Обрізка яблуні: коротко про основне

Обрізка – важливий етап догляду за яблуневим садом, мета якого полягає у тому, аби розробити структуру дерева, яка витримає вагу плоду, створити баланс між вегетативним ростом і ростом плодів, а також запобігти затіненню верхівкою дерева нижньої частини дерева. Формування починається, коли дерево тільки посадили, і триває протягом усього життя дерева. Традиційні підходи до вирощування яблунь передбачають створити формування дерева у формі парасольки, що дає велику кількість вертикальних пагонів на верхівках, які потрібно видаляти щороку. Кращий підхід – надати дереву конічну або різдвяну форму, де верхівка як у ялинки вузька порівняно з нижньою частиною, пише на своїй сторінці у фейсбуці садівник Олексій Сорока.

– Цілі обрізки дерев полягають у видаленні будь-якої пошкодженої або хворої порослі, підтриманні нових пагонів, які мають оптимальний вік плодоношення та розташування, і збереженні форми дерева відповідно до бажаної форми у початковій підготовці. Обрізка повинна бути спрямована на досягнення балансу між вегетативним і репродуктивним ростом. Вегетативне зростання необхідне для розвитку великої площі листя для підтримки плодів, а також для розвитку нової деревини, – пише Олексій Сорока.

Репродуктивне зростання (плід) – це кінцева мета плодового дерева. Однак надмірно велике навантаження плодами ризикує поламати гілки, схиляє дерево до дворічного плодоношення та втрачає необхідний вегетативний ріст.

Є кілька поширених типів гілок і ситуацій, які трапляються на дорослій яблуні, а також є декілька різних зрізів при обрізці. Під час обрізки садівник рекомендує завжди використовувати гострі інструменти, які залишать чистіші порізи та зменшать ризик інфікування.

– Загалом дерева ростуть, щоб зберегти баланс між корінням і гілками. Обрізка впливає на цей баланс, і дерево реагує передбачувано на видалення гілок. Видалення гілок під час сезону спокою порушує баланс, так що дерево має більше запасів коренів, ніж необхідно для наявної крони, і цей надлишок енергії сприятиме додатковому новому зростанню наступного сезону. Як наслідок, обрізка, коли дерево перебуває в стані спокою, має тенденцію до підвищення сили дерева. Протягом літа дерево активно росте, і видалення гілок призведе до вилучення ресурсів, що призведе до зниження життєвої сили дерева. Як літня обрізка, так і обрізка в період спокою мають своє місце в догляді за садом, – пише Олексій Сорока.

Під час посадки дерева потрібно знати бажану кінцеву форму дерева та прорахувати заздалегідь, яку послідовність зрізів потрібно буде зробити, перш ніж почати різати.

– Уявіть, як виглядатиме дерево, коли гілку буде видалено. Пам’ятайте, що обрізка є постійною. Ріст по всьому дереву неоднаково інтенсивний. Вертикальний ріст, особливо у верхній частині дерева, дуже енергійний і має незначний потенціал плодоношення. Гілки, які ростуть нижче горизонталі, мають низьку силу і менший плодоносний потенціал. Гілки, розташовані горизонтально або трохи вище горизонталі, мають достатню силу і дуже велике плодоношення. Ці різні рівні сили росту диктують, які зрізи варто робити. Важливо розуміти різні типи зрізів. При обрізанні яблунь використовуються три основні типи зрізів: головні, проріджувальний або оновлювальний. Зріз на пень (або відведення назад) передбачають видалення верхньої частини гілки назад до бічної гілки або бруньки. Ці зрізи зазвичай стимулюють інтенсивний новий ріст безпосередньо під зрізом. Проріджуючий зріз видаляє весь пагін або гілку аж до місця з’єднання з основною бічною гілкою, і він є менш стимулюючим, ніж головні зрізи, – пише садівник.

