Особливості вирощування яблуні в умовах змін клімату

Яблуня – одна з найбільш поширених плодових рослин у світі. Площі під яблуневими садами становлять майже 5 млн га. За даними 2020 року, площа насаджень яблуні в Україні становить 94,9 тис. га, а валове виробництво плодів – 1114,6 тис. т. Погодні умови значно впливають на продуктивність усіх сільськогосподарських культур відкритого ґрунту, в т. ч. і на яблуню. За останні 10 років середньорічна температура в Україні зросла в середньому майже на 2 °С. Але кліматичні зміни супроводжуються періодами з аномально високими або критично низькими для рослин температурами повітря. Чергуються періоди надмірної кількості опадів та посухи. Тому необхідно підбирати такі сорти плодових культур, щоб вони витримували різні несприятливі фактори регіону вирощування.

ВИМОГИ ЯБЛУНІ ДО УМОВ КУЛЬТИВУВАННЯ

За вимогою до тепла сорти поділяються на теплолюбні, помірно теплолюбні та найменш теплолюбні. Теплолюбні сорти (Голден Делішес, Ренет Симиренка) потребують середньої температури повітря протягом вегетації 15,5 °С і суми активних температур (>10 °С) 3500 °С і більше. Помірно теплолюбні сорти (Бойкен, Уелсі, Боскопська красуня) нормально ростуть і розвиваються при середній температурі 14,5–15 °С. Найменш теплолюбні (Антонівка звичайна, Папіровка, Боровинка, Донешта) добре почуваються при середній температурі 13,5–14 °С, їм достатньо суми активних температур упродовж вегетаційного періоду 1500 °С.

Зимостійкість – це здатність витримувати комплекс несприятливих умов перезимівлі (морози, вітри, відлиги та повторне похолодання). Найбільш зимостійкі сорти (Антонівка, Папіровка, Слава Переможцям, Амулет, Едера, Гренні Сміт та ін.) витримують морози до 38–40 °С; середньозимостійкі сорти (Айдаред, Гала, Гарант, Глостер, Голден Делішес, Елізе та ін.) – до 34–36 °С; найменш зимостійкі сорти (Елстар, Джонатан, Кальвіль сніговий, Джеймс Грів) – 30–35 °С морозу.

Читайте також:
Обрізка яблуні – це мистецтво! Рекомендації Advice&Consulting, які допоможуть досягнути хороших результатів

Оптимальна температура ґрунту для росту кореневої системи +15…+16 °С. При температурі понад 20 °С спостерігається депресія росту коренів. Провідні корені насіннєвих кореневих систем витримують морози до -16…- -22 °С, а клонових – -9…-13 °С. Всисні корені гинуть при -4,7 °С

Вимоги до світла. Яблуня – світлолюбна культура, хоча сорти поділяються на: світлолюбні (Голден Делішес, Уелсі), помірно вимогливі, тіневитривалі (Папіровка, Антонівка звичайна). Регулюють світловий режим підбором відповідних сортопідщепних комбінацій, форм крон, схем садіння, напрямку рядків (з півночі на південь), щорічним обрізуванням дерев, боротьбою з бур’янами тощо.

Водний режим. Для нормального росту яблуні потрібно щорічно біля 800–1000 мм опадів. Найбільше вологи використовують пізньозимові сорти, найменше – ранньолітні. Дерева на клонових підщепах більш вимогливі до вологи, ніж на насіннєвих. Плодоносні насадження в умовах Степу потребують води 5500–6500 м3 /га, молоді – 1500 м3 /га. Нестача вологи спричинює передчасне опадання зав’язі, листків, плодів, уповільнює ріст і розвиток рослин, посилює періодичність плодоношення. Для цього у садах встановлюють крапельний полив. Для зменшення випаровування води з поверхні ґрунту застосовують мульчування торфом, соломою, рослинними рештками, тирсою та ін. У регіонах, де відчувається дефіцит вологи й не передбачено полив, не рекомендується утримувати міжряддя під задернінням.

Читайте також:
ТОВ «Декор Агро»: працювати на випередження і перспективу. Як на Полтавщині виростили 100 гектарів взірцевого саду

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУНІ

Від погодних умов у період цвітіння яблуні залежить відсоток запилення та зав’язування плодів. Якщо під час цвітіння погода дощова, холодна і вітряна, то бджоли погано запилюватимуть квітки і зав’язування плодів буде невелике. Температура повітря +30 °С і більше спричинює пошкодження приймочок маточок і пилку. Найкраще запліднення відбувається в тиху погоду за +15…+20 °С.

Кліматичні умови 2021 року склалися так, що старт вегетації затримався на 2–3 тижні, порівняно із минулими роками. Так, цвітіння яблуні у Київській області спостерігалося в другій декаді травня. У цей період уже минула загроза весняних заморозків, на початку цвітіння була хороша сонячна погода, тому відсоток зав’язування плодів високий.

