісний і незіпсований.

Натомість зовнішній вигляд фруктів у цьому випадку жодної ролі не відіграє, тому це відкриває нові можливості для ефективного використання плодів з незначними дефектами. Контроль якості має бути комплексним та багаторівневим, переконаний Олександр Кафльовський:

– Гігієна дуже пов’язана з якістю готового продукту. І гігієна передбачає не тільки чисте обладнання, чистих працівників і чистий цех. Має бути чиста та якісно помита ще й сировина. І в цьому випадку гігієна працює в комплексі.

Особливості технології пастеризації вимагають особливо ретельного дотримання санітарних норм на всіх етапах виробництва. Так, інколи можна зекономити пів години на митті обладнання, але потім отримати велику проблему у вигляді бомбажу. Тому технологія виготовлення соків від компанії Voran передбачає дуже високі вимоги до гігієни всього процесу.

Стандартизація процесів вважається ключовою для забезпечення стабільної якості продукції. Кожен етап виробництва має свої чіткі параметри та контрольні точки, недотримання яких може призвести до браку всієї партії продукції. А сезонність сировини потребує особливого підходу до планування виробництва.

ДОСВІД КОМПАНІЇ VORAN: ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ

Столітній досвід компанії Voran підтверджується не лише теоретичними розробками, але й практичним застосуванням технологій у різних країнах світу. Під час свого виступу Олександр Кафльовський поділився власним унікальним досвідом:

– У мене була своя лінія з виробництва соку у Вінниці, тому я проходив усі етапи створення цього продукту. У нас не було ні садів, ні своїх фруктів – нічого, але ми виготовляли повну лінійку всіх фруктових і овочевих соків. І ми на цьому заробляли. Тому якщо хтось буде казати, що це невигідно, а я неодноразово чув такі висловлювання, то я можу з впевненістю сказати, що це вигідний бізнес. І ми заробляли, коли навіть не мали власної сировини.

Успішність технологічних рішень Voran демонструє досвід українських виробників. Співзасновниця ФГ «Валентина» Інна Семерог розповіла, що устаткування компанії Voran використовує з 2016 року:

– Ми купували його вживаним, а нещодавно оновили нашу лінію новим пастеризатором. Певний час ми працювали на аутсорсі, але коли обсяги виробництва сягнули 80 тонн на рік, ми таки придбали власне обладнання від Voran. І так склалися так події, що ми придбали вживану повністю укомплектовану лінію для виготовлення соків прямого віджиму. Тому зараз у нас побудований виробничий процес таким чином, що ми продаємо виробляємо соки під власною торговою маркою, для власного продажу, а також переробляємо сировину іншим фермерам.

І масштаби поширення технології виготовлення соків прямого віджиму вражають. За словами Інни Семерог, за останні вісім років з майданчика фермерського господарства понад 10 компаній придбало свої лінії. Це, зокрема, компанії «Грінголд», «Тетяна 2011», «Радішка», «Сквирянка», агрофірма «Колос» тощо.

Важливою особливістю підходу компанії Voran є постійний супровід проєктів, зазначила Інна Семерог:

– Ми безмежно вдячні не лише за обладнання, а й за цей супровід, який Олександр нам постійно надає.

• 

РИНКОВІ ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПОЗИЦІЮВАННЯ ПРОДУКЦІЇ

Соки прямого віджиму займають особливу преміальну нішу на ринку, що кардинально відрізняється від масового сегмента концентрованих соків.

– Наш продукт – досить нішевий, адже він не продається у великій кількості. Він не може коштувати, як соки промислових виробників, – наголосив Олександр Кафльовський.

За його словами, стратегія позиціювання має базуватися виключно на якості, а не на конкурентній боротьбі за допомогою ціни:

– Сік прямого віджиму повинен продаватися дорого, але людина, яка купує його, має відчувати цю якість. Вона повинна відчувати різницю та розуміти, за що саме вона переплачує. І ніколи не йдіть на компроміс з цим питанням, адже як тільки ви знизите свою планку якості, ви програєте.

Географічна стратегія розвитку має передбачати поступове освоєння ринку, починаючи з найближчих територій, вважає експерт. Тобто треба спочатку продавати у своєму місті чи у своїй області, працюючи за таким принципом, за яким працюють європейські виробники. Так, у Європі регіональний виробник продає товар у своєму регіоні.

Водночас критичним елементом успішної стратегії є близькість до кінцевого споживача.

– І моя порада виробникам соків прямого віджиму: будьте ближчими до споживача. Дуже часто виробники, коли збільшують свої масштаби, починають бігти у великі мережі, щоб продавати свою продукцію в супермаркетах по всій Україні. А дуже часто це не правильна стратегія, адже знаючи всі вимоги великих торговельних мереж, їхні вимоги до доставлення, логістики тощо, можна створи ти собі зайві проблеми.

Лише поетапний підхід до розширення ринку забезпечує стабільне зростання.

 – Адже коли люди будуть вас знати, будуть вас любити та будуть вас поважати, тоді ви можете розширюватися та масштабуватися. Але перш за все треба завоювати любов споживачів у своєму регіоні, – переконаний Олександр Кафльовський.

За його словами, ефективною є стратегія синергії з наявними каналами збуту. Наприклад, коли фермер продає свої фрукти якійсь мережі та додає до свого асортименту ще й сік.

 – І можна просто написати, що це ті самі яблука, лише у вигляді соку, – пропонує практичне рішення представник компанії Voran.

Диверсифікація упакування – ключовий фактор збільшення свого прибутку. Виробники часто вагаються, яку саме тару для соку обрати.

– І я завжди рекомендую обирати всі можливі об’єми тари. Навіть якщо в тарі 0,3 літра продається найменше соку, то саме на цей варіант потрібно ставити найбільшу маржу. Адже зазвичай виробники заробляють продажею у малій тарі на маржі, а реалізацією соку у великій тарі – на об’ємі, – поділився досвідом Олександр Кафльовський.

Саме тому сегментація ринку передбачає як B2C (продаж кінцевому споживачу), так і B2B (продаж іншим виробникам для подальшої переробки як сировину для їхніх продуктів) напрямки. За словами експерта, цей бізнес не тільки для формату B2C:

– Наприклад, ми свого часу досить непогано заробляли на тому, що продавали виноробам чи іншим бізнес-клієнтам просто свій сік для подальшого перероблення у бочках об’ємом 220 літрів чи навіть більше.

Крім того, виготовлення соків прямого віджиму відіграє важливу роль у брендингу та створенні власної торгової марки для розроблення довгострокової стратегії. Загалом рентабельність виробництва соків прямого віджиму пряму залежить від об’єму упакування та способу реалізації.

– Це допомагає створити додатковий імідж. У кожного є своя торгова марка і кожен хоче просувати. Але ж на кожному яблучку не наклеїш свій логотип, але зобразити його на кожній упаковці соку можна, – пояснив експерт переваги напрямку перероблення.

Читайте також: Voran: інноваційне обладнання для успішного бізнесу

ФІНАНСОВІ Й ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ СОКІВ ПРЯМОГО ВІДЖИМУ

Структура собівартості виробництва соків прямого віджиму має свої чіткі особливості, які критично важливо розуміти. Так, основну частину собівартості займає сировина, а на другому місці – пакування.

Однак кожного року ціни на сировину кардинально змінюються та залежать від низки причини: погодних умов, ситуації на ринку, врожайності тощо. Крім того, важливу роль відіграє вартість логістики й інші витрати.

– Так, як я уже зазначав, найбільша рентабельність має бути в найменшому пакуванні, тому що працювати з такою тарою потрібно найбільше, та й продавати її найскладніше. Тому в цьому бізнес працює така модель: що більше пакування, то менша рентабельність, – пояснив логіку ціноутворення Олександр Кафльовський.

Крім того, важливий організаційний принцип полягає у правильному оцінюванні власної сировини для внутрішніх розрахунків.

– Так, навіть якщо ви будете виготовляти сік, все одно потрібно рахувати вартість вашої сировини для вашого ж перероблення. Тобто фермер не може ж її безплатно собі віддавати, і якщо ринкова ціна на некондиційне яблуко 10 гривень за кілограм, то ви купуєте його ж у себе ті за самі 10 гривень, – пояс нив Олександр Кафльовський.

За його словами, також важливо, що з допомогою соку можна створити лінійку похідних продуктів:

– Так, якщо у вас є сік, то це основа для виробництва інших похідних продуктів – сидру, кальвадосу тощо. Крім того, неабиякий потенціал є і в створенні унікальних мікс-продуктів. Так, мікси – це дуже цікава річ. Скільки б у світі не було виробників, кожен з них має щось унікальне. Хтось зміксував одне з іншим, а в результаті вийшло таке, чого в іншого немає. І саме це дає цікаві результати, які споживач може купити тільки у вас, – наголосив представник компанії Voran Олександр Кафльовський.

ПРЕДСТАВНИЦТВО В УКРАЇНІ:

вул. Предславинська, 30, оф.17

03150 м. Київ

тел. +38 (067) 446-99-73

тел/факс (044) 528-92-71

voran.kiev@gmail.com

www.voran.at

www.voran.com.ua

• 

Більше цікавої інформації читайте у новому випуску журналу, який можна безкоштовно завантажити на сайті.

Нагадуємо, що можна придбати друкований примірник журналу, оформити передплату на 2025 рік  або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Ірина Петронюк, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Для охочих передплатити друковану версію журналу, нині триває АКЦІЯ– до кінця вересня встигніть оформити передплату на 2026 рік на комплект із восьми номерів: чотири екземпляри журналів «Садівництво і Овочівництво. Технології та Інновації» та чотири журнали «Ягідник» за ціною 2 тис. грн. Заощаджуйте до -15% та скористайтеся вигідною пропозицією на фахові вузькоспеціалізовані видання.