Зрізи для проріджування не призводять до значних змін у характері росту, скоріше вони призводять до перенаправлення росту пагонів на наявні гілки. Проріджування має бути плавним і в районі гілки, щоб повністю видалити гілку, але звести до мінімуму оголену деревину. Нерівні порізи, які залишають пегьки або корчі, заживають повільніше і можуть стати джерелом проникнення хвороб. Стрижневий зріз – це тип оновлюючого зрізу та техніка обрізки, при якій гілка видаляється, але пень залишається. Пень потрібно обрізати так, щоб нижня сторона була довшою за верхню, щоб стимулювати розвиток нового пагона з нижньої сторони стовбура. Цей пень дасть один або кілька нових пагонів. Пагони, що виходять з нижньої сторони пенька, матимуть широкий кут проміжку, що призводить до міцного з’єднання з центральним провідником або каркасом, і, як правило, буде рости під кутом, оптимізованим для виробництва плодів.

– Якщо кілька нових гілок походять від зрізу, виберіть одну гілку, щоб залишити її, поки новий ріст ще соковитий, видаліть усі інші пагони та розправте щойно вибрану гілку за потреби. Використовуйте надріз, щоб замінити плодову гілку, яка знаходиться в правильному місці, але може знадобитися замінити її через поганий кут гілки, хворобу чи пошкодження, або для створення нової плодової деревини. Бічні гілки не повинні перевищувати половини діаметра центрального провідника, – рекомендує садівник. – Обрізайте яблуні до форми конуса або піраміди. Ця форма забезпечує добре проникнення сонячного світла, мінімізує непродуктивні зони в кроні, і більшість плодів розвивається низько на дереві, тому до них легше дістатися. Досягніть цієї форми, привчивши дерево до центрального провідника з горизонтальними гілками. Деякі сорти яблунь природно прагнуть до цієї форми з лише незначними коригуваннями щороку, а інші потребують ретельного тренування та обрізки, щоб досягти успішний центральний провідник.

Після встановлення форми і коли дерево почне плодоносити, потрібно підтримувати центральний провідник та форму, яка забезпечить добре проникнення світла. Загалом варто заохочувати гілки, які ростуть назовні, і видаляти ті, що ростуть до центру дерева, щоб покращити проникнення світла в центр дерева.

Під час обрізки варто починати з великих надрізів. Зазвичай вони включають будь-які гілки, які могли зламатись у попередньому році, зрізи, необхідні для обмеження росту верхівки або запобігання перекриття низькими бічними гілками щільно посаджених поруч дерев.

– Коли дерева досягають бажаної висоти, завжди виникає спокуса зрізати верхівку дерева, намагаючись зберегти коротке дерево. Цей зріз є головним зрізом і призводить до інтенсивного росту кількох пагонів у верхівці дерева. Цього можна уникнути, дозволивши плодам зав’язуватися на верхівці дерева. Вага фрукта буде нахилятися над верхньою частиною центрального провідника, зменшуючи силу плоду. Пам’ятайте, що після обрізання великих гілок дерева зазвичай дають водяні паростки (сильні вертикальні пагони) там, де був зроблений зріз. Видаліть їх, зірвавши, поки вони ще соковиті, наприкінці весни – на початку літа. Відривання їх призводить до меншого відростання, ніж їх видалення під час сплячої обрізки. Укорочуючи бічні гілки, щоб уникнути перекриття, не робіть головні зрізи, оскільки це стимулюватиме додатковий інтенсивний ріст біля кінця зрізаної гілки. Скоріше зробіть проріджуючий зріз, який видалить гілку назад до основного паростка. Далі видаліть небажані менші гілки або полийте паростки, які не були видалені під час літньої обрізки. Пагони та гілки, зрізані з дерев, слід видалити з ділянки, оскільки вони можуть бути притулком для комах і хвороб. Обрізка може здатися складною, але при уважному ставленні до деталей і щорічній обрізці ви отримаєте компактне, ефективне дерево, яким легко формувати та збирати врожай, – написав Олексій Сорока.

Читайте також: Як розвивається українське садівництво в умовах воєнного стану?

Садівник з Ніжина вирощує мініківі української селекції