Читайте також:
Яблуко в пріоритеті у садівничому господарстві «Голд Ромі», що на Буковині

Для їхнього формування та активізації росту пагонів необхідно після цвітіння підживити рослини органічними або мінеральними добривами. Для підживлення використовують легкодоступні добрива, які вносять під культивацію чи дискування по всій площі саду, заробляючи на глибину 8–10 см. З органічних добрив використовують розведену водою (у пропорції один до чотирьох) гноївку (10–12 т/га) або розчинений у 10–15 разів пташиний послід (1,5–3 т/га). Мінеральні добрива можуть бути як азотними N30-60 (аміачна селітра, сечовина та ін.), так і комплексними (нітроамофоска, аміачна селітра N30-60K30-45 та ін.).

АМУЛЕТ

У пору плодоношення дерева на середньорослій підщепі вступають на третій-четвертий рік після посадки в сад. Зимостійкість в умовах Лісостепу висока, імунний до парші (ген Vf), стійкий до борошнистої роси. Урожайність висока і регулярна: семи-восьмирічні дерева на підщепі 54-118 формують по 25–35 кг.

Плоди більші від середнього розміру та великі, масою 170–200 г, округло-конічні, злегка ребристі біля верхівки. Основне забарвлення зеленувато-жовте, покривне – розмитий темно-червоний рум’янець майже на всій поверхні плоду з помітними опробковілими сочевичками. М’якоть кремова, дрібнозерниста, ламка, соковита, кисло-солодкого смаку (8,2–8,4 бала), ароматна.

Шкірочка середньої товщини, еластична, блискуча. У плодах міститься, %: сухих розчинних речовин – 12,68– 15,14, цукрів – 8,34–10,32, органічних кислот – 0,34–0,64, пектинів – 0,77–1,29, а також вітаміну С – 5,10–6,64 мг/100 г сирої маси. Знімальна та споживча стиглість настають у середині вересня. В холодильнику зберігаються до грудня. Транспортабельність висока.

Достоїнства сорту: зимостійкий, скороплідний, високоврожайний, імунний до парші, стійкий до борошнистої роси.

Читайте також:
70% садів Чернівецької області – яблуневі

ГАРАНТ

Дерево невелике, з компактною округлою кроною. На середньорослій підщепі вступає в плодоношення на 3–4-й рік після садіння. Тип плодоношення – мішаний. Урожайність 8-річних дерев на підщепі 54-118 – 30–40 кг/дер.

Плоди середні й великі, масою 170–235 г, зрізано-конічної форми, жовтувато-зелені, з рум’янцем на сонячному боці. М’якоть кремова, дуже щільна до кінця зберігання, дрібнозерниста, соковита, ароматна, кисло-солодкого смаку (8,3 бала). При зберіганні в холодильнику не в’януть, смакові якості не втрачають до травня. Сорт середньостійкий до парші та борошнистої роси, зимостійкий.

БАГАЧКА

Дерево помірної сили росту, з розлогою кроною. Пагони середньої довжини і товщини, помірно опушені, світло-коричневого кольору з великою кількістю сочевичок. Листки середнього розміру, зелені, з пилчасто-городчастим краєм. Плоди більші за середній розмір (160–190 г), приплюснуто-кулястої форми, слаборебристі, жовто-зелені з червоним смугасто-розмитим рум’янцем по більшій частині плоду. М’якоть кремова, середньої щільності, дегустаційна оцінка 8,1 бала.

Середня урожайність сорту становить 32 т/га (39 кг/дер.). У плодах міститься, %: сухих розчинних речовин – 14, цукрів – 10,4, загальних кислот – 0,5, пектинів – 0,92, а також вітаміну С – 2,5 мг/100 г сирої маси. Сорт зимо- та посухостійкий, стійкий до ураження борошнистою росою, середньостійкий до парші. Строки знімання плодів у 2021 році не вкладаються у загальноприйняті та, як і всі фенологічні фази, відтягнулись на кілька тижнів. Тому для визначення знімальної стиглості плодів яблуні, тобто періоду їх збирання для закладання на зберігання, користуються методом йодно-крохмальної проби. Для цього готують розчин йоду в йодистому калію (5 г KJ і 1 г J на 1 л дистильованої води) й занурюють у нього на 40-60 с розрізані плоди. Зимові сорти знімають з дерев, коли значна частина поверхні зрізу забарвлюється у темний колір (незабарвленою має залишитись 20-40 % поверхні).

О. М. КУЗЬМІНЕЦЬ, канд. с.-г. наук, старший викладач кафедри садівництва ім. В. Л. Симиренка НУБіП України

Продовження читайте у друкованому номері журналу. Ознайомитися зі змістом видання, а також придбати його ви зможете тут.

Оформити передплату журналу «Садівництво і Виноградарство: Технології та Інновації» можна за телефонами:
+38 (0362) 60 88 21,
Альона Данчук, тел.: +38 097 65 43 126
Анна Панкратенкова, тел. +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Лариса Товкач, тел.+38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Ірина Калюжна, тел.: +38 096 458 76 82, reklama.nti@ukr.net
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692
або надіслати заявку на e-mail: sad2017@ukr.net

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.