Розвиток мигдалевих садів в Україні. Реалії та перспективи

Мигдаль – одна з найбільш перспективних культур у горіховому бізнесі, вагома перевага якої – можливість повноцінно рости й давати хороший урожай в умовах жаркого і посушливого літа, особливо в південних регіонах України. Тому закладання мигдалевих садів – це один із найбільш перспективних способів диверсифікації сільського господарства в умовах кліматичних змін.

Про реалії та перспективи мигдалевих садів в Україні, а також про закладання мигдалевих садів як спосіб диверсифікації традиційного рослинництва в умовах зміни клімату розповіли віцепрезидент Української горіхової асоціації Василь БАБАНСЬКИЙ та завідувачка кафедри садівництва, виноградарства, біології та хімії Одеського державного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук, доцентка Світлана ПЕТРЕНКО під час першого науково-практичного семінару «Коли цвітуть мигдалеві сади», що відбувся 9 квітня цього року в місті Болград.

З ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ

Мигдаль в Україні з’явився дуже давно, про що свідчать пам’ятки давньої літератури. Ще на початку ХХ століття відомий селекціонер барон Олександр Стюарт рекомендував поширити мигдаль у центральних і південних районах Бессарабії, про що він стверджує в роботі «Плодівництво Бессарабії» – спеціальному виданні Імператорського товариства плодівників Росії.

У середині ХХ століття (1969 рік) у книзі «Горіхоплідні деревні породи» видатний вчений, лауреат Державної премії, людина, яка присвятила все своє життя мигдалю, Андрій Ріхтер настійно рекомендує закладати промислові мигдальні сади на півдні України і в Молдові.

Тому тема вирощування мигдалю не нова, проте забута.

ПЕРЕДУМОВИ

Майже за 30 років середньорічна температура в Україні піднялася на 2 градуси. За стандартом вона повинна бути 7,8 °С, а є 9,5 °С. Унаслідок цього кліматичні зони змістилися на 200 кілометрів на північ. Таким чином, територія вирощування мигдалю значно збільшилася.

Надзвичайно висока температура стала переважати над помірною. Опадів дуже мало. Зокрема, за даними Херсонської обласної
кліматичної станції, середня кількість опадів за січень – жовтень 2020 року становила 206,8 мм.

Читайте також:
Як формується ціна на фундук?

Усе це внесло серйозні корективи у традиційне зернове виробництво, особливо на півдні країни. За останні 20 років суттєво скоротилася рентабельність зернового виробництва (була 48%, стала 22%). А в деякі роки врожай майже повністю втрачають. У зв’язку з цим Українська горіхова асоціація спільно з видатними вченими-кліматологами, ґрунтознавцями, мікробіологами розробили три перспективні альтернативні напрями розвитку агробізнесу: волоський горіх, фундук і мигдаль.

– Уже третій рік поспіль промислові горіхові сади займають майже половину площі всіх садів країни, закладених із державною підтримкою (2018-20 роки – 4303 гектари горіхових садів, або 47% від усієї площі закладених садів). Горіхова галузь експортноорієнтована та постійно нарощує показники експорту. Вже кілька років надходження валюти від експорту горіхів становлять більш як половину валютних коштів, що надійшли від продажу всієї продукції садівництва країни. За останні п’ять років показник валового збору горіхів збільшився, і Україна нині займає четверте місце у світі за експортом горіха волоського, а
в Європі – перше. Новий проєкт Української горіхової асоціації – промислове створення садів мигдалю – спрямований на підвищення рентабельності горіхівництва, – розповіла під час семінару Світлана Петренко.

ЧОМУ МИГДАЛЬ?

Найбільш вагомою перевагою мигдалю над іншими культурами Василь Бабанський називає посухостійкість. Щоб мигдаль повноцінно ріс та плодоносив, дереву достатньо всього 300 мм опадів. Тому ця культура вигідна для вирощування, насамперед, з економічного погляду. Важливою перевагою мигдалю також є його невибагливість до ґрунтів і догляду.

– Мигдаль може рости на кам’янистих, легких піщаних ґрунтах, має високу врожайність, зібрані плоди можна зберігати протягом року без втрати якості і, крім того, без пошкоджень взимку дерева витримують морози до 22 °С, – зазначає Світлана Петренко.
Зважаючи на ці переваги, аграріям українського півдня фахівці горіхової галузі радять звернути увагу на мигдаль. Адже саме він може замінити низку сільськогосподарських культур.

З ЧОГО ПОЧАТИ ЗАКЛАДКУ МИГДАЛЕВОГО САДУ?

– Найголовніше питання, яке постає у прийнятті рішення закласти мигдальний сад, – це вибір посадкового матеріалу. Адже закладка мигдального саду – інвестиція для дітей і внуків. Саме питання посадкового матеріалу виявилося для нас найскладнішим, – каже Василь Бабанський.

Усі багаторічні напрацювання, що стосуються сортовиведення та сортовипробування мигдалю, залишилися в Криму. Всі сорти занесені до реєстру Росії. В Україні не залишилося жодного зареєстрованого сорту мигдалю і жодного сертифікованого розсадника.

Читайте також:
Інноваційні підходи до довготривалого забезпечення садів мигдалю вологою і поживними речовинами

– Ми почали пошук партнерів, вивчали досвід роботи горіхівників Молдови. Завдяки співпраці з досвідченим селекціонером Молдовського інституту садівництва Олександром Борозаном нам вдалося за короткий період пройти шлях від підписання договору про співпрацю до закладання та сертифікації розсадника і реєстрації чотирьох українських сортів мигдалю, – розповідає Василь Бабанський.

Перший мигдалевий розсадник був закладений на півночі Одеської області, на кордоні з Вінницькою областю. У 2020 році фахівці заклали три майданчики: у селі Саражинка Балтського району (10 га промислового мигдалевого саду), у селі Городній Болградського району і в селищі Суворове Ізмаїльського району. Там же закладені демонстраційні ділянки своїх і закордонних сортів мигдалю.

Читайте також:
Чи отримає горіховий сектор належну державну підтримку?

– Восени я відправив кілька саджанців для випробування в більш холодні регіони України. Незважаючи на 30 градусний мороз в окремих областях, однорічні саджанці добре перезимували. Це підтверджує високу морозостійкість наших сортів, – стверджує
Василь Бабанський.

Як зазначає Світлана Петренко, поява в першому горіховому каталозі України промислового розсадника мигдалю, повністю сертифікованого у 2020 році, свідчить про фундаментальні наміри та реальні можливості вирощувати сортові саджанці, необхідні для промислових садів мигдалю.

СОРТИ МИГДАЛЮ, ЗАНЕСЕНІ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ, НА ЯКІ Є ПАТЕНТИ:

М41 Алекс (№ 19285003)

Це середньоросле дерево з кулястою кроною та широкими кутами розгалуження. Дерево починає плодоносити на четвертий рік. Цвітіння пізніше, поступове. Для цього сорту характерні великі плоди, середньою вагою 7–9 г. Урожайність – 2,3– 2,5 т/га. Плоди дозрівають у середині вересня. Вихід ядра – 45%.

Сорт Джорджія (№ 19285002)

Дерева цього сорту – середньої сили росту. Крона куляста, порожня. Деревам притаманний ранньо-середній період цвітіння.
Плодоносять вони на четвертий рік. Плід великий (4–5 г). Всі плоди однорідні за розміром. Вміст ядра – 55%. Урожайність сорту – 2,5 т/га.

Сорт Е5 Борозан (№ 19285004)

Це середньорослі дерева, які починають плодоносити на четвертий рік. Урожайність 2,3–2,5 т/га. Час цвітіння – від середнього до пізнього. Середня маса плодів – 5,8–6,4 г. Плоди овальні за формою. Вміст ядра – 48–50%. Дозрівають плоди в першій декаді вересня.

Сорт Луїза (№ 19285001)

Дерева цього сорту також се редньорослі та починають плодоносити на четвертий рік. Сорт належить до середнього строку цвітіння. Урожайність – 2,3–2,5 т/га. Плоди середні за розміром, їхня середня вага становить 3,8–4,2 г. Плоди дозрівають у першій декаді вересня.

Читайте також:
Фундук і волоський горіх: закордонний досвід захисту

Усі представлені сорти стійкі до більшості характерних для мигдалю хвороб. Також вони зимо- і посухостійкі.

– Я переконаний, що закладати мигдальний сад потрібно тільки щепленими саджанцями. В науці є низка культур, які можна використовувати як підщепи. Для отримання елітного посадкового матеріалу ми вивчаємо можливість використання універсальної безвірусної підщепи GF-677 (виробництво Ізраїлю), для якої характерна посухостійкість і хороша сумісність із мигдалем. Крім цього, я підписав ліцензійний договір із лабораторією «Беррі Фарм Юкрейн» у Луцьку, її керівником Анатолієм Прилуцьким про виробництво саджанців мигдалю in vitro. Курує цей проєкт доктор біологічних наук В’ячеслав Мацкевич (Білоцерківський аграрний університет). Це дозволить налагодити виробництво безвірусних саджанців мигдалю, як того вимагає багато країн світу, – переконаний Василь Бабанський.