Персики та абрикоси: як виростити гарний урожай в умовах невеликого господарства

 Персики та абрикоси: як виростити гарний урожай в умовах невеликого господарства

Соковиті, привабливі, смачні, червоні й жовтобокі, м’ясисті, але з приємною кислинкою. Так розповідає про свої персики та абрикоси Микола ПАВЛИК, власник СФГ «КОЛІНЗ». Як правильно організувати процес вирощування фруктів, щоб у результаті отримати великі, якісні, гарні плоди – читайте далі в репортажі.

СФГ «КОЛІНЗ» можна назвати господарством традиційних технологій. Про чимало агротехнологічних процедур Микола дізнався ще зі старих книг агрономів, не менше їх перевірив самотужки на деревах, сформувавши свій список законів і правил догляду за деревами.

– Своє господарство я заснував 1997 року в невеличкому містечку Борщів Тернопільської області. На 10 гектарах землі спочатку частину землі відвів під вирощування саджанців яблунь, тоді на цю культуру був попит і чималі ринки збуту. А решту зайняли під
сівозміну. Щороку ми вирощували до 100 тисяч саджанців молодих дерев, реалізовували фактично весь обсяг і мали великий попит на свою продукцію, – пригадує фермер. – Із часом попит на яблука та саджанці почав падати. Нині спостерігаю перевиробництво яблучної продукції на ринку, а частина фермерів узагалі змушена продавати зібраний урожай за ціною, нижчою, ніж собівартість продукту, чи віддавати фрукти на переробку. Свої старі насадження теж планую корчувати й переробляти на щепу, а поки що вивчаю нові перспективи і можливості.

Утім, окрім яблук господар висадив у своєму саду по гектару персиків та абрикосів. Спочатку це були експериментальні ділянки, але тепер Микола Павлик вбачає у
них велику перспективу:

– Перші саджанці персиків я завіз на свою ділянку ще приблизно 30 років тому. Тоді обрав чимало сортів, але, на жаль, деякі з них не пережили міцних морозів. З тих трьох, що залишились, я почав самостійно виводити нові форми та експериментувати з доглядом і обрізками. Оскільки клімат змінюється, вирощувати і персики, і абрикоси можна вже у більш північних районах України. Це значно економить час на логістиці та відкриває нові можливості для фермерів цих регіонів. Утім, навіть сьогодні будь-який сорт персика, завезений з іншого регіону, має пройти акліматизацію в саду – показати свою стійкість до погодних негараздів, хвороб і шкідників.

Перші сорти персиків у господарстві Миколи Павлика були дуже соковиті, м’ясисті та надзвичайно насичені кольором і смаком. Реалізувати такий продукт необхідно було за добу – вже за 24 години фрукти втрачали свій вигляд та підходили хіба що для переробки. На жаль, ще кільканадцять років тому галузь переробки фруктів була не дуже популярною та й не дуже доступною для дрібного фермера. Тому від розведення і вирощування таких сортів садівник відмовився, хоча й каже, що саме такий персик є ідеальним для приготування пюре чи соків.

Нині ж, коли попит на переробку фруктів росте, Микола Павлик задумався над тим, а чи не повернутись до вже перевірених сортів.

– Згодом ми зробили ставку на сорти канадської, американської селекції – такі, що вирізняються лежкістю. Потім я вивчав сорти українських селекціонерів, найстійкішим до хвороб були Дністровський, Славутич, Сочний. Чимало сортів вивів сам для себе, але не реєстрував їх. Час не стоїть на місці, і фактично щороку нам пропонують нові культури, серед яких можна завжди обрати те, що тобі та твоєму споживачеві припаде до душі, – розмірковує фермер.

СТИМУЛЮВАТИ ВРОЖАЙ ДОПОМОЖЕ ОБРІЗКА

Фермер розповідає, що іноземні спеціалісти часто розповідають про узагальнені властивості певного сорту, проте кожна кліматична зона і навіть окремий сад мають свої особливості та власний мікроклімат:

– Приміром, українські весни сирі і холоді. Саме в такий період найшвидше розвиваються грибкові хвороби, особливо монілії, дуже небезпечні для абрикоса. Крім того, чимало фахівців наголошує на необхідності весняної обрізки. Але в кліматичних умовах Західної України таку обрізку проводити вкрай недоцільно, тому що спори грибка можуть потрапити в дерево через свіжі рани і вражати його. У результаті так можна втратити частину насаджень.

Зважаючи на це, фахівець радить застосовувати для персиків та абрикосів лише літню обрізку, яку варто починати з кінця травня й проводити по серпень. У цей час, уточнює, можна формувати крону із закладкою плодових утворень:

– Абрикос – це сильноросла культура. Але якщо в саду немає відмінних умов для її росту (наприклад, шпалери), то її ріст можна стримувати завантаженням плодових гілок. За вегетаційний період абрикос проходить три хвилі росту. Наприкінці травня, коли гіл ка досягає 30 і більше сантиметрів у довжину, її треба обрізати фактично на третину. Потім, через місяць, обрізати ще наполовину, і закінчити обрізку я раджу в серпні невеликим вкорочуванням. Таким чином на кожному сантиметрі закладаються плодові утворення і зменшується габітус крони. Крім того, такий метод дозволяє пробудити плодові бруньки і провести регенерацію дерева. Фактично грамотна обрізка абрикоса й формування кущоподібної крони допомагають збільшувати врожай та стримувати ріст дерева.

Якщо у звичайних умовах абрикос дає врожай на шостий рік, то за допомогою такої обрізки перші фрукти можна збирати вже на другий-третій рік після висадки. Але якщо насадження промислові, то необхідно формувати крону веретеном, адже там буде і шпалера, і накриття. А ось приватним садівникам простіше буде доглядати за деревом з кущоподібною кроною – вона пропускає більше світла і допомагає краще боротись зі шкідниками.

Повний текст статті можна прочитати у друкованій версії журналу. Переглянути зміст і замовити її можна тут.

Світлана МЕЛЬНИК

Оформити передплату журналу «Садівництво і Виноградарство: Технології та Інновації» можна за телефонами:
+38 (0362) 60 88 21,
Альона Данчук, тел.: +38 097 65 43 126
Анна Панкратенкова, тел. +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Лариса Товкач, тел.+38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Ірина Калюжна, тел.: +38 096 458 76 82, reklama.nti@ukr.net
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692
або надіслати заявку на e-mail: sad2017@ukr.net

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.

Журнал «Садівництво»

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *